Рішення № 24632366, 08.06.2012, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 2/0529/941/2012 р.

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року м. Красноармійськ

у складі: головуючого-судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

за участі: адвоката позивача ОСОБА_1

представника відповідача: ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»

Малиновського Д.В.

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 у місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_4, 30 березня 2012 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «ШУ «Покровське»про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказував, що працюючи проходчиком підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті ПАТ «ШУ «Покровське»18 лютого 2011 року з ним стався нещасний випадок на виробництві в зв'язку з чим він отримав ушкодження свого здоров`я, а саме:

18 лютого 2011 року він працював у 3 зміну, їхній лавці був виданий наряд на проведення підготовчого забою другого східного конвеєрного штреку блоку 10 об'ємом 2,8 м. і кріплення чотирьох рам. Виконуючи кріплення другої рами, находившись на робочій полці, о 23 годині 30 хвилин сталося обрушення груди забою з лівої сторони, куском породи він був збитий з ніг і впав на живлення комбайну, отримавши при цьому виробничу травму. Йому була надана перша медична допомога в підземному медпункті: обезболювання і накладання шини і він був доставлений до Димитровської центральної міської лікарні.

Про нещасний випадок на виробництві 22 лютого 2011 року був складений Акт № 7 по формі Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку, що стався 18 лютого 2011 року о 23 год. 30 хв.

З 19 лютого 2011 року по 04 березня 2011 року та з 17 березня 2011 року по 25 березня 2011 року він знаходився на лікуванні у травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні, де йому зробили операцію, та був поставлений діагноз: закритий поперечно осколковий перелом правого стегна зі зміщенням, забита рана правого плеча, множинні забої, садно грудної клітини і конечностей. Далі продовжував лікування за місцем проживання у Новогродівській центральній лікарні, обласній клінічній травматологічній лікарні, також в зв'язку з повільним зростанням перелому правої стегнової кості зі зміщенням відломків була проведена друга операція по перепроведенню спиці на стегні.

Згідно довідки МСЕК № 033209 від 14.10.2011 року йому первісно було встановлено другу групу інвалідності та 70 % втрати працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві.

В зв'язку з виробничою травмою, яка сталася 18.02.2011 року, відбулося ушкодження його здоров`я, у зв'язку з чим йому заподіяна моральна шкода, що виражається в тому, що він протягом тривалого часу проходить курси лікування за наслідками перелому стегнової кості, переніс численні операції на стегні, у нього змінився уклад життя, а також з вищенаведеними душевними та фізичними стражданнями та в зв'язку з наявністю причинного зв'язку між шкодою, заподіяною йому та протиправністю діяння відповідача.

До отримання травми на шахті, він працював проходчиком підземним, отримував стабільну заробітну плату, а після нещасного випадку на шахті, він за станом здоров`я втратив можливість працювати, як раніше, тому він додає додаткові зусилля для організації свого життя і 16.11.2011 року його звільнили з роботи по ст.. 40 п. 2 КЗпП України по стану здоров`я.

В зв'язку з цим, він не може повноцінно забезпечувати свою родину, все частіше виникають сварки і це завдає йому сильні моральні страждання, почуває себе втраченим для своєї родини, суспільства, оскільки не може по стану здоров`я працювати, як раніше до травми. Його фізичний та моральний стан не дозволяє йому відчувати себе повноцінною людиною. Часто відбуваються болі та обмежений рух в правом колінному суглобі і правому стегні, де вставлена спиця стержень апарату Єлізарова, рухається завдяки допоміжних засобів -трості. Тривале лікування значно позначилося на його загальному стані, він став знервований.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України: відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ст.. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежні від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Ст.. 16 ЦК України гласить, що кожна особа має право звернутися за захистом до суду для відшкодування моральної шкоди. Право на відшкодування моральної шкоди зазначено в ст.. 23 ЦК України.

Згідно з ст. 38 Гірничого Закону України до основних обов'язків власника (керівника) гірничого підприємства відноситься відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.

