Ухвала суду № 24650818, 12.06.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Справа № 2-1779/2011 р. Головуючий 1 інст.: Нечипоренко І.М.

Провадження № 22ц/2090/1710/2012 р. Доповідач : Піддубний Р.М.

Категорія-«право власності»

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року. м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: судді Піддубного Р.М.,

суддів: Швецової Л.А., Даниленка В.М.,

при секретарі: Колісник Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення частки у праві спільної часткової власності, -

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом, мотивуючи який зазначила, що на підставі рішень Дергачівського районного суду Харківської області від 26 листопада 1991 року та 21 жовтня 1992 року їй на праві власності належить 5/8 частин жилого будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 в м. Дергачі Харківської області. Інші 3/8 частин вказаного будинку належить відповідачці ОСОБА_2 Посилаючись на те, що відповідачка в будинку ніколи не проживала, у зв'язку з чим він став руйнуватися, а вона у період з 1992 року по 2009 рік за свої кошти провела значне поліпшення зазначеного нерухомого майна, з урахуванням уточнених у жовтні 2011 року позовних вимог, ОСОБА_1 просила на підставі ст. 357 ЦК України збільшити з 5/8 до 7/8 її частку у праві спільної часткової власності на садибу або стягнути з відповідачки на її користь компенсацію за поліпшення нерухомого майна в сумі 32 396 грн. 10 коп.

Відповідачка ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просила рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених нею позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 та її представника, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених ст. 357 ЦК України підстав для збільшення частки позивачки у праві спільної часткової власності на жилий будинок.

Колегія суддів погоджується з такими висновками з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі рішень Дергачівського районного суду Харківської області від 26 листопада 1991 року та 21 жовтня 1992 року ОСОБА_1 на праві власності належало 5/8 частин, а ОСОБА_2 -3/8 частин жилого будинку АДРЕСА_1 в м. Дергачі Харківської області. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 08 вересня 2011 року частки у праві власності на вказаний жилий будинок перерозподілено, визнано за ОСОБА_1 право власності на 63/100 частин, за ОСОБА_2 на 37/100 частин спірного нерухомого майна.

Відповідно до ст. 119 ЦК Української РСР, чинного на час виникнення спірних правовідносин, коли учасник спільної часткової власності на жилий будинок збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою решти учасників і в установленому порядку, частки учасників у спільній власності на будинок і порядок користування приміщеннями в ньому підлягають відповідній зміні.

Частиною 3 ст. 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. (ч. 4 ст. 357 ЦК України).

Згідно з роз'ясненнями, наданими в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 р. N 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при розгляді спорів між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності. Спорудження господарських будівель (сараїв, гаражів тощо) не є підставою для збільшення встановленого раніше розміру частки в праві власності на будинок.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належних та допустимих доказів на підтвердження збільшення корисної площі будинку шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної за згодою співвласника ОСОБА_2 або здійснення поліпшення спільного майна своїм коштом за згодою співвласника ОСОБА_2, позивачкою не надано.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для збільшення частки ОСОБА_1 у праві спільної часткової власності на жилий будинок, стягнення на її користь компенсації за проведені поліпшення та відмовив у задоволенні позову.

Оскільки судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді