Рішення № 24626964, 03.04.2012, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 437/962/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2012 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Прижигалінської Т.В.

при секретарі Каліневич Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району про визнання прав та обовязків забудовника в порядку спадкування , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району про визнання прав та обовязків забудовника в порядку спадкування, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 29 січня 1993 року помер його батько ОСОБА_2. Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою : Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Іларіонове, вул. Павлоградська,33. Заповіту батько не залишив. Спадкоємцями першої черги в порядку спадкування за законом є : дружина спадкодавця і мати позивача ОСОБА_3, та двоє синів спадкодавця позивач по справі та його рідний брат ОСОБА_4.

ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняла, так як постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, але своїх спадкових прав не оформила. Позивач після смерті батька спадщину не прийняв, так як на момент його смерті не проживав разом з ним, і не подавав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Також не прийняв спадщину і брат позивача ОСОБА_4, тому що хоча і був зареєстрований у будинку батька, але фактично не проживав в ньому з 1986 року, і також не подавав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

13.01.2004 року ОСОБА_4 помер. 07.06.2011 року мати позивача ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказаний будинок, який належав померлому батькові позивача. Мати залишила заповіт на усе своє майно, що буде їй належати на день смерті деб воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також на все те, що вона за законом матиме право, усі майнові права та обовязки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обовязки, які належатимуть їй на день смерті на імя позивача. Спадщину після смерті матері позивач прийняв, так як у встановлений законом шестимісячний строк подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Але нотаріус Другої Синельниківської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті 29.01.1993 року ОСОБА_2, так як право власності на вищевказаний будинок за померлим ОСОБА_2 не зареєстровано. На будову, розташовану за адресою : Синельниківський район, с. Іларіонове, вул. Павлоградська,33, виданий акт про закінчення будівництва і ввода в експлуатацію індивідуального житлового будинку 25.04.1988 року, ще за життя ОСОБА_2, але належним чином цей акт не затверджений, тобто до теперішнього часу будова не введена в експлуатацію. Будівництво житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою : Синельниківський район, с. Іларіонове, вул. Павлоградська,33, здійснювалося згідно із законом, але батько позивача ОСОБА_2 належним чином не здав вказаний будинок в експлуатацію і не отримав свідоцтво про право власності на цей будинок і помер.

Позивач просить визнати за ним права та обовязки забудовника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою : Синельниківський район, с. Іларіонове, вул. Павлоградська,33, в порядку спадквання після смерті ОСОБА_2, який помер 29.01.1993 року з правом здачі житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в експлуатацію та правом отримання свідоцтва про право власності.

Позивач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Іларіонівська селищна рада в судове засідання не зявився, однак надав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

Частинами 1,2 ст.549 ЦК Української РСР 1963 року передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Факт смерті спадкодавця ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії IV-КИ № 423929, виданого Іларіонівською селищною радою Синельниківського району Дніпропетровської області 29.01.1993 року.

З свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серія ЯЕ № 963616, вбачається, що його батьками є : батько ОСОБА_2, мати ОСОБА_3.

Із копії свідоцтва про одруження серії ЯУ № 342259, вбачається, що 23.07.1954 року в Іларіонівській селищній раді Дніпропетровської області було укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6. Після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище «Чирук».

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 408153 від 08.06.2011 року, 07.06.2011 року померла ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 530884 від 14.01.2004 року, 14.01.2004 року помер ОСОБА_4.

Згідно заповіту від 21.04.2008 року ОСОБА_3 усе своє майно, що буде їй належати на день смерті де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, а також на все те, що вона за законом матиме право, усі майнові права та обовязки, які належать їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обовязки, які належатимуть їй на день смерті заповідала ОСОБА_1.

Згідно акту про закінчення будівництва та вводу в експлуатацію індивідуального житлового будинку від 25.04.1988 року, домоволодіння, яке розташоване за адресою : с. Іларіонове Синельниківського району, вул. Павлоградська,33, було прийнято та введено в експлуатацію. Але даний акт належним чином не затверджений.

Згідно довідки Іларіонівської селищної ради Синельниківського району № 69 від 16.01.2012 року ОСОБА_2 був зареєстрований і проживав за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2 по день своєї смерті 29.01.1993 року, разлм з дружиною ОСОБА_3, яка померла 07.06.2011 року, ОСОБА_7 невісткою, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4 сином, який помер 13.01.2004 року. Нерухоме майно ОСОБА_2 під забороною та арештом не перебуває. ОСОБА_2 заповіту в Іларіонівській селищній раді не складав.

Згідно довідки квартального комітету за адресою : п. Іларіонове, вул. Павлоградська,33 прописані : ОСОБА_7, ОСОБА_8, які не проживали та не проживають на даний момент за даною адресою. ОСОБА_4, який помер 13.01.2004 року, також був прописаний, а фактично проживал з 1986 року разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в с. Іларіонове, вул. Бердянська,4.

Згідно довідки КП Синельниківського МБТІ від 29.12.2011 року за № 3511 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в с. Іларіонове, вул. Павлоградська, 33 заінвентаризований за ОСОБА_2. Право власності не зареєстровано..

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії Другої Синельниківської державної нотаріальної контори від 21.01.2012 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті 29.01.1993 року ОСОБА_2 у звязку з тим, що право власності на житловий будинок, що розташований за адресою : Дніпропетровська область, смт. Іларіонове, вул. Павлоградська, 33, за померлим ОСОБА_2 не зареєстровано.

Згідно листа Другої Синельниківської державної нотаріальної контори № 01-16/598 від 22.03.2012 року спадкова справа після померлого 29 січня 1993 року ОСОБА_2, не заводилася.

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом на майно померлого 29 січня 1993 року ОСОБА_2.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до вимог ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини.

Таким чином, зясувавши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, повністю підтверджені документально, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись, ст. 328,1216,1217,1218,1220,1261,1268,1296 ЦК України, ч.1,2 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 року, п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.10,11,60,212-214,215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 права та обовязки забудовника житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: Днвпропетровська область, Синельниківський район, смт. Іларіонове, вул. Павлоградська,33, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_2, померлого 29 січня 1993 року, з правом здачі житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами в експлуатацію та правом отримання свідоцтва про право власності.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської

області через Синельниківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні під

час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя:

ОСОБА_10