Моральна шкода відшкодовується не залежно від майнової шкоди та відшкодовується одноразово.

Моральну шкоду, заподіяну йому від травми на виробництві відповідача він оцінює в 70000,00 грн.

У судовому засіданні адвокат на стороні позивача доводи позовної заяви підтримала, просила його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»позов не визнає, оскільки між позивачем та ними мали місце трудові відносини і вони регулюються Кодексом Законів про працю України, який встановлює, що шкода заподіяна працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодується згідно норм законодавства, тобто на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Позивачу усі суми у відшкодування шкоди на підставі вказаного Закону України сплачуються. Крім того, згідно ст.. 1193 ЦК України «якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом».

Представник третьої особи - Відділення виконавчої дирекції ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську просять справу розглядати в їх відсутність і рішення по справі винести на розсуд суду (а.с. 25).

Третя особа -ОСОБА_3 не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_4, однак, своєї провини у нещасному випадку з позивачем у справі він не знаходить, оскільки на час випадку він знаходився в іншому місці, виконуючи трудові обов'язки. В той час як позивач, який є ланковим, не підготував своє робоче місто, не обібрав перед початком роботи породу з верхньої частини штреку, тому був травмований куском породи.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював у відповідача проходчиком підземним 5 розряду (а.с. 06-11) з повним робочим днем у шахті ПАТ «ШУ «Покровське»18 лютого 2011 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві в зв'язку з чим позивач отримав ушкодження свого здоров`я, а саме:

18 лютого 2011 року ОСОБА_4 працював у 3 зміну, їхній лавці був виданий наряд на проведення підготовчого забою другого східного конвеєрного штреку блоку 10 об'ємом 2,8 м. і кріплення чотирьох рам. Виконуючи кріплення другої рами, находившись на робочій полці, о 23 годині 30 хвилин сталося обрушення груди забою з лівої сторони, куском породи позивач був збитий з ніг і впав на живлення комбайну, отримавши при цьому виробничу травму. Позивачу була надана перша медична допомога в підземному медпункті: обезболювання і накладання шини і він був доставлений до Димитровської центральної міської лікарні.

Про нещасний випадок на виробництві 22 лютого 2011 року був складений Акт № 7 по формі Н-1 та Акт розслідування нещасного випадку, що стався 18 лютого 2011 року о 23 год. 30 хв. (а.с. 11-16).

З 19 лютого 2011 року по 04 березня 2011 року та з 17 березня 2011 року по 25 березня 2011 року ОСОБА_4 знаходився на лікуванні у травматологічному відділенні Димитровської центральної міської лікарні, де позивачу зробили операцію, та був поставлений діагноз: закритий поперечно осколковий перелом правого стегна зі зміщенням, забита рана правого плеча, множинні забої, садно грудної клітини і кінцівок. Далі продовжував лікування за місцем проживання у Новогродівській центральній лікарні, обласній клінічній травматологічній лікарні, також в зв'язку з повільним зростанням перелому правої стегнової кості зі зміщенням відломків була проведена друга операція по пере проведенню спиці на стегні (а.с. 19-23).

Згідно довідки МСЕК № 033209 від 14.10.2011 року позивачу у справі первісно було встановлено другу групу інвалідності та 70 % втрати працездатності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві (а.с. 17).

В зв'язку з виробничою травмою, яка сталася 18.02.2011 року, відбулося ушкодження ОСОБА_4 здоров`я, у зв'язку з чим позивачу нанесена моральна шкода, що виражається в тому, що позивач у справі протягом тривалого часу проходить курси лікування за наслідками перелому стегнової кістки, переніс численні операції на стегні, у нього змінився уклад життя, а також з вищенаведеними душевними та фізичними стражданнями та в зв'язку з наявністю причинного зв'язку між шкодою, заподіяною позивачу та протиправністю діяння відповідача (а.с. 19-23).

