Рішення № 24667316, 31.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/1594/12 31.05.2012 31.05.2012 31.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц- 1490/1090/ 12 року Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія 21 Доповідач в апеляційній інстанції: Кутова Т.З.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 травня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючої: Кутової Т.З.,

суддів: Ямкової О.О.,

Мурлигіної О.Я.,

при секретарі: Бойко М.А.,

за участю: позивача ОСОБА_4 та представника апелянта ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою

Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ОТП Факторинг Україна"

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2009 року, постановлене по справі за позовом

ОСОБА_4

до

ОСОБА_6, ОСОБА_7

про

визнання договору дарування частини квартири недійсним та визнання права власності

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору дарування частини квартири недійсним та визнання права власності.

Позивач зазначав про те, що йому та відповідачам по справі, його дружині та доньці, належала на праві спільної власності в рівних частках квартира АДРЕСА_1. З метою отримання кредиту та передачі в заставу вказаної квартири, донька ОСОБА_6 запропонувала позивачу подарити їй належну останньому частку квартири, на що позивач не погодився. В подальшому дружина позивача ОСОБА_7 запропонувала подарувати йому належну їй частку квартири, на що позивач погодився. Таким чином, підписуючи договір дарування у нотаріуса позивач вважав, що саме йому було подаровано частину квартири. Однак пізніше позивачу стало відомо, що його було введено в оману, оскільки договір дарування було підписано від його імені. Посилаючись на зазначене позивач просив визнати в частині 1/3 частки квартири вказаний договір недійсним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2009 року позов задоволено, а ухвалою від 7 вересня 2009 року виправлено описки в данному рішенні.

В апеляційній скарзі ТОВ "ОТП Факторинг Україна", який є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилався на те, що спірна квартира є іпотечним майном банку, а при вирішенні данного спору суд порушив норми матеріального права та виніс необгрунтоване рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши докази по справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності позивачу ОСОБА_4 його дружині ОСОБА_7 та доньці ОСОБА_6 кожному по 1/3 частині на підставі свідоцтва про приватизацію від 16 грудня 1999 року (а.с. 9).

Відповідно до договору дарування від 6 грудня 2007 року ОСОБА_4 та ОСОБА_7 подарували належні їм по 1/3 частки квартири своїй доньці, іншій співвласниці ОСОБА_6 (а.с. 8).

Згідно з положеннями ст. 229 ЦК України , якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення може мати місце помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін , таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка, щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Визнаючи вказаний договір дарування в частині квартири належної позивачу недійсним, суд виходив з того, що перед укладенням договору відповідачі запевнили позивача, що той зможе і надалі користуватися квартирою, а на першу ж вимогу донька обіцяла повернути останньому дароване майно. Між тим, в подальшому така домовленість була порушена і відповідачка вимагала виселитись позивачу з спірної квартири.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки, він протирічить наведеній правовій нормі. Так, вказана домовленість, на яку посилались сторони, є мотивами з яких виходив позивач при укладенні правочину, і не стосується природи правочину, прав та обов'язків сторін, які випливають з даного правочини та не стосується його предмету. А тому обставина на яку послався суд не є підставою для визнання угоди недійсною.

Також, не має правового значення та не є помилкою посилання позивача на те, що він підписуючи правочин, помилявся щодо його змісту та суті. Тому підстави для задоволення позову відсутні.

За вказаних обставин, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, оскаржуване рішення суду, підлягає скасуванню з ухваленням по даній справі нового рішення про відмову в задоволенні позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16 липня 2009 року скасувати, а по справі ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання договору дарування в частині недійсним та визнання права власності відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: Судді:

< Текст >