Ухвала суду № 24676570, 17.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3167/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.;

Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"17" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Борисюк Л.П.

Усенко В.Г.

при секретарі Коваленко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн ЛТД» (далі - ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СПДІ у м. Києві по роботі з ВВП) про скасування податкових повідомлень-рішень від 13.08.2009 №0000424240/0, від 29.09.2009 №00004240/1 та від 16.12.2009 №0000424240/2.

Згідно заяви від 10.03.2010 про збільшення позовних вимог, позивач просив також скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2010 №0000424240/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2011 року позов було задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення СПДІ у м. Києві по роботі з ВВП від 13.08.2009 №0000424240/0, від 29.09.2009 №00004240/1, від 16.12.2009 №0000424240/2 та від 24.02.2010 №0000424240/3.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що СПДІ у м. Києві по роботі з ВВП було проведено камеральну перевірку податкових розрахунків земельного податку за 2009 рік ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд», за результатами якої складено акт від 04.08.2009 №313/42-40/23744453.

Даною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 №944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» та, як наслідок, заниження розміру податкового зобов'язання з земельного податку у сумі 65063,89 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 №0000424240/0.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

Однак, рішеннями про результати розгляду скарг СПДІ у м. Києві по роботі з ВВП, Державна податкова адміністрація у м. Києві та Державна податкова адміністрація України, залишили без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Також, за результатами розгляду скарг, СПДІ у м. Києві по роботі з ВВП були винесені повідомлення-рішення від 29.09.2009 №0000424240/1, від 16.12.2009 №0000424240/2, від 24.02.2010 № 0000424240/3.

Судом першої інстанції встановлено, що земельні ділянки по вул. Мельникова,3 (кадастровий номер 91:115:042), по вул. Богдана Хмельницького, 40/25 А (кадастровий номер: 76:013:037) по вул. Софіївська, 1/2 у м. Києві знаходяться у користуванні ПІІ «МакДональдз Юкрейн Лтд».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

За правилами ст. 5 вказаного Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 25.12.2008 № 944/944 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками» встановлено з 01.04.2009 плата за земельні ділянки (крім земель, які використовуються державними та комунальними підприємствами, установами, організаціями для ведення лісового господарства, для водогосподарських потреб, та земель, зайнятих зеленими насадженнями загального користування, житловим фондом, об'єктами інженерно-транспортної інфраструктури, крім присадибних і садових земельних ділянок, а також визначених Київською міською радою земельних ділянок, які використовуються підприємствами, що забезпечують життєдіяльність міста, та земельних ділянок, щодо яких Київською міською радою прийняті рішення про їх передачу у власність або в користування, але документи, що посвідчують земельні ділянки, не зареєстровані), які використовуються суб'єктами господарської діяльності, але право власності на які або право оренди яких в у установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), справляється в розмірі мінімальної річної орендної плати за земельні ділянки, встановленої статтею 21 Закону України «Про оренду землі».

Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до п.п. 34, 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин, а також затверджуються відповідно до закону ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад, з огляду на наступне.

З положень п. 35 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що орган місцевого самоврядування вирішує питання затвердження ставки земельного податку відповідно до закону, тобто у порядку та в межах, встановлених нормами спеціального закону у сфері оподаткування.

Повноваження Київської міської ради в галузі земельних відносин визначені ст. 9 Земельного кодексу України, якою передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить в тому числі розпорядження землями територіальної громади міста та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Спеціальними законами, які регулюють суспільні відносини у сфері обрахування та сплати земельного податку є Закон України «Про систему оподаткування», а також Закон України «Про плату за землю»(чинні на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» земельний податок належить до загальнодержавних податків та зборів, а ч. 2 ст. 14 цього ж закону передбачено, що загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України.

З положень п. 8 ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю» вбачається, що повноваження щодо встановлення ставок земельного податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю». Натомість, до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері регулювання суспільних відносин щодо обрахування та сплати земельного податку відповідно до змісту ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» належить диференціація та затвердження ставок земельного податку за земельні ділянки в межах ставок такого податку, встановлених Законом України «Про плату за землю».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про плату за землю» ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону.

Порядок встановлення ставки земельного податку в населених пунктах визначається ст. 7 Закону України «Про плату за землю», відповідно до ч. 1 якої, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Враховуючи, що відповідно до положень спеціальних законів у сфері сплати земельного податку повноваження щодо встановлення ставок такого податку, як загальнодержавного обов'язкового платежу, належить до виключних повноважень Верховної Ради України та може реалізовуватись лише у вигляді внесення відповідних змін до Закону України «Про плату за землю», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві», яким встановлюються підвищені ставки земельного податку, не відповідає ч.ч.1, 2 ст. 2, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю», п. 8 ч. 1 ст.14, ч. 2 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», а тому при визначенні ставки земельного податку, який підлягає сплаті суб'єктами господарської діяльності при використанні земельних ділянок, право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено (не переоформлено), застосуванню підлягає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив земельний податок за ставкою, встановленою ч. 1 ст. 7 Закону України «Про плату за землю».

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування» ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

З огляду на те, що згідно з п. 2 рішення Київської міської ради №944/944 від 25.12.2008 «Про врегулювання питання користування земельними ділянками в місті Києві» підвищена ставка земельного податку вводилась з 01.04.2009, тобто змінювалась протягом одного бюджетного року, колегія суддів вважає, що п. 2 зазначеного рішення не відповідає ч. 1 ст. 7 Закону України «Про систему оподаткування», а тому не підлягає застосуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, а тому апеляційну скаргу СПДІ у м. Києві по роботі з ВВП необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2011 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Борисюк Л.П.

Усенко В.Г.

Ухвалу складено в повному обсязі 18.05.2012