Ухвала суду № 24671413, 22.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/5086/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" травня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2011 року позивач -Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, в якому просив стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 заборгованість зі сплати страхових внесків за ІІІ квартал 2010 року у розмірі 695,46 грн. на користь Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на розрахунковий рахунок р/р 25607301363, в обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України»№ 354507, код ЄДРПОУ 21366656.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, а отже відповідач є тією особою, яка повинна, в розумінні норм чинного законодавства, сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, натомість станом на 29.10.2010 року заборгованість зі сплати страхових внесків погашена не була.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, 06.11.2009 року, за № 2 009 000 0000 002781, Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією Черкаської області, перебуває на спрощеній системі оподаткування, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

10 листопада 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Корсунь - Шевченківському районі Черкаської області до позивачки застосовано вимогу про сплату боргу на суму 695,46 грн., з якої 695,46 грн. - недоїмка зі страхових внесків.

Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі -Закон № 1058-IV) регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", де, як і в Законі № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.

Окрім того, відповідно до Закону України від 08.07.2010 N 2461-VI "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", роз'яснення Пенсійного фонду України «Щодо сплати страхових внесків підприємцями на спрощеній системі оподаткування»від 24.09.2010 року підприємцям - фізичними особами, що перебувають на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду, надано право самостійно визначати суму страхового внеску для себе та членів своєї сім'ї.

При цьому розмір внеску з урахуванням частини єдиного або фіксованого податку, що перераховується до Фонду, повинен становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого з максимальної величини фактичних витрат на оплату праці, з якої сплачуються внески.

За приписами ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік № 2154-VI від 27.04.2010 року мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 року - 888 грн., з 1 жовтня 2010 року 907 грн., з 1 грудня 2010 року 922 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 2 ст. 2 цього Закону.

Таким чином, відповідач повинен сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України з липня по вересень 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп. (888х33,2%), за кожен місяць.

В той же час, оскільки відповідач є платником єдиного податку та щомісячно сплачує його і 42% від сплаченої суми податку перераховуються до Пенсійного фонду України, а тому позивачем зараховано в рахунок сплати 189 грн., по 63 грн. кожного місяця, за період з липня по вересень 2010 року.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірі не менше мінімального страхового внеску у встановлені законодавством терміни, надсилається розрахунок сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного або фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження, що й було зроблено відповідачем.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.