Постанова № 24676432, 29.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-15658/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740 в частині, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740 в частині основного платежу на суму 276 800,00 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва у період з 14.07.2011 по 20.07.2011 року на підставі наказу № 2221 від 13.07.2011 року та направлення № 2301/17-40П від 13.07.2011 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з ТОВ «ТДК ТРЕЙД»період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість.

Так, проведеною перевіркою встановлено:

- відсутність поставок товарів по договору поставки від 28.02.2011 № 1 між ТОВ «ТДК ТРЕЙД»та ФОП -ОСОБА_3, в зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів;

- в порушення пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року завищення податкового кредиту на 276800,00 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ за березень 2011 року), за результатами перевірки зменшено до 0 грн.;

- в порушення пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року занижена сума податку, яка підлягає сплаті до бюджету на 276800,00 грн. (рядок 25 декларації з ПДВ за березень 2011 року), за результатами перевірки збільшено на 276800,00 гривень.

Вказані порушення зафіксовані Актом перевірки від 27.07.2011 року № 1339/17-40/НОМЕР_2.

Відповідно податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 373000,00 гривень, з яких за основним платежем -276800,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями -69200,00 гривень.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві скасоване податкове повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740 в частині 69199,00 гривень штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині залишено без змін, відповідно, скаргу позивача задоволено частково.

Проте, позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, оскільки ним з дотриманням вимог податкового законодавства визначалися податкові зобов'язання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно реєстраційних даних позивач здійснює наступні види діяльності: оптова торгівля; посередництво в торгівлі.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (покупець) та ТОВ «ТДК ТРЕЙД»в особі директора ОСОБА_4 (постачальник) було укладено договір поставки товари спортивного призначення № 1 від 28.02.2011 року.

Так, за умовами зазначеного договору у березні 2011 року позивачу ТОВ «ТДК ТРЕЙД»було поставлено товари на загальну суму 1 660 800,00 гривень, в тому числі ПДВ -276800 гривень, про що виписано податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

За результатами перевірки господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом податковий орган дійшов висновку про те, що договір поставки від 28.02.2011 № 1 між позивачем ТОВ «ТДК ТРЕЙД»було укладено без мети настання реальних наслідків, а тому відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на даних Акта перевірки, у ході якої встановлено, що згідно даних інформаційної бази «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» Бориспільською Об'єднаною ДПІ було проведено перевірку ТОВ «ТДК ТРЕЙД», акт перевірки № 00409/236/37391130 від 20.05.2011, за результатами якої не підтверджено взаємовідносини за березень 2011 року ТОВ «ТДК ТРЕЙД» з позивачем, зокрема податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 276 800,00 грн., з огляду на те, що відповідно до висновку спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області майора міліції Лавріненко Л.М. від 13.04.2011 № 95 підписи від імені гр. ОСОБА_4, в представлених на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_4, а іншою особою. Таким чином, ВПМ Бориспільською ОДПІ було встановлено, що невстановлені особи, використовуючи його ім'я для прикриття незаконної діяльності, створили підприємство, до реєстрації та діяльності якого він не має відношення, отже, створення даного підприємства було направлено на здійснення протиправної діяльності направленої на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізацію коштів.

За таких обставин, податковий орган вважає, що фінансово - господарські операції ТОВ «ТДК ТРЕЙД» та контрагентів-покупців в період з 08.02.2011 року по квітень 2011 року не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Наслідком діяльності ТОВ «ТДК Трейд» є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Колегія суддів бере до уваги наступне.

У відповідності до положень підпункту «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037) затверджено Порядок заповнення податкової накладної.

Так, відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За правилами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Перевіривши реальність договору поставки товарів спортивного призначення, укладеного позивачем з ТОВ «ТДК ТРЕЙД», колегія суддів погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності підстав для включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачених відповідно до податкових накладених, оформлених його контрагентом, з огляду на те, що відповідні документи підписані невстановленою особою, що підтверджується висновком експерта.

При цьому, товарність операцій під час розгляду справи судом позивачем не доведено.

Факту передачі товарів від продавця до покупця встановлено не було. Будь-яких документів (актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів) позивачем не надано.

Наведені обставини та досліджені колегією суддів документальні докази в їх сукупності, є достатніми для висновку про те, що господарські операції з постачання товарів не мали товарного характеру, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором, а оформлені лише документально невстановленими особами, що в свою чергу призвело до встановлення податковим органом порушень формування позивачем податкового кредиту.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що висновки судом першої інстанції не відповідають обставинам справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року та приймає нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляє.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740 в частині -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено: 01 червня 2012 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-15658/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Романчук О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

29 травня 2012 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740 в частині, -

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2011 року № 0004091740 в частині -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.