Ухвала суду № 24670721, 30.05.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 р.Справа № 2-а/1570/352/11

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укранафтатранс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укранафтатранс»до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322301/3 від 30.11.2010 року, № 0000332301/3 від 30.11.2010 року, № 0000352301/1 від 02.08.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укранафтатранс»звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Болградському районі Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000322301/3 від 30.11.2010 року, № 0000332301/3 від 30.11.2010 року, № 0000352301/1 від 02.08.2011 року, згідно яких позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 74736 грн. та податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 482722 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укранафтатранс».

29.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укранафтатранс»подало апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі ТОВ «Укранафтатранс»зазначає, що державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області неправомірно було зменшено товариству податковий кредит та суму валових витрат, оскільки всі здійснювані згідно укладених з ТОВ «Південьбуд-1»та ПП «Конвент-Груп»договорів господарські операції були підтверджені необхідними первинними документами. Апелянт також зазначає, що відсутність в товарно-транспортних накладних інформації про ТОВ «Укрнафтатранс»як замовника не може бути підставою вважати, що перевезення товарів не здійснювалось, оскільки умови укладених договорів не виключають можливості перевезення Постачальником вантажів третіх осіб на підставі вказівок замовника. На підставі цього ТОВ «Укранафтатранс»вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

У зв'язку із зазначеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року та ухвалення нового рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Укрнафтатранс»задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 31.05.2010 року по 18.06.2010 року державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Укрнафтатранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2009 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 506/2301/33569723 від 23.06.2010 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Болградському районі Одеської області видано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2010 року № 0000322301/0 та № 0000332301/0, згідно яких позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 74736 грн. та визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 449763 грн.

Крім того, у зв'язку допущеною помилкою при формуванні податкового повідомлення-рішення № 0000332301/0 від 30.06.2010 року ДПІ у Болградському районі Одеської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000352301/0 від 08.04.2010 року, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток в сумі 32959 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ТОВ «Укрнафтатранс»вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Укрнафтатранс»занижено податок на додану вартість та податок з прибутку підприємств.

В акті про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укрнафтатранс»податковим органом зазначено, що в ході перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат підприємства та податкового кредиту вартість послуг автоперевезення, отриманих від ТОВ «Південьбуд-1»та вартість послуг транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажу, інформаційно-консультаційних послуг по організації експортних доставок вантажу, отриманих від ПП «Конвент-Груп»без доведення їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

При цьому податковий орган посилався на те, що первинні документи, зокрема, акти виконаних робіт не містять вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг.

В свою чергу колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень № 0000322301/3 від 30.11.2010 року, № 0000332301/3 від 30.11.2010 року, № 0000352301/1 від 02.08.2011 року, зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів

(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

П. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

П.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки у період з 2007 року по 2009 рік ТОВ «Укрнафтатранс»було задекларовано податковий кредит по операціях постачальниками ТОВ «Південьбуд-1»та ПП «Конвент-Груп». Втрати по зазначеним операціям також віднесено до складу валових витрат підприємства.

ТОВ «Укрнафтатранс»було укладено з ТОВ «Південьбуд-1»договори про надання послуг по перевезенню вантажу № 05-12-01 від 05.12.2005 року та № 07-01-02 від 02.01.2007 року, згідно яких ТОВ «Південьбуд-1»зобов'язувалось надати послуги по перевезенню. При цьому умовами договору визначено, що ТОВ «Південьбуд-1»здійснює перевезення вантажу з місця навантаження, вказаному в заяві замовника (ТОВ «Укрнафтатранс») до місця розвантаження.

Згідно договору про транспортно-експедиційне обслуговування, укладеному ТОВ «Укрнафтатранс»з ПП «Конвент-Груп»№ 09-09-08-1 від 08.09.09 з урахуванням додаткових угод, виконавець (ПП «Конвент-Груп») зобов'язувався здійснити організацію транспортно-експедиційного обслуговування по перевезенню вантажу Замовника (ТОВ «Укрнафтатранс»залізничним транспортом, та виконати інші дії, необхідні для виконання зобов'язань по цьому договору.

Крім того, ПП «Конвент-Груп»зобов'язувалось надати позивачеві інформаційно-консультаційні послуги з питань, пов'язаних з організацією відправлення вантажів на експорт, послуги по пошуку, збору, вивченню та наданню замовнику інформації про ринок Росії у розрізі виробників маргарину (інших кондитерських жирів), які використовуються у харчовій промисловості, розміщення їх потужностей, асортимент продукції, цінової політики та ін.

В підтвердження виконання вказаних робіт та здійснення господарської операції ТОВ «Південьбуд-1»та ПП «Конвент-Груп»були виписані податкові накладні. В матеріалах справи також наявні акти виконаних робіт.

На підставі вказаних податкових накладних ТОВ «Укрнафтатранс»включило вказані суми до складу валових витрат підприємства та відповідно до складу податкового кредиту.

Дослідивши вказані документи колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані податкові накладні та акти виконаних робіт не можуть бути належним доказом здійснення господарської операції.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та звітність в Україні»первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підтвердженням реального здійснення операції з поставки товару можуть бути акти приймання передачі-товару, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні.

В даному випадку в матеріалах справи наявні акти виконаних робіт, надані позивачем в підтвердження отримання товарів та послуг за укладеними договорами, але, у вказаних документах відсутні достатні відомості щодо здійснених господарських операцій, відсутні конкретні види виконуваних робіт та послуг, відсутні найменування, кількість товару, який перевозився та ін.

Що стосується наданих позивачем товарно-транспортних накладних, слід зазначити, що суд першої інстанції вірно встановив, що зазначені товарно-транспортні накладні не містять жодної інформації стосовно ТОВ «Укрнафтатранс»як одного з учасників господарської операції (вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника).

Таким чином, не можливо встановити зв'язок між здійснюваними операціями та участю в них ТОВ «Укрнафтатранс».

Слід відмітити, що умовою достовірності доказів щодо придбання інформаційно-консультаційних послуг, вартість яких врахована позивачем в податковому обліку з метою зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, зв'язку цих послуг з власною господарською діяльність позивача є, перш за все, конкретизація змісту, обсягу, результату цих послуг. Натомість акти виконаних робіт, надані позивачем для підтвердження правомірності включення до валових витрат та податкового кредиту вартості цих послуг, мають узагальнений характер, неконкретні за змістом, містять формулювання, що повторюються з акту в акт.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не надано доказів використання результатів наданих ТОВ «Південьбуд-1»та ПП ««Конвент-Груп»послуг в подальшій господарській діяльності.

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Укрнафтатранс»неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту та валових витрат підприємства суми витрат по операціям з ТОВ «Південьбуд-1»та ПП «Конвент-Груп», а тому податкові повідомлення-рішення від № 0000322301/3 від 30.11.2010 року, № 0000332301/3 від 30.11.2010 року та № 0000352301/1 від 02.08.2011 року були прийняті обґрунтовано та скасуванню не підлягають.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укранафтатранс»залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.