До отримання травми на шахті, позивач у справі працював прохідником підземним, отримував стабільну заробітну плату, а після нещасного випадку на шахті, ОСОБА_4 за станом здоров`я втратив можливість працювати, як раніше, тому позивач додає додаткові зусилля для організації свого життя і 16.11.2011 року ОСОБА_4 звільнили з роботи по ст.. 40 п. 2 КЗпП України по стану здоров`я (а.с. 10).

В зв'язку з цим, позивач у справі не може повноцінно забезпечувати свою родину, все частіше виникають сварки і це завдає ОСОБА_4 сильні моральні страждання, почуває себе втраченим для своєї родини, суспільства, оскільки не може по стану здоров`я працювати, як раніше до травми. Фізичний та моральний стан не дозволяє позивачу у справі відчувати себе повноцінною людиною. У позивача часто відбуваються болі та обмежений рух в правом колінному суглобі і правому стегні, де вставлена спиця стержень апарату Єлізарова, рухається завдяки допоміжних засобів -трості. Тривале лікування значно позначилося на загальному стані позивача, який став знервований.

Вважаючи вищезазначене позивач у справі морально страждав, і був вимушений змінити нормальний плив свого життя.

Згідно ст. 6 Закону України «Про охорону праці»умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Ст. 13 вищевказаного Закону гласить, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2008 р. від 08 жовтня 2008 р. після внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загально обов'язкове державне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності »від 23.03.2007 р. № 717-V ( п.1.абз.3 п.5,п.9, абз. 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону), яким скасовано право застрахованих громадян, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України, право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.. 1167 ЦК України та ст.. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Суд вважає, що саме діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, пов`язані із ушкодженням здоров`я, які є прямим наслідком шкідливих та небезпечних умов праці на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст. 1 Гірничого Закону України до особливо небезпечних підземних умов відносяться саме умови в шахтах, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничо-геологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди тощо).

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Відповідно до ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала.

Тобто, даною нормою передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я юридичною особою, яка її завдала.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням характеру заподіяної шкоди позивачу, ступені фізичних та душевних страждань позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з принципів справедливості, розумності та достатності, передбачених ст. 23 ЦК України.

Суд вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо необхідності висновку медичних органів для виплати позивачу моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України, висновок МСЕК про встановлення наявності чи відсутності спричинення моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. № 1рп/2004 в п. 4.1 зазначено, що у відповідності зі ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання складається, зокрема, з фізичного болю, фізичних і душевних страждань, які він відчуває у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, спричинені потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, завдають йому моральні та фізичні ушкодження здоров`я, у випадку каліцтва, або професійного захворювання потерпілий втрачає працездатність та відчуває значно більшу моральну шкоду, ніж завдану робітнику, який не втратив професійної працездатності.

Між тим, згідно до роз'яснень, що містяться в п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику в с правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної ( немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість заподіяного професійного захворювання, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності позивачем, характеру і тривалості його фізичних та моральних страждань слід задовольнити вимоги позивача частково. Крім того, суд вважає необхідним урахувати , що причиною нещасного випадку стало і грубе порушення позивачем у справі Правил небезпеки праці на підприємстві, що підтверджується актом № 7 по формі Н-1 та актом розслідування нещасного випадку, що стався 18 лютого 2011 року о 23 год. 30 хв. на а.с. 11-16. Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 30000 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави підлягають стягненню: судовій збір 214 грн. 60 коп.

На підставі викладеного та, керуючись ст., ст.. 153,233, 237-1 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зі змінами та доповненнями внесеними постановою ПВС України від 25 травня 2001 року № 5, ст. ст. 10, 11, 88, 209, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»з р/р 26001980123661 в Донбаському філ. ПАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593 код ЄДРПОУ 13498562, інд. № 134985605163 моральну шкоду на користь ОСОБА_4 в сумі 30000 грн. (Тридцять тисяч грн.)

Стягнути з ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»на користь держави: судовій збір -214 грн. 60 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: