Ухвала суду № 24676733, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17574/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Усенка В.Г,

суддів: Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретарі Мартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 22.11.2010р. № 00001022301/0, -

ВСТАНОВИВ:

Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця»(далі -Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції к Вінницькій області (далі -Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 22.11.2010р. № 00001022301/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст.. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами Жмеринської ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р. за результатами якої складено акт від 12.11.2010р. № 1300/23/01070037, яким зафіксовано порушення ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992р. в результаті чого занижено плату на землю на загальну суму 29 792 грн. 00 коп.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00001022301/0 від 22.11.2010р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на землю у розмірі 44 688 грн. 00 коп. (основний платіж 29 792 грн. 00 коп., штрафні (фінансові) санкції 14 896 грн. 00 коп.).

Приймаючи рішення про задоволення позову в повному обсязі суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Законів України «Про плату за землю»та «Про залізничний транспорт»до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укрупнювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту, - враховуючи, те, що у позивача є акти про право постійного користування землею, які використовуються позивачем для виробничих потреб, сплата позивачем 25 % суми земельного податку є правомірним.

Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт».

Відповідно до ч.1 ст. 67 Земельного кодексу України до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

Статтею 68 Земельного Кодексу України передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного , колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Крім того, статтею 23 Закону України «Про транспорт»встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст.. 13 вищевказаного закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Так, на виконання вимог чинного законодавства, позивачем, на підставі ч.10 ст. 7 Закону України «Про плату за землю»сплачено податок з земельних ділянок в розмірі 25 % суми земельного податку.

Окрім того, з кадастрової документації, що міститься в матеріалах справи вбачається, що основним призначенням даних земель є: використання земель для виробничих потреб.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки спростовуються обґрунтуванням суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції к Вінницькій області -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 квітня 2011 року -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М.

Сорочко Є.О.