Рішення № 24651241, 29.05.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Провадження по справі№ 2/2601/2525/12

Справа № 2601/7317/12

РІШЕННЯ

Іменем України

29.05.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:головуючого судді Калініченко Л.С., при секретарі Федоровій К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхове товариство «Іллічівське»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 18 травня 2010 року між ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»та ОСОБА_2 був укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-004388, предметом якого є страхування транспортного засобу «Дайхатсу»державний № НОМЕР_1.

15 вересня 2010 року в с. Крюковщина Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вул. Балукова -Кірова водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Сузукі»державний НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем «Дайхатсу»державний НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3.

Дана дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11, п. 2.10 а) ПДР України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Дайхатсу» державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

26.10.2010 року згідно звіту ТОВ «Сальватор» № 1458 від 21.09.2010 року та зобов'язуючої пропозиції з визначення залишкової вартості ТЗ, було складено страховий акт №ЦО-18132-ЦО-05-004388-01 та здійснено страхове відшкодування ОСОБА_2 74 600 (сімдесят чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп., з яких 70 952 ( сімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп. перераховано на розрахунковий рахунок банку «Фінанси та кредит»що підтверджується платіжними дорученнями № 4934 від 05.11.2010 року, а 3 648 (три тисячі шістсот сорок вісім) грн. 00 коп. зараховано як частина несплаченої страхової премії відповідно до п. 20.4 Договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, разом з тим, не заперечував проти стягнення з відповідача лише фактичного страхового відшкодування ОСОБА_2 в сумі 70952 грн.

Представник відповідача надав суду заперечення, згідно яких позов визнав частково, а саме в частині відшкодування збитків на суму 70952 грн. Разом з тим, просив суму відшкодування завданої шкоди зменшити до 40000 грн., у зв»язку з незадовільним станом здоров»я відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

18 травня 2010 року між ПрАТ «Страхове товариство «Іллічівське»та ОСОБА_2 укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-004388, предметом якого є страхування транспортного засобу «Дайхатсу»державний № НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язуєтся сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

15 вересня 2010 року в с. Крюковщина Києво-Святошинського району Київської області на перехресті вул. Балукова -Кірова водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Сузукі»державний НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем «Дайхатсу»державний НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3.

Дана дорожньо-транспортна пригода відбулась в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 16.11, п. 2.10а) ПДР України.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «Дайхатсу» державний НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

Згідно ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобов»язаний: у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

26.10.2010 року позивачем на підставі звіту ТОВ «Сальватор» № 1458 від 21.09.2010 року та зобов'язуючої пропозиції з визначення залишкової вартості транспортного засобу, було складено страховий акт №ЦО-18132-ЦО-05-004388-01. Згідно зазначеного акту страхове відшкодування складає 74600 грн.

На підставі вищевказаних документів позивачем здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі: 70952 грн. -перераховано на ім»я ОСОБА_2 через розрахунковий рахунок банку «Фінанси та кредит», що підтверджується платіжним дорученням № 4934 від 05.11.2010 р., а 3648 грн. зараховано як частина несплаченої страхової премії відповідно до п.20.4 Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № ЦО-05-004388.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно із ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, дією чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України (Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»за №6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз'яснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіяла, за умови, що дії були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Зважаючи на викладене, з ОСОБА_1 на користь ПАТ Страхове товариство «Іллічівське»підлягають стягненню 70952 грн. (сімдесят тисяч дев»ятьсот п»ятдесят дві), тобто сума фактичного страхового відшкодування, яка виплачена ОСОБА_2.

Суд не вбачає підстав для зменшення відшкодування шкоди з підстав, передбачених ч. 4 ст.1193 ЦК України з огляду на те, що документи, надані представником відповідача не можуть в повній мірі підтвердити матеріальне становище ОСОБА_1

Враховуючи викладене, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності з іншими обставинами, встановленими судом, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхове товариство «Іллічівське» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст.3, 10, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства Страхове товариство «Іллічівське»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхове товариство «Іллічівське» (ЄДРПОУ 25186738) 70952 грн. (сімдесят тисяч дев'ятьсот п»ятдесят дві) шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства Страхове товариство «Іллічівське»(ЄДРПОУ 25186738) витрати по сплаті судового збору в сумі 709 (сімсот дев»ять) гривень.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя