Ухвала суду № 24661240, 25.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2012 р.справа № 2а-3223/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

при секретарі судового засідання: Піддубна А.В.

за участі сторін та представників:

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 угода від 25.01.2012 року

представника позивача ОСОБА_3 довіреність від 09.12.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 29 листопада 2010 року

у справі № 2а-3223/10/0870

за позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя

до відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про застосування штрафних санкцій,-

встановили:

У червні 2010 року позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив застосувати до приватного підприємця ОСОБА_1 санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім мінімальних заробітних плат та конфіскації грального обладнання, вилученого відповідно до акту прийому -передачі майна; стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, у грошовому еквіваленті, на момент винесення рішення суду по суті на користь Державного бюджету Заводського району м. Запоріжжя на розрахунковий рахунок 34129999700004, код платежу 99999999, банк ГУДК у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач -Держбюджет у Заводському районі, ЕДРПОУ 34677136.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року (суддя Нечипуренко О.М.) у позові Державній податковій інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про застосування штрафних санкцій у розмірі вісім мінімальних заробітних плат та конфіскації грального обладнання, вилученого відповідно до акту прийому-передачі майна - відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що незаконну діяльність з організації грального бізнесу організовано не відповідачем, а невідомими особами, які скористались його документами на право здійснення підприємницької діяльності, що підтверджується зверненням позивача до правоохоронних органів. Прийшов до висновку про те, що посилання позивача на порушення саме ОСОБА_1 порядку організації та проведення азартних ігор у казино, не доведено останнім та не підтверджено матеріалами справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права. Суд першої інстанції при винесенні рішення, не врахував, що в ході проведення за адресою АДРЕСА_1, в приміщення «Спорт бару»було виявлено, що здійснюється незаконне надання послуг населенню з гри в казино та гральні автомати за допомогою «Інтернет». Надання послуг з організації азартних ігор підтверджується також поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Письмових заперечень на апеляційну скаргу надано не було.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року скасувати та позовні вимоги задовольнити.

Позивач та його представник проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечували, вказали на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Заслухавши відповідача та представників сторін, розглянувши матеріали та обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та підтверджено матеріалами справи податковою міліцією у Печерському районі міста Києва, в межах наданих повноважень було проведено перевірку Інтернет -клубу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В ході перевірки встановлено факт організації та здійснення азартних ігор. Діяльність з організації азартних ігор здійснювалась під виглядом продажу інтернет-часу, як встановлено фактично клієнти Інтернет-клубу грали в «Он лайн-казино». При проведенні перевірки були відібрані пояснення у громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які пояснили, що в клубі вони грали в азартні ігри на комп'ютерах. В ході проведення перевірки було вилучено гральне обладнання.

На підставі викладеного податковий орган прийшов до висновку про те, що позивачем було порушено Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні»від 15.05.2009 року № 1334, на підставі ст. 3 якого позивач звернувся з вимогами про застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат та конфіскацією грального обладнання та перерахуванню прибутку від проведення такої гри до Державного бюджету України.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку про те, що позивачем не надано доказів організації азартних ігор приватним підприємцем ОСОБА_1., а тому підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Слід зазначити, що відповідно до п.1, п.2 ст.1 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні»гральним бізнесом визнається діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах, та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку. Азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.

Згідно ст. 3 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», до суб'єктів господарювання, які організують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток ( дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, при цьому, застосування санкцій, зазначених у частині першій цієй статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.

Як видно з матеріалів справи факт організації та здійснення відповідачем азартних ігор не підтверджується протоколом огляду місця події від 11 лютого 2010 року (а.с.11-13).

Згідно пояснень представників позивача висновок про те, що азартні ігри, в клубі «Спорт бар», розташованого за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська 57/3 організована була саме відповідачем, зроблено на підставі того, що в ході огляду приміщення Інтернет-клубу було виявлено копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Інших доказів того, що саме відповідачем здійснювалася діяльність з незаконної організації азартних ігор суду надано не було. В той час, відповідач надав докази звернення до органів внутрішніх справ з приводу отримання невідомою особою його документів та використання їх в злочинній діяльності (а.с. 53-54).

Поясненнями свідків, відібраними при проведенні перевірки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджується факт організації азартних ігор, але не підтверджується, що саме суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 порушено Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції про те, що податковим органом в підтвердження заявлених позовних вимог не було надано оригіналів проведення перевірки, відповідно до обов'язку, визначеному ч.1 ст. 71 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення вимог апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 2а-3223/10/0870 -відсутні.

Керуючись ч.1ст. 198, ст. ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року у справі №2а-3223/10/0870-залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2010 року у справі № 2а-3223/10/0870-без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 30.03.2012 року

Головуючий: М.А. Руденко

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко