Постанова № 24673047, 31.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1549/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Старова Н.Е.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"31" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.11р. у справі №2а-1549/11/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління державного казначейства у Київській області про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Овостар»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача в якості бюджетного відшкодування ПДВ суму коштів в розмірі 3 752 101,73 грн., зобов'язання відповідача-1 надати до відповідача-2 висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету та зобов'язання відповідача-2 перерахувати на поточний рахунок позивача грошові кошти з Державного бюджету у якості бюджетного відшкодування ПДВ (з урахуванням уточнених позовних вимог від 11.07.11р., а.с 174).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.10.11р. адміністративний позов задоволено частково: зобов'язано Васильківську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області в установленому законом порядку подати до Головного управління Державного казначейства України у Київській області висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Овостар»за період лютий - грудень 2010 року, зобов'язано Головне управління Державного казначейства України у Київській області після отримання від Васильківської ОДПІ Київської області висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь ТОВ «Овостар» за період лютий - грудень 2010 року перерахувати на поточний рахунок ТОВ «Овостар» в якості бюджетного відшкодування ПДВ.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати в цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що право позивача на відшкодування ПДВ не підтверджено результатами зустрічних перевірок в ланцюгу поставки товарів.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача-1, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Так, статтею 195 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

У будь-якому разі, суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги повинен з'ясовувати ті обставини чи порушення закону, у яких, на думку особи, що подала скаргу, суд першої інстанції допустив помилки.

При цьому, якщо при такому з'ясуванні буде встановлено порушення закону, що призвели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження, суд апеляційної інстанції може вийти за ці межі.

Так, однією з вимог позову Товариства була вимога про стягнення з державного бюджету коштів бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 3 752 101,73 грн. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні вказаної вимоги.

При цьому, встановивши порушене право позивача на бюджетне відшкодування у вказаній сумі задовольнив вимогу про зобов'язання податкового органу надати органу державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню з державного бюджету, а орган державного казначейства - перерахувати кошти.

Між тим, суд першої інстанції не врахував, що такі вимоги не є належним способом захисту порушеного права платника подану на додану вартість, про що неодноразово вказував ВСУ та ВАСУ у своїх постановах при вирішенні спорів, що випливають з аналогічних правовідносин (наприклад, ухвала ВАСУ від 03.11.2010 року №К-2911/08)

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника податку фактично порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту такого порушеного права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (бюджетне відшкодування).

Переглядаючи вказану постанову суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність бюджетної заборгованості у заявленій до стягнення сумі підтверджується матеріалами справи, зокрема, і довідками податкового органу.

Так, згідно довідки відповідача-1 №4545/23-112/32086437 від 29.10.10р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період травень, червень, липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.04.10р. по 30.06.10р. встановлено, що суми бюджетного відшкодування ПДВ становлять: за травень 2010 року 438 000 грн., за червень 777 456 грн., липень 2010 року 311 693 грн.

Згідно довідки відповідача-1 №41/23-112/32086437 від 12.01.11р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період серпень, вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.07.10р. по 31.08.10р. встановлено, що суми бюджетного відшкодування ПДВ становлять: за серпень 2010 року 169 927,00 грн., за вересень 47 436,00 грн.

Згідно довідки відповідача-1 №907/23-112/32086437 від 23.02.11р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період жовтень, листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.09.10р. по 31.10.10р. встановлено, що суми бюджетного відшкодування ПДВ становлять: за жовтень 2010 року 187 454 грн., за листопад 2010 року 172 507 грн.

Згідно довідки відповідача-1 №1368/23-112/32086437 від 07.04.11р. про результати позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період грудень 2010 року, січень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з 01.11.10р. по 31.12.10р. встановлено, що суми бюджетного відшкодування ПДВ становлять: за грудень 2010 року 879 735 грн., за січень 2011 року 980 77 грн.

Отже, при перевірці достовірності визначення сум від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і податкового кредиту поточного (звітного) періоду, внаслідок чого складено вказані довідки, податковим органом порушень не встановлено.

Апелянт не заперечує, що в обґрунтування правомірності задекларованих сум позивачем при проведені перевірки були надані усі необхідні документи, які згідно із Законом України «Про податок на додану вартість»підтверджують право позивача на бюджетне відшкодування, зокрема: декларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяви на повернення суми бюджетного відшкодування, податкові накладні, платіжні доручення про сплату ПДВ в ціні товару та інші документи податкового і бухгалтерського обліку.

Окрім того, як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи Васильківською ОДПІ Київської області через Головне управління державного казначейства у Київській області було перераховано частину заборгованості з бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 896 26,27 грн.

Таким чином, загальна сума бюджетного відшкодування ПДВ за лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року становить 3 752 101,73 грн.

Наявність бюджетної заборгованості у вказаній сумі не заперечується апелянтом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків були визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями в редакції, що була чинною на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування (надалі -Закон N 168/97-ВР).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає, зокрема, частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (п.п. 7.7.2 того ж пункту).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників (п.п. 7.7.4).

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Зазначені положення Закону N 168/97-ВР встановлюють порядок взаємодії державних органів між собою, тому належним способом захисту в разі безпідставної відмови платнику податку у бюджетному відшкодуванні має бути вимога про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету, яка позивачем заявлялась, однак судом першої інстанції було неправомірно відмовлено у задоволенні позову у цій частині.

Наведені норми Закону N 168/97-ВР не ставлять право платника податку на бюджетне вішкодування в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника товару.

Отже, доводи апелянта з цього приводу не заслуговують на увагу. Доказів, які б свідчили про погашення суми бюджетної заборгованості або ж спростували право позивача на стягнення коштів у вказаній сумі апеляційному суду не подано.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Між тим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з огляду на невірне вирішення справи в контексті способу відновлення порушеного права позивача. Провадження у справі в частині вимог про зобов'язання податкового органу надати органу державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню з державного бюджету, а орган державного казначейства - перерахувати кошти. -підлягає закриттю на підставі п.1.ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.11р. у справі №2а-1549/11/1070 -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.10.11р. у справі №2а-1549/11/1070 скасувати.

Винести нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар»до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, Головного управління державного казначейства у Київській області задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Овостар» бюджетне відшкодування заборгованості з ПДВ у розмірі 3 752 101,73 грн. .

У решті вимог -провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.