номер провадження справи 24/31/12
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.05.12 Справа № 5009/1037/12
за позовною заявою: товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2)
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Аммераал Белтех Україна" (юридична адреса: 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Куйбишева, 34/18; поштова адреса: 49089, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, 14, секція 2, оф. 1)
про заміну неякісного товару та стягнення штрафу
суддя Азізбекян Т.А.
У засіданні приймали участь представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність від 03.04.2012р. б/н
СУТЬ СПОРУ:
19.03.2012р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Аммераал Белтех Україна" про зобов'язання відповідача замінити поставлений недоброякісний товар на товар аналогічної марки належної якості та стягнення 3 793,36 грн. штрафних санкцій.
Ухвалою від 20.03.2012р. судом порушено провадження у справі № 5009/1037/12, судове засідання призначено на 11.04.2012р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.
Ухвалою від 11.04.2012р. розгляд справи відкладений на 25.04.2012р.
В судовому засіданні 25.04.2012р. оголошено перерву до 21.05.2012р.
Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
У засіданні суду 21.05.2012р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом роз'яснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач в судове засідання 21.05.2012р. не з'явився, свої вимоги обґрунтовує ст. ст. 673, 678 Цивільного кодексу України, ст. ст. 231, 269 Господарського кодексу України та зазначає, що ТОВ «Дніпропетровська паперова фабрика»з іноземними інвестиціями придбано у відповідача згідно виставленого рахунку № СФ-0002185 від 28.09.2011р. ремені плоскі приводні у кількості 4 штук загальною вартістю 22 760,28 гривень. 24.11.2011р. позивачем було встановлені ремені з дотриманням усіх технічних вимог та введено в експлуатацію на виробництві, де ремені використовувалися не перевищуючи заявлених значень. 07.01.2012р. ремені плоскі приводні Rapplon GG 06/R20 5450x300 у кількості двох штук прийшли в непридатність унаслідок не дотримання виробником основних параметрів при виготовлені. Позивач з моменту введення в експлуатацію до моменту виходу з ладу ременів Rapplon GG 06/R20 5450x300 не перевищував погоджених значень, не перевантажував та використовував ремені за їх призначенням з дотриманням усіх стандартів експлуатації, з яких товар такого роду зазвичай використовується. Виходячи з вимог ГОСТу - 23831-79 середній ресурс або середній термін служби ременів в експлуатації повинні складати: для ременів тягового елементу з тканини з основою і утком з синтетичних ниток з міцністю прокладення 300 Н/мм(кгс/см) по ширині складає 16 місяців. Позивачем на адресу відповідача було направлено вимоги від 02.02.2012р. та від 16.02.2012р. щодо заміни або повернення сплаченої за товар грошової суми, які відповідачем відхилено у зв'язку з тим, що виробник та продавець не можуть контролювати процес експлуатації ременів і тому ніколи не дають гарантії на період експлуатації ременів. Згідно видатковій накладній № РН-0001580 від 30.09.2011р. вартість ременів Rapplon GG 06/R20 5450x300складає 18 966,80 грн., таким чином штраф згідно статті 231 ГПК України складає 3 793,36 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує та пояснює, що представник позивача самостійно обрав ремені на оплату яких й був виписаний рахунок. Заявок з параметрами необхідних ременів ані в усній, ані в письмовій формі з боку позивача не надходило. Відповідач не є виробником будь-якої продукції і здійснює лише посередницьку діяльність з купівлі-продажу продукції технічно-промислового призначення. Позивач придбав у відповідача готову продукцію без попереднього її замовлення у виробника, а отже, без надання якихось основних параметрів. Крім того, позивач не вказує, які саме основні параметри порушені та яким саме чином. До того ж, Акт дефекації складений без виклику представників відповідача, що є порушенням Інструкції Госарбітража СРСР № П-7 від 25.04.1966р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості», а також після спливу 5 днів з дня виявлення недоліків, що також є порушенням даної Інструкції. Також, відповідач не погоджується з вимогами позивача про стягнення штрафу оскільки дія п. 2 статті 231 ГК України не поширюється на спірні правовідносини. На підставі вищенаведеного, просить суд в задоволені позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно виставленого рахунку № СФ-0002185 від 28.09.2011р. на підставі видаткової накладної № РН-0001580 від 30.09.2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями отримало від товариства з обмеженою відповідальністю "Аммераал Белтех Україна" ремені плоскі приводні Rapplon GG 06/R20 5450x300 у кількості 2 (двох) штук та ремені плоскі приводні Rapplon GG 06/R20 3400x90 у кількості 2 (двох) штук, загальною вартістю 22 760,28 грн.
Позивач стверджує, що до моменту придбання представнику відповідача були заявлені та надані усі параметри, включаючи і максимальне навантаження в процесі експлуатації ременів, виходячи з чого відповідачем були запропоновані ремені. 24.11.2011р. позивачем встановлені ремені з дотриманням усіх технічних вимог та введено в експлуатацію на виробництві, де ремені використовувалися не перевищуючи заявлених значень. 07.01.2012р. ремені плоскі приводні Rapplon GG 06/R20 5450x300 у кількості двох штук прийшли в непридатність внаслідок не дотримання виробником основних параметрів при виготовлені.
