Рішення № 24653241, 20.04.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-1182/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2012 року року Подільський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого - судді Декаленко В.С.

при секретарі - Кравцовій Ю.В., Пасюк О.А.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника 3-ої особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ГО «Народна кредитна спілка «Добробут», ЗАТ молодіжний комплекс «Академмістечко», Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про захист прав споживачів, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Київська міська державна адміністрація, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ГО «Народна кредитна спілка «Добробут», ЗАТ молодіжний комплекс «Академмістечко», Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, про захист прав споживачів,мотивуючи вимоги тим, що будучі членом Громадської організації «Народна кредитна спілка «Добробут» скористалась послугами цієї спілки, щодо укладення належних їй коштів у будівництво з наступною передачею їй у власність однокімнатної квартири АДРЕСА_1, про що 19 вересня 2002 року між нею та ГО НКС «Добробут» було підписано Договір № 88.

Відповідно до умов Договору №88 від 19 вересня 2002 року ГО «НКС «Добробут» здійснює інвестування квартири АДРЕСА_1, яка після введення будинку в експлуатацію передається їй позивачці. В підтвердження виконання умов укладеного Договору № 88 від 19 вересня 2002 року, їй було надано Договір № 18 від 20 квітня 2000 року укладений між ГО НКС «Добробут» та ЗАТ МЖК «Академмістечко» на інвестування будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Посилалась на те, що відповідно до п.1.1 Договору № 18 від 20 квітня 2000 року ГО НКС «Добробут» фінансує будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, за залучені кошти фізичних осіб. ЗАТ «МЖК «Академмістечко» в свою чергу, відповідно п.п. 1.2 Договору, зобов'язується побудувати будинок і після його здачі в експлуатацію передати ГО НКС «Добробут» у власність кількість квадратних метрів, сплачених фактично на момент здачі, у вигляді квартир згідно додатку №1 до Договору.

Відповідно до акту №1, який є невід'ємною частиною Договору № 18 від 20 квітня 2000 року, ЗАТ «МЖК «Академмістечко» передав, а ГО НКС «Добробут» прийняв для фінансування 16 квартир, в тому числі і квартиру АДРЕСА_1 площею 48,12 кв.м, де відповідно до п. 3.1. Договору вартість одного квадратного метра складає 1310,00грн.

Згідно Довідки №48 від 07.02.2003 року ГО НКС «Добробут» зазначено, що на 28 березня 2002 року квартира АДРЕСА_1 сплачена в повному обсязі і вартість в сумі 63037,20 грн. перерахована на р/р МЖК «Академмістечко».

При укладенні Договору нею до каси ГО НКС «Добробут» було сплачено одразу 70% вартості квартири, а на 30% вартості квартири було оформлено Договір №88/02 на отримання позички з довготерміновою розстрочкою повернення від 09 вересня 2002 року з ГО НКС «Добробут», де остання надала їй цільову позичку для придбання житла, квартири АДРЕСА_1.Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18 квітня 2005 року, затвердженого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, розпорядженням №606, житловий будинок МЖК «Академмістечко» АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.

Обгрунтовує вимоги тим, що після введення в експлуатацію даного будинку вона неодноразово зверталась до ГО НКС «Добробут» з питання щодо оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1,оскільки згідно п. 2.3. Договору №88 від 19 вересня 2002 року - після прийомки будинку Державною приймальною комісією та повної сплати, квартира стає її .

Посилається на те, що вона замовила для власних потреб, а відповідачі прийняли на себе обов'язок розмістити передані нею кошти у будівництво квартири АДРЕСА_1 і передати дану квартиру їй у власність, і тому вважає між сторонами було укладено договір, який за своїм характером повністю відповідає відносинам, що виникають між сторонами відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».

Зазначає, що по теперішній час, незважаючи на неодноразові звернення, відповідачі своїх зобов'язань щодо передачі їй квартири АДРЕСА_1 не виконали. Пунктом 6.1. Договору №88 від 19.09.2002 року визначено, що за невиконання, або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Вважає, що у відповідності до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» - відповідачі в зв'язку невиконанням роботи згідно договору повинні сплатити пеню в розмірі трьох відсотків вартості роботи за кожен день прострочення, та виконати зобов'язання по договору в натурі. Відповідно до п.п. 1.2.1., 2.1.Договору №88 від 19 вересня 2002 року вартість квартири АДРЕСА_1 становить 63037,20 гривень і тому з дати прийняття в експлуатацію будинку та часу визначеного для оформлення документів, прострочення складає: 63037,20 грн. х 3% = 1891,12 грн. за кожний день прострочення; з 18.05.2005 року по 06.12.2010 року = 2028 днів прострочення; 2028 днів х 1891,12 грн. = 3 835 191,36 грн.

В зв'язку з чим вимушена звернутись до суду та просила зобов'язати ГО НКС «Добробут» та ЗАТ «Академмістечко» виконати Договір №88 від 19.09.2002 року та передати їй квартиру АДРЕСА_1 в повній комплектації та всі необхідні документи для оформлення права власності ОСОБА_5 на дану квартиру та стягнути з ГО НКС «Добробут» та ЗАТ «Академмістечко» солідарно на її користь пеню в розмірі 3 835 191,36 грн.

В ході судового розгляду остання уточнила позовні вимоги та просила суд зобов'язати ГО НКС «Добробут» та ЗАТ «Академмістечко» передати їй квартиру рівнозначну квартирі АДРЕСА_1 зазначеній в Інвестиційному договорі №88 від 19.09.2002 року в повній комплектації та всі необхідні документи для оформлення її права власності на дану квартиру та стягнути з ГО НКС «Добробут» та ЗАТ «Академмістечко» солідарно на її користь пеню в розмірі 3 835 191,36 грн.

В судовому засідання представник позивачки підтримав позовні вимоги по тим же мотивам, обґрунтувавши поясненнями, просить задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача ГО НКС «Добробут» позовні вимоги позивачки не визнавав ,обґрунтовуючи тим,що п.1.1. Договору №88 від 19 вересня 2002 року «Про участь будівництві житла для членів громадської організації «Народна Кредитна спілка «Добробут» визначено, що предметом Договору №88 є участь Інвестора (ГО НКС «Добробут» ) та Соінвестора (ОСОБА_5 ) у фінансуванні будівництва житла (АДРЕСА_1 ), Замовником будівництва було МЖК «Академмістечко», тому ГО НС «Добробут» не є виконавцем роботи по будівництву житла (як стверджує позивач), а являється Інвестором і тому правовідносини між ГО НКС «Добробут» та позивачкою не можуть керуватися Законом України «Про захист прав споживачів», вимоги позивачки про сплату ГО НС «Добробут» неустойки в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення є безпідставними. П.п. 2.3,2.4,2.5. Договору №88 визначав, що МЖК «Академмістечко» після прийомки будинку Державною комісією передає ОСОБА_5 квартиру актом та надає всі необхідні документи, для оформлення права власності і тому вважає , що позивачка не може вимагати від ГО НС «Добробут» передачі квартири АДРЕСА_1, так як це зобов'язання належить МЖК «Академмістечко».

Вказував, що згідно ст. 614 ЦК України - Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань .

Вважав, що ГО НКС «Добробут» вжила всіх залежних заходів щодо виконання зобов'язань по Договору №88, а саме: а) станом на 28 березня 2002 року ГО НКС «Добробут» проінвестувала вартість квартири АДРЕСА_1, в повному обсязі і перерахувала на р/р МЖК «Академмістечко» кошти, про що свідчать платіжні доручення №99, №14З, №100, №245, №82, №62, №З15; б) після подання претензії Правлінням ГО НС «Добробут» до МЖК «Академмістечко» про виконання умов Договору №18 від 19 вересня 2000р., та передачу у власність кількість квадратних метрів, у вигляді квартир, зокрема квартири АДРЕСА_1, 22.05.2005 року було подано позовну заяву до Господарського суду м. Києва про визнання за - НС «Добробут» права власності на квартири за Договором №18, де Господарський суд м. Києва виніс Ухвалу про припинення провадження у справі за вищевказаним позовом, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду у господарських судах; в) 15.06.2010 року ГО НС «Добробут» подала заяву до Святошинського районного суду м. Києва про розірвання інвестиційного договору №18 та повернення коштів за квартиру АДРЕСА_1, де 18.06.2010 року Святошинський районний суд м. Києва виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження, керуючись тим, що заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства.

Крім того зазначав, що у відповідності до ст.ст. 258, 261 ЦК України, до вимог про стягнення пені застосовується строк позовної давності в один рік, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. А відповідно до ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення судом рішення. Вважає, що позивачка знала про порушення своїх законних прав ще у 2005році. Доказами того, що позивачка знала про порушення своїх прав на його думку є Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи від 07 грудня 2006 року та лист від. ГО НС «Добробут» на її заяву від 20.11.2006 року і тому вважає , що позивачка дізналась про порушення своїх законних прав у 2006році, а тому строк позовної давності на вимоги про стягнення пені із ГО НКС «Добробут» спливав 31 грудня 2007 року. Просив суд відмовити у задоволенні вимог позивачки.

В подальшому представник відповідача в судове засідання не з'явився , про час слухання справи повідомлений належним чином , причин неявки суду не надано.

Представник відповідача ЗАТ «Академмістечко» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причини неявки відповідача суду невідомі.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності відповідачів ,відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Представник відповідача Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, надав до суду лист з проханням слухати справи в його відсутність та просив в позові відмовити в повному обсязі.

Суд вважає за можливе слухати справу за його відсутності відповідно до ст. 169 ЦПК України.

Представник третьої особи - Київської міської державної адміністрації, в судове засідання не з'явився , надано письмові пояснення , вважають, що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають задоволенню та просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги не підтримує , обґрунтувавши пояснення просив суд відмовити в позові повністю.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, представлені документи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, відповідно до Договору №18 на інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 20 квітня 2000 року укладеного між ГО НКС «Добробут» (Інвестор) та ЗАТ МЖК «Академмістечко» (Організація) інвестор фінансує будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 за залучені кошти фізичних осіб. Організація будує вказаний будинок і передає після його здачі в експлуатацію інвестору у власність кількість кв.м., сплачених фактично на момент здачі, у вигляді квартир згідно додатку №1, у ступені готовності згідно додатку №2. (а.с. 7).

Відповідно до Акту №1 від 27 жовтня 2000року МЖК «Академмістечко» передав у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, а ГО НКС «Добробут» прийняла площу для фінансування членами Спілки-фізичними особами, зокрема, квартира АДРЕСА_1, житлова площа 18,61кв.м., загальна площа 48,16 кв.м., загальна вартість 63037,20грн. (а.с. 9).

19 вересня 2002 року між ГО НКС «Добробут» та позивачкою - ОСОБА_5 було підписано Договір №88 про участь у будівництві житла для членів ГО «НКС «Добробут». Відповідно до умов Договору №88 від 19 вересня 2002 року ГО «НКС «Добробут» здійснює інвестування квартири АДРЕСА_1, яка після введення будинку в експлуатацію передається ОСОБА_5 (а.с. 10-11).

З наданих суду матеріалів вбачається , що відповідно до Договору №88/02 на отримання позички з довготерміновою розстрочкою повернення від 09 вересня 2002 року укладеного між ГО НКС «Добробут» та позивачкою - ОСОБА_5 - спілка надає позичальнику цільову позичку для придбання житла, а остання використовує її за цільовим призначенням і повертає надану позичку в грошовому еквіваленті з визначеним строком розстрочки. Вартість житла на дату укладення Договору складає 63037,20грн. (а.с. 12-13)Відповідно до Довідки ГО НКС «Добробут» №48 від 07.02.2003 р. виданої члену ГО НКС «Добробут» ОСОБА_5 - на 28.03.2002 року квартира АДРЕСА_1 сплачена в повному обсязі і вартість в сумі 63037,20 грн. перераховані на р/р МЖК «Академмістечко». (а.с. 17).

Відповідно до платіжних доручень №315 від 15.12.2000року, №100 від 06.02.2002 року, №245 від 28.03.2002року, №82 від 04.02.2002року, №62 від 29.01.2002року, №99 від 15.11.2001року, №143 від 28.11.2001року ГО НКС «Добробут» сплатило ЗАТ МЖК «Академмістечко» за квартиру АДРЕСА_1 в м. Києва відповідно 28000,00грн., 2500,00грн., 18037,20грн., 6500,00грн., 3000,00грн., 3000,00грн., 2000,00грн., а всього 63037,20 грн. (а.с. 39-42).

Відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18 квітня 2005 року, затвердженого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, розпорядженням №606, житловий будинок МЖК «Академмістечко» АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію. (а.с. 15-16).

Відповідно до Листа Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації від 08.01.2009 року №16 було встановлено, що розпорядженням Святошинської райдержадміністрації від 18.03.2002 року №392 видано ордер від 19.03.2002 року №32264СБ ОСОБА_2 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 18,61кв.м. на Святошинській площі,1 на підставі акта від №25 від 25.01.2002р. переданого Головним управлінням житлового забезпечення в рахунок ліміту 2002 року КМДА згідно доручення голови Київської міської держадміністрації від 07.12.2001 р.№014-С-9226/2 та запропоновано позивачці звернутись з позовом до суду. (а.с. 80).

Як вбачається з наданих суду матеріалів , відповідно до Розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.03.2002 року №392 «Про надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на квартирному обліку в Святошинсь кому районі м. Києва» - гр. ОСОБА_2, на сім'ю 2 особи: вона -ІНФОРМАЦІЯ_1, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, жилою площею 18,61 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, новобудова. Квартира передана актом №25 від 25.01.2002 року в рахунок ліміту 2002року КМДА за дорученням голови Київської міської державної адміністрації від. 07.12.2001 року №014-C-9226/2 . (а.с. 88).

З наданого суду Ордеру на жиле приміщення №32264 серія Б від 19 березня 2002 року виданого ОСОБА_2 з сім'єю з 2-х осіб (вона та син - ОСОБА_7) на право зайняття житлового приміщення площею 18,61 кв.м. складається з однієї кімнати в ізольованій квартирі за адресою АДРЕСА_1,вбачається, що він виданий на підставі розпорядження Святошинської районної державної адміністрації від 18.03.2002 року за №392. (а.с.107).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 01 квітня 2008року Святошинської районної у місті Києві ради зазначається, що квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_2, загальна площа квартири 45,6кв.м., свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 01 квітня 2008 року №549. Дана квартира зареєстрована Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна і записана в реєстрову книгу №9416. (а.с. 60-61).

З листа Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 12.03.2011 року №10926 (И-2011) станом на 28.02.2011 року ціла АДРЕСА_1 площі на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.04.2008 року Святошинською районною у м. Києві радою. (а.с. 70).

Відповідно до довідки (форма №3) КП Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва вих.№316 від 14 березня 2012 року в квартирі АДРЕСА_1 , житлова площа 18,4кв.м., загальна площа 45,60 кв.м., кімнат 1, на 10 поверсі 21-поверхового будинку зареєстровані - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. - власник особового рахунку - з 13.12.2007 року та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 р. н., дружина сина, з 04.03.2004 року. (а.с. 237).

Відповідно до листа ГО НКС «Добробут» від 20.02.2007 року №19 на ім'я ОСОБА_5 правління ГОНКС «Добробут» зазначено , що, правлінням ГО НКС "Добробут" протокол від 30.11.2006 року були розглянуті заяви ОСОБА_5 та прийняті рішення проінформувати ОСОБА_5 щодо заміни рівноцінного житла передбаченого договором від 09.09.2002 року №88/02. (а.с. 21).

Відповідно до листа ГО НКС «Добробут» від 07.04.2009 року №154 на ім'я ОСОБА_5 підписаного виконавчим директором ГО «НС «Добробут» ОСОБА_6 на звернення позивачки від 19 березня 2009 року повідомлялось,що ГО «НС «Добробут» звернулося до прокуратури Солом'янського району міста Києва з метою перевірки правомочності дій колишнього Голови правління ГО «НС «Добробут» ОСОБА_10 та колишнього Генерального директора МЖК «Академмістечко» ОСОБА_11 На даний час Організація не має можливості замінити Вам об'єкт інвестування.

