Рішення № 24640427, 12.06.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа № Провадження №22-ц-1752/12 22-ц/1090/2526/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.Категорія26Доповідач у 2 інстанціїМережко 12.06.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 квітня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Оношко Г.М., Данілова О.М.

При секретарі - Косенко Т.Г.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2012 р. по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У листопаді 2011 р. позивач звернувся в суд з зазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 17 липня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 101.-6-01\126 на придбання автомобіля , строком до 17 липня 2015 року , за яким ОСОБА_2 отримала кредит на суму 23 527 доларів США , з нарахуванням відсотків у розмірі 7,77 % річних.

Згідно умов договору відповідач зобов»язався щомісячно до 10 числа календарного місяця погашати заборгованість за кредитом , та сплачувати нараховані відсотки.

В порушення умов договору , відповідач своєчасно не погашає кредит та відсотки , у зв»язку із чим утворилась заборгованість за кредитом за період із 11 лютого 2011 року по 30 вересня 2011 року в сумі 140 354,76 грн, за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитом за період із 11 квітня 2011 року по 30 вересня 2011 року в сумі 7 800,25 грн з урахуванням 3% річних, пеня у зв»язку із несвоєчасною сплатою процентів в сумі 12 043,64 грн , а всього 160 536,21 грн , яку позивач просить стягнути із відповідача та судовий збір в сумі 1 606 грн.

Рішенням Києво - Святиошинського районного суду Київської області від 24 січня 2012 р. позов задоволено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити в частині стягнення суми пені , 3% річних , зменшивши суму заборгованості на суму 12 847,76 грн , стягнути з неї на користь банку 148 090,51 грн , зменшити суму судового збору.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позов у повному обсязі , суд першої інстанції виходив із того, що відповідач належним чином не виконував зобов»язання за договором кредиту .

Однак такі висновки є необґрунтованими і не відповідають обставинам справи .

Як встановлено судом першої інстанції, 17 липня 2008 року між сторонами був укладений кредитний договір № 101.-6-01\126 на придбання автомобіля , строком до 17 липня 2015 року , за яким ОСОБА_2 отримала кредит на суму 23 527 доларів США, з нарахуванням відсотків у розмірі 7,77 % річних.

Згідно умов договору відповідач зобов»язалася щомісячно до 10 числа календарного місяця погашати заборгованість за кредитом , та сплачувати нараховані відсотки.

На забезпечення договору кредиту 17 липня 2008 року був укладений договір застави транспортного засобу , згідного якого , ОСОБА_2 передала у заставу автомобіль .

Відповідно до ст. 529 ЦК України, ст. 19 Закону України « Про заставу», заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі за рахунок заставленого майна.

Як видно з акту прийому -передачі від 18 квітня 2011 року ( а.с.36-37), банк прийняв від відповідача ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_1 , з метою його подальшого продажу та погашення кредитної заборгованості . Крім того, в цей же день ОСОБА_2 видала довіреність на ім.»я працівників банку на здійснення операцій відносно предмета застави ( продаж , зняття з обліку в органах МРЕВ та інш).

Відповідно до умов договору застави , заставодержатель зобов»язаний надати заставодавцю письмовий звіт про результати продажу майна . Звіти щодо продажу автомобілю та розподілення коштів , отриманих від продажу майна в матеріалах справи відсутні.

Згідно розрахунку у відповідача існує заборгованість станом на 30 вересня 2011 року, а саме поточна заборгованість за кредитом -123 721,63 грн, прострочена заборгованість за кредитом - 16 476,46 грн, 3% річних - 156 ,66 грн , борг за процентами з урахуванням 3% річних -7 800,25 грн, прострочена заборгованість за процентами за період з 11 квітня 2011 - 30 вересня 2011 року- 5 956.80 , поточна заборгованість за процентами - 1 598,05 грн, 3% річних -245 ,40 грн, комісія за управління кредитом -337,53 , пеня за несвоєчасну сплату процентів -12 043,64 грн. .

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 "Позика" глави 71. Згідно зі ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає У власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ч.3 ст.. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно пп..11 , 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 « Про судове рішення у цивільних справах»у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

Резолютивна частина повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання, зазначені у статтях 215 - 217 ЦПК. У ній, зокрема, має бути зазначено:висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні; вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити.

Суд першої інстанції ,в порушення вимог ст.. 215 ЦПК України, вказав у мотивувальній частині рішення суми які підлягають стягненню з відповідачки, разом з тим в резолютивній частині рішення вказав лише загальну суму борг, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 , не вказавши конкретно які саме суми основного боргу , пені , штрафних санкцій підлягають стягненню.

Частина 3 ст. 551 ЦК України надає суду право зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з боржника , якщо він значно перевищує розмір збитків, яких зазнав кредитор внаслідок порушення зобов»язання боржником, при цьому слід враховувати ступінь виконання зобов»язання боржником , майновий стан сторін , які беруть участь у зобов»язанні , інші інтереси сторін ,що заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України позивач не надав доказів щодо розміру збитків яких зазнав кредитор у зв»язку із несплатою неустойки( пені) , крім того суд не врахував ,що відповідач виховує самостійно двох дітей у неї скрутне матеріальне становище, що позбавляє її можливості своєчасно виконувати умови договору кредиту, крім того ,що 18 квітня 2011 року , тобто більше року назад вона передала автомобіль банку для реалізації, і позивачем не надано доказів щодо реалізації автомобіля( предмета застави) , самостійно розпорядитися автомобілем відповідач позбавлена можливості.

За таких обставин , колегія суддів вважає ,що суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про стягненні заборгованості в повному обсязі , тому рішення суду підлягає скасуванню в частині стягнення пені ,і розмір пені який необхідно стягнути підлягає зменшенню до 500 грн. Що стосується стягнення інших сум , відповідач не надав доказів , які б стверджували ,що сума сплачених нею коштів значно більша ,ніж вказав позивач.

Судові витрати розподілити відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 303, 307,309,313 -315,316,319 ЦПК України ,колегія суддів ,

В и р і ш и л а ;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 січня 2012 р. -скасувати , ухвалити нове рішення .

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» ( 01004 . м. Київ, бул. Т.Шевченка \ вул.. Пушкінська 8/26 МФО 321767 , код ЄДРПОУ 14359319) - поточну заборгованість за кредитом -123 721,63 грн, прострочену заборгованість за кредитом - 16 476,46 грн, 3% річних - 156 ,66 грн , борг за процентами з урахуванням 3% річних -7 800,,25 грн, прострочену заборгованість за процентами за період з 11 квітня 2011 - 30 вересня 2011 року- 5 956.80 , поточну заборгованість за процентами - 1 598,05 грн, 3% річних -245 ,40 грн, комісію за управління кредитом -337,53 , пеня за несвоєчасну сплату процентів - 500 грн. , а всього 156 792 , 78 грн ( сто п»ятдесят шість тисяч сімсот дев»яносто дві грн. 78 коп).

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» ( 01004 . м. Київ, бул. Т.Шевченка \ вул.. Пушкінська 8/26 МФО 321767 , код ЄДРПОУ 14359319) судовий збір в сумі 1 567,92 грн ( одна тисяча п»ятсот шістдесят сім грн. 92 коп) .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Суддя