Рішення № 24648505, 30.05.2012, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/2-3334/11

н/п 2/2018/444/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Ніколаєнко І.В.

при секретарі - Газіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про розірвання договору, за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.07.2011 року звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку Надра, в якому просив розірвати кредитний договір "Авто- пакет" № 6/1/2007/840-К/114 від 01 березня 2007 року укладеного між ним та Відкритим акціонерним товариством Надра «далі - Банк». В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.03.2007 р. між ним та Банком, укладено кредитний договір. Згідно до п.1.1 кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 29400 дол.США на купівлю автотранспортного засобу під фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 15,1% річних. Він зобов*язався здійснювати повернення кредиту щомісячно у розмірі не менше 578,00 дол. США. В забезпечення виконання своїх зобов'язань, між «Банком»та ОСОБА_2 01.03.2007 року було укладено Договір застави, він передав в заставу вказаний автомобіль. Крім того, в забезпечення виконання боргових зобовязань за кредитним Договором 12.06.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір "Авто- пакет" № 6/1/2007/840-К/114. Вважає, що у зв*язку з істотною зміною становища, щодо виконання боргових зобов*язань за кредитним договором, тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, виконання кредитного договору, що діють на теперішній час є порушенням принципів цивільно-правових відносин.

08.12.2011 року представник відповідача ПАТ КБ Надра (далі Банк) звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 404 782,34 грн. та судові витрати у розмірі 1820,00 грн.. В своїх доводах посилається на те, що 01.03.2007 року між філією ВАТ КБ Надра та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, згідно якого він отримав 29400 дол.США на строк до 20.02.2014 року зі сплатою відсотків 15,1% річних. Відповідно до кредитного договору, відповідач прийняв на себе зобовязання щодо погашення суми кредиту; сплачувати відсотки за користування кредитом. Взятих на себе зобовязань відповідач не виконав, в звязку з чим, виникла заборгованість. У звязку з неналежним виконанням умов договору, станом на 20.07.2011 року виникла заборгованість в розмірі 50 781,24 Доларі США, що за курсом НБУ на 20.07.2011р. становить 404 782,34 грн.. 01.03.2007 року між ВАТ КБ Надра та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір "Авто- пакет" № 6/1/2007/840-К/114. Відповідно до якого ОСОБА_2 зобовязалася відповідати щодо сплати кредиту відповідачем ОСОБА_1, проте, поручитель взятих на себе зобовязань не виконала.

Позивач по первісному позову позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував в повному обсязі. Вимоги зустрічного позову просить задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що при укладанні кредитного договору позивач задовольнив свій майновий інтерес, отримавши значну суму коштів в іноземній валюті- доларах США. Вважають, що позивач просто намагається уникнути від виконання взятих на себе обов*язків за кредитним договором та не бажає повертати кредит до установи банку.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі та їх представник за зустрічним позовом в судовому засіданні проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про розірвання договору відмовити, зустрічний позов відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлені факти та відповідні до них правовідносини.

Як зазначено в матеріалах справи, 01.03.2007р. між Відкритим акціонерним товариством Надра та відповідачем ОСОБА_1., укладений кредитний договір №6/1/2007/840-К/114 від 01.03.2007 р., останній отримав кредит у розмірі 29400 дол.США на придбання автотранспортного засобу під процентну ставку за користування кредитом у розмірі 15,1% річних зі строком повернення до 28.02.2014 року.

Відповідно до п.1.1 частини 1 кредитного договору, в порядку, передбаченому цим договором, Банк надає позичальнику кредит у розмірі та валюті, визначеній у частині № 1 договору, а позичальник приймає кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені у цьому договорі.

Як зазначено в частині 4 Кредитного договору, умови кредитування відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів позивачем отримано до укладення цього договору. Підписання позивачем ОСОБА_4 кредитного договору підтверджує отримання ним умов кредитування відповідно до п. 2. ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів.

У звязку з невиконанням відповідачем зобовязань за Кредитним договором заборгованість по кредиту складає 404 782,34 гривень.

ОСОБА_1 погашення кредиту в строки та на умовах, зазначених в Кредитному договорі не здійснював, що встановлено в судовому засіданні.

В забезпечення виконання зобовязань Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором був укладений Договір "Авто- пакет" № 6/1/2007/840-К/114 від 01 березня 2007 року, укладений між Ват КБ «Надра» та ОСОБА_2.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 794080, Відкрите Акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»змінив своє найменування на Публічне Акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»», зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державній адміністрації.

Судом встановлено те, що при укладенні спірного договору позивачу були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили його прийняти ці умови на вкрай невигідних для себе умовах.

В порушення умов укладеного між банком та відповідачем кредитного договору, відповідач відмовляється виконувати свої зобовязання з повернення боргу в строк та на умовах, встановлених сторонами в кредитному договорі, в звязку з чим у ОСОБА_1 утворився борг за кредитом в розмірі 404 782, 34 гривень.

Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність кошти гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Отже, отримуючи кредит в іноземній валюті, у позичальника, виникає зобовязання повернути його у тій самій валюті у якій кредит був отриманий.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Таким чином, при укладенні цього договору в іноземній валюті та беручи на себе певні обовязки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долара США не є незмінним, та те, що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 192 ЦК України передбачено, що законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно до ч. 3 ст. 533 ЦК України використанні іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на територій України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Законодавчими актами, що встановлюють право банку здійснювати операції в іноземній валюті, є: Закон України Про банки і банківську діяльність, Декрет КМУ Про систему валютного регулювання і валютного контролю, Закон України Про Національний банк України. Зазначені нормативні акти визначають, що банк має право здійснювати свою діяльність на підставі виданої НБУ ліцензії.

Відповідно до ст. 47 ЗУ Про банки і банківську діяльністьна підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати операції з розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Використовуючи своє право, надане вказаною ліцензією на банківську діяльність і дозволом на здійснення операцій з валютними цінностями, банк залучає вклади в іноземній валюті, у тому числі і на міжнародних валютних ринках. По вкладах, залучених в іноземній валюті, банк має зобов'язання повернути грошові кошти і заплатити відсотки відповідно теж в іноземній валюті. Укладаючи з позичальником кредитний договір в іноземній валюті, банк від свого імені і на свій ризик розміщує залучені раніше валютні кошти. Тому в кредитних договорах передбачено умови повернення кредитних коштів в тій валюті, що і кредит. Ці умови дозволяють банку належним чином виконувати свої зобов'язання перед вкладниками у відповідності до чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст.49 цього Закону розміщення залучених коштів від свого імені визнається кредитною операцією.

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про банки і банківську діяльність коштами є гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Таким чином, відповідно до положень ЗУ Про банки і банківську діяльність банк на підставі банківської ліцензії має право здійснювати кредитування в іноземній валюті.

В судовому засіданні доводи представника позивача про те, що відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця гривня, суд вважає не доведеними.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому основний закон держави н встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Відповідно до п. в,г. ч. 4. ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" індивідуальні ліцензії видаються у разі: в) надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; г) використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

З вищевикладеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Щодо вимог підпункту "в" пункту 4 статті 5 Декрету, який передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, на сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті про що зазначено у Листі НБУ від 07.12.09 р. № 13-210/7871-22612.

Відповідно до ст. 44 Закону України Про Національний банк України, НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

До компетенції НБУ у сфері валютного регулювання та контролю належить видання нормативно - правових актів щодо ведення валютних операцій.

У відповідності до пункту 8.12. Правил використання готівкової іноземної валюти на території України, затверджених постановою Правління НБУ від 30.05.2007 р. №200 визначено, що фінансові установи, які одержали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, і національний оператор поштового зв'язку можуть використовувати готівкову іноземну валюту для проведення валютних операцій відповідно до отриманих генеральних ліцензій Національного банку на здійснення валютних операцій.

При цьому, згідно п. 5.3. Положення Про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001 р. N 275, письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями є генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 за №15-93. Відповідно до п. 2.3 зазначеного Положення за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями по залученню та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.

Таким чином, законодавство України чітко та однозначно визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити в іноземній валюті та бути суб'єктом кредитних зобов'язань (правовідносин) в іноземній валюті.

Більш того, спеціальне законодавство в сфері банківської діяльності не містить норм, якими забороняється банкам надавати кредити в іноземній валюті.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б з однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п.п. 8.1 та 8.5 вищезазначеного кредитного договору, підписанням цього договору Сторони підтверджують, що будь-які умови цього договору є істотніми і підлягають виконанню в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про банки і банківську діяльність відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами ( договорами) між клієнтом та банком.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач свідомо звернувся до банку з метою отримання кредиту саме в іноземній валюті та згідно п.п. 8.1 та 8.5 договору підтвердив, що повністю розуміє всі умови договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними.

У відповідності до вимог ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Статтею 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Як зазначено в статті 652 ЦК України, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

3. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого

розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Судом не вбачається підстав для розірвання кредитного договору, так як в кредитному договорі відсутні будь-які запевнення чи гарантії щодо незмінності економічної ситуації в країні, запевнення щодо неможливості настання кризових явищ, гарантії щодо незмінності курсу долара США. Чинне законодавтсво навпаки передбачає можливість зміни курсу валют, тобто ця обставина не може бути взята до уваги в якості доказу істотної зміни обставин. Проте встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не було належним чином здійснено протягом тривалого часу виконання своїх грошових зобовязань встановлених сторонами в укладеному кредитному договорі, у в звязку з чим позовні вимоги ПАТ «КБ Надра підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В судовому засіданні встановлено те, що при укладенні спірного договору сторонами дотримано вимоги, передбачені ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, та правові підстави для розірвання договору відсутні.

В судовому засіданні позивач не надав підтвердження, що кредитний договір був укладений під натиском Банку, без роз*яснення умов укладання зазначеного договору та без ознайомлення з наслідками порушення умов договору.

Таким чином. суд вважає безпідставними посиланнями на те, що кредитний договір підлягає розірванню зважаючи на те, що відповідно до ст. 192 Цивільного кодексу України, законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто стверджує, що під терміном грошові кошти, який використовується у ст. 1054 ЦК України не можна розуміти долари США. Вони не виступають в якості грошових коштів в Україні.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволення, а позовні вимоги ПАТ КБ "Надра" за зустрічним позовом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд стягує з позивача по первісному позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені позивачем по зустрічному позову судові витрати.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 122, 209, 118,119 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 624, 625, 1049, 1050 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" про розірвання кредитного договору "Авто- пакет" № 6/1/2007/840-К/114 від 01 березня 2007 року укладений - відмовити в повному обсязі.

Зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6/1/2007/840-К/114 від 01.03.2007 року - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, і/н НОМЕР_1 та ОСОБА_5, зареєстрованої: 62340, Харківська обл., с. Черкаська Лозова вул. Надберегова буд. 53, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, і/н НОМЕР_2 на користь ПАТ КБ "Надра" на р/р № 29099800806001, відкритий у філії ПАТ КБ "Надра"Харківське регіональне управління, МФО -351834, ЄДРПОУ -06718690 суму заборгованості за кредитним договором №6/1/2007/840-К/114 від 01.03.2007 року у розмірі 404 782,34 грн..

Стягнути солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ "Надра" суму сплаченого судового збору у розмірі 1700,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн..

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особам, які не були присутні під час проголошення рішення протягом 10 днів з дня отримання рішення.

Головуючий -