Рішення № 24652341, 21.11.2011, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2-2090/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року року Подільський районний суд м. Києва

у складі: головуючого - судді Васильченка О.В.,

при секретарі - Кушніренко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідно до укладеної кредитної угоди № 250718-SOGL від 16.09.08 (далі - Кредитна угода), ОСОБА_1 в рамках даної кредитної угоди 19.09.08 отримав транш кредиту № 251663-CRED від 19.09.08 в розмірі 26000,00 доларів США, із сплатою 18 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом та з кінцевим терміном повернення 16.09.2011. В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитною угодою між Банком та ОСОБА_1 16.09.08 було укладено договір застави транспортного засобу (далі - Договір застави). Згідно умов Договору застави ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 100, 2004 року випуску. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_2 16.09.08 було укладено договір поруки. Згідно договору поруки, ОСОБА_2 зобов'язалася нести солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань позичальника за Кредитною угодою.

ОСОБА_1 умови Кредитної угоди не виконував належним чином, чим порушив її умови та вимоги діючого законодавства України.

Згідно останнього уточнення позовних вимог позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 4522,10 доларів США, що за курсом НБУ 7.9733 на 18.09.2011 р., складає 36 056,05 грн. за кредитною угодою № 250718-SOGL від 16.09.08. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 100, 2004 року випуску.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив провести розгляд справи за його відсутності (а.с. 92).

Відповідачі в судове засідання не з'явилися про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідачів не надходило.

Суд, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником майна, всіх прав та обов'язків Банку «ПриватБанк».

16.09.2008 р. між Банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитну угоду № 250718-SOGL, якою передбачалося надання коштів у сумі не більше як 33000,00 доларів США (а.с. 12-17).

Згідно п. 1.1. Кредитної угоди надання коштів здійснювалось окремими частинами (траншами кредиту).

19.09.2008 року між Банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про видачу траншу № 251663-CRED на суму 26000,00 доларів США, із сплатою 18 % річних та терміном повернення коштів не пізніше 16.09.2011 року (а.с. 18-19).

На виконання зазначеної Кредитної угоди та Договору про видачу траншу Банком видано ОСОБА_1 транш кредиту у сумі 26000,00 доларів США, що підтверджується заявою про підтвердження зачислення 19.09.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_1, відкритий Банком згідно Договору про видачу траншу кредитних коштів (а.с. 22).

Згідно умов Договору про видачу траншу, сторони погодили графік погашення кредиту та відсотків (додаток №1) (а.с. 20).

Відповідно до п.п. 2.2.2, 2.2.3 Договору про видачу траншу, позичальник зобов'язується здійснювати погашення траншу кредиту та відсотків у порядку та у строки згідно графіку погашення кредиту та відсотків.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитною угодою між Банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 16.09.08 було укладено договір застави транспортного засобу (а.с. 25).

Згідно умов Договору застави ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 100, 2004 року випуску.

З метою забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за Кредитною угодою, між Банком «ПриватБанк» та ОСОБА_2 16.09.2088 року був укладений договір поруки № 250718-П (а.с. 24), відповідно до п. 2 якого ОСОБА_2 відповідає перед Банком за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і ОСОБА_1, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені, інших платежів та відшкодування збитків.

ОСОБА_1 умови Кредитної угоди були порушені, в частині вчасності та в повному обсязі здійснення погашення (повернення кредиту) відповідно до Графіку погашення.

В результаті невиконання умов Кредитної угоди станом на 18.09.2011р. ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 4522,10 доларів США яка складається з наступного: 914,00 доларів США - заборгованість за кредитом; 3119,37 доларів США - просрочена заборгованість за кредитом; 243,54 доларів США - просрочена заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до умов Кредитної угоди - 31,53 доларів США - штраф (фіксована частина), 213,84 доларів США - штраф (процентна складова) (а.с. 86).

Причиною спору на думку позивача стала відмова ОСОБА_1 у добровільному порядку виконати умови Кредитної угоди.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Кредитною угодою № 250718-SOGL, Договором про видачу траншу № 251663-CRED та Договором поруки № 250718-П.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Дослідженими у справі доказами встановлено, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань за Кредитною угодою і станом на 18.09.2011 має заборгованість перед Банком у розмірі 4522,10 доларів США, що за курсом НБУ 7.9733 на 18.09.2011 р., складає 36 056,05 грн.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 15.8.1 Договору застави, ст. 20 Закону України «Про заставу», позивач має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання термінів виконання зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

У відповідності до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Статтею 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Пунктом 22 Договору застави визначено, що звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя може здійснюватися шляхом продажу предмета застави із укладанням договору купівлі-продажу з іншою особою.

Статтею 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Для виконання рішення суду щодо продажу транспортного засобу необхідно зняти автомобіль з обліку в ДАІ (п. 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388). Зняття з обліку транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, виконавчого напису нотаріуса або рішення суду (п. 41 вищевказаних Правил).

Згідно зі ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення виконання, про що зазначає у рішенні.

Із встановлених у судовому засіданні обставин справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором відповідачем передано в заставу автомобіль марки TOYOTA, модель LAND CRUISER 100, 2004 року випуску.

Беручи до уваги зазначене, визнання позовних вимог відповідачем суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на чинному законодавстві, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України суд, вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 документально підтверджені судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам: 360 грн. 56 коп. - судового збору, 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 1, 2).

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 554, 589, 612, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу», ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», керуючись ст.ст. 3 - 14, 60, 61, 79, 88, 169, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитною угодою № 250718-SOGL від 16.09.2008 року в сумі 4522,10 доларів США, що за курсом НБУ 7.9733 на 18.09.2011 р., складає 36 056,05 грн..

В рахунок погашення заборгованості за Кредитною угодою № 250718-SOGL від 16.09.2008 року в сумі 4522,10 доларів США, що за курсом НБУ 7.9733 на 18.09.2011 р., складає 36 056,05 грн.., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль TOYOTA, модель LAND CRUISER 100, 2004 року випуску, тип - легковий універсал, номер шасі (кузов, рама) № НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, чорного кольору, зареєстрований ВРЕР-1 УДАІ в м. Києві 25.07.2008 року, що належить на праві власності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з правом укладання від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - 360 грн. 56 коп. - судового збору, 120 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього - 480 грн. 56 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ Васильченко О. В.