Постанова № 24627642, 11.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2012 р. Справа № 5019/2672/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Кривда Д.С. -головуючий Бернацька Ж.О. Грек Б.М.за участю представників:позивачаГорчак Ю.П., представниквідповідачаКовальчук О.А., представникГенеральної прокуратури України Рудак О.В., прокурор відділурозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПідприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року у справі№ 5019/2672/11 господарського суду Рівненської областіза позовомЗаступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради доПідприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол"провнесення змін до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 06.06.2012 року, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Капацин Н.В., відповідно до частини четвертої статті 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та на виконання рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 № 12 і розпорядження Голови Вищого господарського суду України від 14.05.2012 № 26-р призначено колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Кривда Д.С. -головуючий (доповідач), судді Бернацька Ж.О., Грек Б.М. для перегляду у касаційному порядку постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року у справі № 5019/2672/11 господарського суду Рівненської області.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 21.12.2011 року у справі №5019/2672/11 (суддя Качур А.М.), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року (судді: Бригинець Л.М. -головуючий, Грязнов В.В., Демидюк О.О.) задоволено позов заступника прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир - Петрол" та внесено зміни в договір оренди земельної ділянки від 12 листопада 2004 року, укладений між Рівненською міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю - "Житомир-Петрол", а саме пункт 9 викладено в такій редакції: "Орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі і розмір орендної плати в рік за земельну ділянку становить 240 980 (двісті сорок тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 96 коп.".

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, Закону України "Про оренду землі", Цивільного кодексу України, статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Від прокуратури міста Рівне та Рівненської міської ради надійшли відзиви на касаційну скаргу.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, Рівненська міська рада (орендодавець) та Підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю - "Житомир-Петрол" (орендар) 12 листопада 2004 року, на підставі рішення Рівненської міської ради від 07.07.2004 року №954, уклали договір оренди землі, відповідно до якого орендодавець, передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, яка знаходиться в м.Рівне, вул.Київська, 100-Б, загальною площею 4000 кв.м.

Вказаний Договір було зареєстровано у Рівненській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", про що свідчить запис у Державному реєстрі земель від 24.11.2004 року за №040458300045 та підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду від 12 листопада 2004 року.

Додатковою угодою №1 від 20.02.2007 про внесення змін до договору оренди землі від 24.11.2004 сторони домовились про внесення змін до вказаного договору оренди та виклали його окремі пункти в наступній редакції: "п.5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1746821,38грн...;" "п.9. Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає139745,71грн.".

Рівненською міською радою відповідно до положень Податкового кодексу України прийнято рішення від 18 серпня 2011 року № 1104 "Про внесення змін до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, та затвердження складу контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки".

Вказаним рішення Рівненської міської ради передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку; та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлених джерел енергії, включаючи фенологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), (електричні підстанції, електричні мережі), - трьох відсотків від нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - дванадцяти відсотків від нормативної грошової оцінки.

Відповідно до Положення про порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у власності Рівненської міської ради, станом на 01.01.2011р. орендна плата в рік за земельну ділянку, передану в оренду відповідачу, встановлюється у розмірі 240980 грн. 96 коп.

Пропозицію про внесення змін до додаткового договору оренди земельної ділянки від 12.11.2004 р. в частині зміни розміру оплати за земельну ділянку 28 жовтня 2011 року позивач (орендодавець) направив на адресу відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку із внесенням змін до Закону України "Про плату за землю" та набранням законної сили Податковим кодексом України, виникла необхідність внесення змін до договору оренди земельної ділянки, та приведення його у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 ЦК України).

Згідно статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 3 червня 2008 року № 309-УІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою для інших категорії земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу з 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу.

Згідно з частиною 4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

У відповідності до частини 5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

При цьому судами враховано, що пункт 13 договору оренди передбачає можливість внесення змін до цього договору (у даному випадку зміна відсотку від грошової оцінки, що складає розмір орендної плати), а отже прийняття орендодавцем рішення щодо зміни відсотку орендної ставки може бути підставою для зміни розміру орендної плати відповідно до змісту договору оренди.

Запропонований позивачем розмір орендної плати не перевищує граничний розмір, встановлений ст.288.5 Податкового кодексу України, ст. 21 Закону України "Про оренду землі".

Отже, положеннями спірного договору оренди та нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Однак, оскільки відповідно до частини першої статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України.

У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

При цьому згідно з частиною третьою статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

На підставі встановлених обставин та врахувавши норми матеріального права, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для внесення змін до договору оренди.

Доводи заявника щодо порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема, статті 79 ГПК України розглянуті та обґрунтовано відхилені судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-Петрол" залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.04.2012 року у справі № 5019/2672/11 господарського суду Рівненської області залишити без змін.

Головуючий Д. Кривда

Судді Ж. Бернацька

Б. Грек