Постанова № 24669561, 15.06.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-2025/12

П О С Т А Н О В А

15 червня 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий - суддя Вовк С. В. ,

при секретарі - Греку А. Г.,

за участю прокурора Дмитренко В.В., адвоката ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на постанову заступника начальника відділу прокуратури м. Києва від 06.03.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.212 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18.05.2012 року ОСОБА_2 через свого адвоката ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 підтримала скаргу та просить її задовольнити посилаючись на обставини викладені у ній.

В обґрунтування скарги, адвокат ОСОБА_1 вказує на відсутність належних фактичних даних, які б встановлювали в законному порядку факт ненадходження грошових коштів до бюджету внаслідок відсутності податкового зобов'язання ТОВ «Айнхель Україна»; на відсутність фактичних даних, які б вказували на наявність ознак передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України злочину в діях саме ОСОБА_2; на відсутність даних, що вказують на таку ознаку інкримінованого злочину як умисел в діях службових осіб ТОВ «Айнхель Україна» та наявність у них мети ухилення від сплати податків.

Прокурор висловив думку про безпідставність скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена в межах закону.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу № 50-6298, заслухавши пояснення захисника та заслухавши думку прокурора, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що заступником начальника відділу прокуратури міста Києва молодшим радником юстиції Чепіжак Д.М. 06.03.2012 року винесена постанова про порушення справи відносно ОСОБА_2 за ст.212 ч.2 КК України.

Зміст оскаржуваної постанови зводиться до того, що службові особи ТОВ «Айнхель Україна», з метою мінімізації податкових зобов'язань з податку на додану вартість, безпідставно використали документи ТОВ «Марк Транс», «Метіз ЛТД», ТОВ «Росток Плюс». Товар зазначений у податкових накладних від імені службових осіб вказаних товариств ними фактично не поставлявся.

Кримінально-процесуальний закон, зокрема ст.2367 КПК України, передбачає право особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, звертатися до суду зі скаргою на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи, протягом усього часу перебування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства, а суд має приймати до розгляду скаргу на постанову про порушення кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у провадженні прокурора до закінчення досудового слідства.

Цей закон не обмежує заінтересовану особу у кількості звернень до суду.

Враховуючи що досудове слідство по кримінальній справі в межах якої винесена оскаржувана постанова про порушення кримінальних справ в розумінні ст. 212 КПК України не закінчено, суд в даному випадку зобов'язаний прийняти і розглянути скаргу ОСОБА_5

Згідно зі ст.ст.94,97,98 КПК України прокурор чи слідчий зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи лише за наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 КПК України.

Підставами для порушення кримінальної справи є наявність ознак злочину, події, яка стала відомою прокурору чи слідчому, а також наявність достатніх даних, на базі яких встановлюються ознаки вчиненого злочину.

Таким чином, кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.

Згідно п.15 Постанови Пленуму ВСУ № 15 від 08.10.2004 року "Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" злочин, передбачений ст. 212 КК, є закінченим з моменту фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Обов'язковими ознаками передбаченого ст. 212 КК України злочину є встановлені належними даними існування податкового обов'язку і факт його невиконання, а також наявний прямий умисел суб'єкта злочину.

У відповідності до ч.15 ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

З наведених обов'язкових ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, в оскаржуваній постанові міститься вказівка на факт існування у ТОВ «Айнхель Україна» податкового обов'язку, що підтверджується актом ДПІ у Солом'янського районі м. Києва № 10233/23-08/34189256 від 27.09.2011 р., яким встановлено заниження службовими особами ТОВ «Айнхель Україна» податку на додану вартість за період серпень 2010 - червень 2011 на загальну суму 2 211 688 грн.

Однак, суд погоджується із запереченнями захисника ОСОБА_1, що існування податкового зобов'язання ТОВ «Айнхель Україна» не є встановленим у передбачений законодавством спосіб, а отже є відсутнім, відсутні і належні дані про факт ненадходження грошових коштів до бюджету, виходячи з таких міркувань.

Згідно ст. 56 п. 56.15 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення ДПІ Солом'янського району м. Києва від 11.10.2011 № 0004342308, № 0004372308, від 06.03.2012 № 0000982308, № 00009722308 не є узгодженими, оскільки, вважаючи їх незаконними, ТОВ «Айнхель Україна» було подано позовну заяву до Окружного адміністративного суду м. Києва (справа №2а-3664/12/2670) на предмет оскарження вказаних вище податкових повідомлень-рішень. При цьому, згідно ст. 56 п. 56.22 Податкового кодексу України, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Отже, наявність податкового зобов'язання ТОВ «Айнхель Україна» не є встановленою належним чином, і не може слугувати підставою для висновків про ненадходження грошових коштів до бюджету, а отже, висновки про наявність підстав для порушення кримінальної справи є передчасними.

Крім того, суд не може погодитись із прокурором, який виніс оскаржувану постанову, і вважати такими фактичними даними, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України злочину, висновок спеціаліста №174 НДЕКЦ ГУ МВС України в м. Києві про те, що підписи на податкових накладних від імені ОСОБА_6 і ОСОБА_3 виконані ймовірно іншими особами.

Дослідивши матеріали справи, суд робить висновок про відсутність в них достатніх фактичних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Вказані обставини у своїй сукупності свідчать, що у прокурора не було достатніх фактичних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

З огляду на відсутність достатніх підстав для винесення постанови про порушення кримінальної справи № 50-6298, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова не відповідає встановленим нормам КПК України, внаслідок чого має бути скасована.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст. ст. 94, 98, 130, 236-7, 236-8 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_2 яка подана адвокатом ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу прокуратури м. Києва від 06.03.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.212 ч.2 КК України - задовольнити.

Постанову заступника начальника відділу прокуратури м. Києва від 06.03.2012 про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ст.212 ч.2 КК України - скасувати.

На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду.

Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя Вовк С. В.