Відповідно до Заяви ОСОБА_5 від 18.03.2010 року вхідн.№919 зазначено, що ОСОБА_5 з 19.09.2002 року є членом ГО НКС «Добробут», нею були сплачені кошти за квартиру АДРЕСА_1 в м. Києві, Святошинська площа 1, корпус «Б». Вартість квартири складала 63037,20 грн. 19.09.2002 року було підписано Інвестиційний договір №88, предметом договору є участь ОСОБА_5 у фінансуванні будівництва. 70% відсотків від вартості квартири АДРЕСА_1 проплачено в касу ГО НКС «Добробут», 30% вартості квартири було сплачено ГО НКС «Добробут». Для - повернення ГО НКС «Добробут» суми що еквівалентна 30% вартості квартири було оформлено Кредитний договір №88/02 від 09.09.2002 року, зобов'язання по якому ОСОБА_5 належним чином виконала, позичені кошти повернуті. Житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 був прийнятий в експлуатацію у квітні 2005 року. Забудовником вищевказаного будинку виступав МЖК «Академмістечко», якому було оплачено кошти за дану квартиру. По сьогоднішній день належну ОСОБА_5 квартиру остання не отримала. (а.с. 19).

Аналізуючи умови договору №88, суд приходить до висновку, що між позивачкою - ОСОБА_5 та ГО НКС «Добробут» було укладено договір про надання фінансових послуг та послуг по управлінню майном, а тому спірні правовідносини регулюються ЦК України та Законом України «Про захист прав споживачів».

В порядку п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 06.01.2003 року (набрав чинності з 01.01.2004 року) щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України , положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Відповідно до інших правовідносин застосовується, діюче на час виникнення зобов'язань законодавство.

Тому, оскільки спірні правовідносини хоча і виникли до набрання чинності ЦК України (в редакції 2003 року), але продовжують існувати на день розгляду справі в суді, застосуванню підлягають саме положення зазначеного Кодексу.

Судом встановлено, що позивачка будучи членом ГО «НКС «Добробут» скористалась її послугами, щодо укладення належних їй коштів у будівництво однокімнатної квартирі АДРЕСА_1. про що між нею та ГО «НКС «Добробут» було укладено Договір № 88 від 19 вересня 2002 року.

Судом встановлено, що Договір №18 на інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 20 квітня 2000 року укладений між ГО НКС «Добробут» та ЗАТ МЖК «Академмістечко» став підставою для укладення Договору № 88 від 19 вересня 2002 року між ГО НКС «Добробут» та позивачкою - ОСОБА_5

З наданих суду матеріалів вбачається, що відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору №88 від 19 вересня 2002 року вартість квартири становить 63037,20 (шістдесят три тисячі тридцять сім гривень) 20 коп. Після прийомки будинку Державною приймальною комісією та повної сплати квартира стає власністю позивачки.

Згідно положень п.3 ч.1 ст.3 ЦК України та ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі Контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В ч.1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто, досягнувши згоди щодо всіх істотних умов сторони укладають договір і згідно вимог ч.1 ст. 629 ЦК України він є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 5.1 Договору № 88 від 19 вересня 2002 року , договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 18 квітня 2005 року, затвердженого Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією, розпорядженням №606, житловий будинок МЖК «Академмістечко» АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію. (а.с. 15-16).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 01 квітня 2008 року квартира яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2, загальна площа квартири 45,6кв.м., Дана квартира зареєстрована Київським міським БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна і записана в реєстрову книгу №9416. (а.с. 60-61).

Також, судом встановлено, що відповідачу ГО«НКС «Добробут» було відомо, що на момент прийняття АДРЕСА_1, в експлуатацію (18.04.2005 року), спірна квартира відповідно до ордеру була надана ОСОБА_2, та ГО«НКС «Добробут» не заперечувало щодо заміни квартири АДРЕСА_1 на рівнозначну, але така квартира позивачці по теперішній час не надана .(а.с. 22), що не спростовано в суді відповідачами.

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

Судом встановлено, що Договір № 18 від 20 квітня 2000 року та Договір № 88 від 19 вересня 2002 року сторонами які підписали ці Договори не оспорювались і не оспорюються, як і те що дані Договори судом недійсними повністю або частково не визнавались.

Судом встановлено, що позивачка повністю виконала умови Договору №88, а відповідач ГО НКС «Добробут» умови договору не виконав.

Доводів, які б дозволяли ГО «НКС «Добробут» відмовитись від виконання покладених на неї обов'язків з надання послуг по розміщенню належних позивачці коштів у будівництво квартири, як і подальшої передачі квартири у власність позивачки до суду не надано.

Таким чином суд приходить до висновку що доводи позивачки в частині обов'язку відповідачів передати їй рівнозначну квартиру в повній комплектації та всі необхідні документи для оформлення права власності підлягають частковому задоволенню.

Доводи представника ГО «НКС «Добробут» про те, що ГО НКС «Добробут» вжила всіх належних заходів щодо виконання зобов'язань по Договору №88 від 19 вересня 2002 року, тому згідно ст. 614 ЦК України - особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх належних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язань судом не приймаються до уваги оскільки відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання .

Відповідно до п. 6.2 Договору № 88 від 19 вересня 2002 року сторони звільняються від відповідальності за невиконання цього Договору в разі настання форс-мажорних обставин, що підтверджується ТПП України. Відповідачем всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України такі докази не надані.

Посилання представника ГО НКС «Добробут» на те, що станом на 28 березня 2002року ГО НКС «Добробут» проінвестувала вартість квартири АДРЕСА_1, в повному обсязі і перерахувала на р/р МЖК «Академмістечко» кошти, про що свідчать платіжні доручення №99, №14З, №100, №245, №82, №62, №З15; після подання претензії Правлінням ГО НС «Добробут» до МЖК «Академмістечко» про виконання умов Договору №18 від 19 вересня 2000року та передачу у власність кількість квадратних метрів, у вигляді квартир, зокрема квартири АДРЕСА_1, ними 22.05.2005року було подано Позовну заяву до Господарського суду м. Києва про визнання за - НС «Добробут» права власності на квартири за Договором №18, де Господарський суд м. Києва виніс Ухвалу про припинення провадження у справі за вищевказаним позовом, у зв'язку із тим, що справа не підлягає розгляду у господарських судах; 15.06.2010року ГО НС «Добробут» подала заяву до Святошинського районного суду м. Києва про розірвання інвестиційного договору №18 та повернення коштів за квартиру АДРЕСА_1, де 18.06.2010року Святошинський районний суд м. Києва виніс Ухвалу про відмову у відкритті провадження, керуючись тим, що заява не підлягає розгляду у судах у порядку цивільного судочинства не є підставою для звільнення відповідача від передбачених Договором №88 від 19 вересня 2002 року обов'язків, оскільки при цьому сторони, які підписали договір не змінювались, як і не змінювались права та обов'язки цих сторін.

Крім того суд приходить до висновку, що доводи представника відповідача ГО НСК « Добробут «щодо спливу позовної давності не можуть бути застосовані , виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Відповідно до вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмові у позові.

У п. 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Статтею 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.3 Договору № 88 від 19 вересня 2002 року цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх обов'язків. Сторона яка не може виконати умов даного Договору, повинна протягом тижня з моменту виникнення такої ситуації письмово сповістити іншу сторону.

Як вбачається з матеріалів справи Договір № 88 від 19 вересня 2002 року по теперішній час не виконаний. Позивачка зверталась з заявами-вимогами до ГО «НКС Добробут» від 19.03.2009 року, від 04.06.2009 року та від 18 .03.2010 року на які було отримано відповідь про те, що з метою вирішення питання про передачу МЖК «Академмістечко» квартир проінвестованих ГО «НКС «Добробут» згідно Договору № 18 від 20 квітня 2000 року буде подано позовні заяви до суду, як і те що на даний час Організація не має можливості замінити позивачці об'єкт інвестування. (а.с. а.с 20, 22), що суд вважає свідчить про переривання перебігу позовної давності оскільки ГО «НКС «Добробут» свій обов'язок за даним договором визнає.

Судом встановлено, що будь-яких інших письмових повідомлень на адресу позивачки від ГО «НКС «Добробут» про неможливість виконати умови Договору № 88 не надходило.

Датою подання позовної заяви до Подільського районного суду м. Києва є 08.12.2010 року.

Оскільки строк зобов'язання за Договором № 88 не визначений, письмових повідомлень на адресу позивачки від ГО «НКС «Добробут» про неможливість виконати умови даного Договору не надходило, як і те, що свій обов'язок за цим Договором ГО «НКС «Добробут» визнає, суд приходить до висновку, що позивачка звернулась до суду з позовними вимогами у межах строку позовної давності.

Відповідно до п.п. 3, 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботу або надає послуги, споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для власних потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Судом встановлено, що позивачка замовила у ГО «НКС «Добробут» послуги не пов'язані з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника по розміщенню належних їй грошей у будівництво квартири АДРЕСА_1 з наступною передачею даної квартири у її власність, тому вважається що між сторонами було укладено та підписано Договір, який за своїм характером відповідає відносинам, що виникають між сторонами відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». По теперішній час, незважаючи на неодноразові звернення позивачки, відповідач ГО «НКС «Добробут» своїх зобов'язань по наданню вищезазначених послуг не виконав.

Відповідно до 6.1. Договору №88 від 19.09.2002 року за невиконання, або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному Договору Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачкою виконані всі обов'язки передбачені Договором № 88 від 19 вересня 2002 року, оскільки нею своєчасно та в повному обсязі сплачено до ГО «НКС «Добробут» суму 63037,20 (шістдесят три тисячі тридцять сім) гривень 20 коп.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» - У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Оскільки ГО «НКС «Добробут» по теперішній час не виконав зобов'язання відповідно до Договору № 88 від 19 вересня 2002 року, тому строк виконання договору порушено на 2028 днів з 18.05.2005 року по 06.12.2010 року, то позивачка обґрунтовано нарахувала відповідачу пеню у розмірі 3 % загальної вартості замовлення.

Однак, при перевірці здійсненого позивачкою розрахунку пені, суд встановив, що позивачкою невірно застосовано період її нарахування, внаслідок чого до стягнення заявлено більшу суму. Крім того, оскільки відповідачем заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, що відповідає ч. 3 ст. 267 ЦК України то суд вважає , що позивачкою безпідставно заявлено до стягнення пеню, по стягненню якої закінчився строк позовної давності.

У відповідності до п. ч.2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи позивачка звернулась до суду 08.12.2010 року, тому з відповідача підлягає стягненню пеня лише за період 08.12.2009 року по 08.12.2010 року і її сума становить 690258,8 грн. (63037,20 грн. х 3% = 1891,12 грн. за кожний день прострочення; 08.12.2009 року по 08.12.2010 року - 365 днів; 1891,12 грн. х 365днів = 690258,80 грн.).

За вказаних обставин у стягненні суми 3144932,56 грн. (3835191,36грн. - 690258,80 грн.) пені слід відмовити, оскільки її заявлено до стягнення поза межами строків позовної давності, що відповідає ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку , що позов в цій частині підлягає задоволенню частково на суму 690258,80 грн.

Відповідно до ст.ст. 15 та 16 ЦК України суд захищає порушене право особи у спосіб, встановлений законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України - Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України - Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може одночасно з ухваленням судового рішення постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Суд вважає за доцільне скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1, накладений Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2011 року., оскільки судом достовірно встановлено , що право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 , а не відповідачами.

На підставі викладеного, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 3,11,15,16, 203,258,264,267, 328,331,876 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 79, 88, 209, 213-215, 217-218, 223 ЦК України, суд

В И Р I Ш И В :

Зобов'язати Громадську організацію «Народна кредитна спілка «Добробут» (юридична адреса: 03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, будинок 42, р/р 2600830027001 в КФАБ «Кредіт-Дніпро» м. Київ, МФО 320898, ЄДРПОУ 21655871) передати ОСОБА_5 квартиру рівнозначну квартирі АДРЕСА_1 зазначеній в Інвестиційному договорі №88 від 19.09.2002 року в повній комплектації та всі необхідні документи для оформлення права власності ОСОБА_5 на дану квартиру.

Стягнути з Громадської організації «Народна кредитна спілка «Добробут» (юридична адреса: 03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, будинок 42, р/р 2600830027001 в КФАБ «Кредіт-Дніпро» м. Київ, МФО 320898, ЄДРПОУ 21655871) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) пеню в розмірі 690258,80 грн.

Стягнути з Громадської організації «Народна кредитна спілка «Добробут» (юридична адреса: 03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, будинок 42, р/р 2600830027001 в КФАБ «Кредіт-Дніпро» м. Київ, МФО 320898, ЄДРПОУ 21655871) на користь держави судовий збір в розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять ) гривень та на користь ОСОБА_5 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

Скасувати арешт з квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належить ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого 01.04.2008 року Святошинською районною у м. Києві радою, накладений Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 08.11.2011 року.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Декаленко В. С.