13.01.2012р. комісія в складі представників ТОВ "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями" склала акт дефекації про те, що під час експлуатації ременів Rapplon GG 06/R20 5450x300, які придбані у ТОВ "Аммераал Белтех Україна" 30.09.2011р. та введені в експлуатацію 24.11.2011р. вибули з ладу 07.01.2012р. та прийшли в непридатність з причини розшарування ременя по ширині. Даний дефект виник внаслідок збільшення довжина ременя, спричинивши розтягування по довжині та розшарування по ширині. У місці склеювання стався надрив на ширині 30 мм, внаслідок чого ремінь розірвався по всій довжині. На другому ремені є надрив з краю по довжині, який складає 1500 мм. Параметри ременів були узгодженні та в процесі експлуатації не перевищували заявлених значень.
16.02.2012р. на адресу відповідача позивач направив вимогу про заміну неякісного товару якісним в строк 14 днів з моменту отримання вимоги.
У відповіді на вимогу від 16.02.2012р. ТОВ "Аммераал Белтех Україна" повідомило позивача, що після перегляду каталогів продукції компанії Rapplon з повними технічними характеристиками, представник позивача самостійно обрав ремені, на оплату яких був виписаний рахунок. Тому, вимоги відносно заміни ременів та повернення грошових коштів відхилено.
Вважаючи, що відповідачем було не правильно розраховані значення для таких видів ременів, підібрані низько якісні матеріали в процесі виготовлення та не відповідність вимогам справжнього стандарту за технологічним регламентом, затвердженим в установленому порядку, що привело до виходу ременів з робочого стану у такій короткий проміжок часу та додатковим витратам, позивач звернувся з позовом до суду про зобов'язання відповідача замінити поставлений недоброякісний товар на товар аналогічної марки належної якості та стягнення 3 793,36 грн. штрафних санкцій.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши дослідженні докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачено право кожної особи звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 20 цього Кодексу, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як зазначалося вище позивач посилається на те, що у момент придбання ременів представнику відповідача були заявлені та надані усі параметри, включаючи і максимальне навантаження в процесі експлуатації ременів. Однак, документально не підтверджено доказів надання відповідачу заявок з параметрами необхідних ременів, з чого виходить, що позивач самостійно зробив вибір потрібної йому продукції (ременів).
Твердження відповідача стосовно того, що ремені прийшли у непридатність внаслідок недотримання виробником основних параметрів при виготовленні вище вказаних ременів, судом до уваги не приймається, оскільки матеріали справи свідчать, що позивач придбав у відповідача готову продукцію без попереднього її замовлення у виробника, а отже, без надання якихось основних параметрів. Крім того, позивач не вказує, які саме основні параметри порушені та яким саме чином.
Доводи позивача стосовно того, що 24.11.2011р. ремені були встановлені для введення в експлуатацію з дотриманням усіх технічних вимог та використовувались не перевищуючи заявлених значень, а також те що при експлуатації ременів не перевищувалося погоджених позначень та дотримувалося усіх стандартів експлуатації, суд вважає не підтвердженим у зв'язку з тим, що позивач проводив встановлення та експлуатацію ременів самостійно, а тому встановити дійсність його тверджень не уявляється можливим.
Між тим, неналежне встановлення та експлуатація можуть бути наслідком псування ременів будь-якої якості та марки.
Отже, обставини щодо умов вставлення та експлуатації, які важливі для з'ясування дійсної причини псування ременів, позивачем ніяким чином не доведені, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання позивача на Акт дефекації від 13.01.2012 р., яким позивач зафіксував непридатність ременів, є не достатньо обґрунтованим, оскільки як зазначалося вище, Акт дефекації складений позивачем самостійно без представників відповідача, відтак відомості, викладені у ньому, не можуть вважатися неупередженими.
З огляду на викладене доводи позивача, стосовного поставки відповідачем недоброякісного товару, суд відхиляє з причин їх недоведеності, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання ТОВ «Аммераал Белтех Україна»замінити поставлений недоброякісний товар ремені плоскі приводні Rapplon GG 06/R20 5450x300 у кількості 2 (двох) штук на товар аналогічної марки належної якості, не підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 3 793,36 грн., в обґрунтування якої посилається на ч.2 ст. 231 ГК України.
Дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи не містять докази, що підтверджують та доводять невиконання або неналежне виконання відповідачем господарського зобов'язання, порушення ним правил здійснення господарської діяльності.
Більш того, ч. 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах...
В даному випадку жодна із сторін не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки. Господарські відносини між позивачем та відповідачем не пов'язані з виконанням державного контракту і виконання зобов'язань не фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.
Отже, дія ч. 2 статті 231 ГК України не поширюється на спірні правовідносини.
За таких обставин в позові відмовляється.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір відносяться на позивача.
Керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
У позові відмовити.
Суддя Т.А. Азізбекян
Повне рішення складено 07.06.2012р.
Судове рішення № 24628728, Господарський суд Запорізької області було прийнято 21.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5009/1037/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: