Рішення № 24617389, 12.06.2012, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/0190/2732/2012Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В. Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І.

РІШЕННЯ

"12" червня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіЛюбобратцевої Н.І., СуддівЧистякової Т.І., Філатової Є.В., При секретаріПостіковій О.В., за участю представника ПАТ «Укрсоцбанк», представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», споживчий гаражно - човновий кооператив рибалок - любителів «Дельфін», про звернення стягнення на предмет іпотеки, визначення способу та порядку реалізації предмету іпотеки,

за апеляційною скаргою ПАТ «Укрсоцбанк» на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 14 лютого 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

АКБ СР «Укрсоцбанк» (після перейменування ПАТ «Укрсоцбанк») звернулось з позовом до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет іпотеки, визначення способу та порядку реалізації предмету іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 26.10.2005 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» і ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 1/97-5, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 157500 грн. зі сплатою 18% річних за користування кредитом з кінцевим терміном його повернення до 10.10.2012 р. З метою забезпечення виконання зобов'язання 26.10.2005 р. між сторонами був укладений договір іпотеки № 97, за яким ОСОБА_7 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме елінг № 11 в блоці № 6, загальною площею 41,7 кв.м., що складається з приміщень № 1,2,3, лоджії та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 У наслідок порушень відповідачем ОСОБА_9 умов кредитного договору і припинення виконання зобов'язань зі сплати кредиту та відсотків станом на 02.04.2010 року утворилася заборгованість у загальній сумі 373319,88 грн.

09.03.2010 року рішенням Алуштинського міського суду АР Крим розірвано договір купівлі - продажу елінгу № 11, який є предметом договору іпотеки і який було укладено 20.10.2005 р. між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 Отже власником нерухомого майна, яке є предметом договору іпотеки, є ОСОБА_8, у зв'язку з чим, позивач, посилаючись на ст. 23 Закону України «Про іпотеку» просив суд задовольнити позовні вимоги за договором кредиту від 26.10.2005 р. у сумі 373319, 88 грн. та звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до встановленої процедури, передбаченої Законом України «Про іпотеку», надати ПАТ «Укрсоцбанк» до моменту продажу предмету іпотеки право на його господарське управління, у тому числі з правом укладання договорів оренди з фізичними і юридичними особами, а також права обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями. Також позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_8 понесені судові витрати.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 14 лютого 2012 року у задоволенні зазначеного позову ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду, ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом зроблено невірні висновки щодо обставин справи, оскільки відповідно до витягу з Державного реєстру іпотек № 34266466 від 16.12.2011 р. іпотека на елінг № 11 в блоці № 6 є дійсною, а тому особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Відповідач ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився 22 травня 2012 р. та 12 червня 2012 р. Від отримання судової повістки-повідомлення на 12 червня 2012 р. ОСОБА_7 відмовився, що вбачається з відповідної помітки підприємства «Укрпошта» (а.с.214). Відповідно до вимог ч.8 ст. 76 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку, особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на даний час нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, на праві власності належить ОСОБА_8, на нього не може бути звернуто стягнення у зв'язку з невиконанням зобов'язань ОСОБА_7 за договором кредиту № 1/97-5 від 26 жовтня 2005 р.

Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитися колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2005 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_7 був укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 157500 грн. зі сплатою 18% річних строком до 10 жовтня 2012 р. 26 жовтня 2005 р. сторони уклали іпотечний договір № 97, за яким ОСОБА_7 передав в іпотеку банку у якості забезпечення зобов'язань за цим договором кредиту нерухоме майно - елінг № 11 в блоці № 6 літ. Р, який складається з приміщення № 1, приміщення № 2 приміщення № 3, лоджії загальною площею 41,7 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 За взаємною згодою сторін вартість предмету іпотеки становить 210000 грн. (а.с.6-11).

На час укладення договору іпотеки відповідно до Реєстру прав власності на нерухоме майно - елінг № 11 в блоці № 6 на території споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів «Дельфін» 21 жовтня 2005 року право власності на нього було зареєстровано за власником ОСОБА_7 (а.с.118-120).

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 4 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом. Державна реєстрація здійснюється на підставі повідомлення іпотекодержателя.

Іпотекодержатель акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» 27 жовтня 2005 р. зареєстрував у встановленому законом порядку об'єкт обтяження - елінг № 11 в блоці № 6 на території споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів «Дельфін», який складається з приміщення № 1, приміщення № 2 приміщення № 3, лоджії; загальна площа 41,7 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1 км, і підтверджується витягом № 34266466 з Державного реєстру іпотек (а.с.140-141). Таким чином, відповідно до вимог закону позивач має право на пріоритет іпотеки.

З матеріалів справи також вбачається, що рішенням Алуштинського міського суду від 9 березня 2010 р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 серпня 2010 р., за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 розірвано договір купівлі-продажу елінгу № 11 блоці № 6 на території споживчого гаражно-човнового кооперативу рибалок-любителів «Дельфін і відмовлено у визнанні недійсним договору іпотеки № 97, який було укладено 26 жовтня 2005 р. між АКБ СР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_10 (а.с.85-89). За даними з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на предмет іпотеки повторно за ОСОБА_8 було зареєстровано 15 березня 2011 р. (а.с.102-104).

Частинами 1,2 статті 23 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Ухвалою Алуштинського міського суду від 29 листопада 2011 р. ОСОБА_8 було залучено до участі у справі в якості відповідача (а.с.123).

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст. 33, ст. 34 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Після прийняття рішення про звернення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іротекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Частинами 1, 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.37 своєї постанови № 5 від 30 березня 2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що невиконання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

З матеріалів справи вбачається, що боржник ОСОБА_7 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість в загальній сумі 373319 грн.88 коп., що складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 133125 грн.; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 89993 грн.20 коп., пені в сумі 113655 грн.24 коп., штрафу в розмірі 31500 грн.

З урахуванням вимог закону про пріоритет іпотеки, колегія суддів вважає, що позовні вимоги банку в частині звернення стягнення на предмет іпотеки засновані на законі і підлягаю задоволенню, оскільки загальна сума заборгованості за кредитом в розмірі 373319 грн.88 коп. співмірна вартості предмету іпотеки, яка за домовленістю сторін складає 210000 грн.

Позивач також просив надати йому до моменту продажу елінгу право на господарське управління ним, в тому числі з правом укладення у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, направленням отриманих від управління коштів на погашення заборгованості за кредитним договором; надати право обладнання елінгу новими охоронними пристроями. Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська діяльність полягає у залученні у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Управління іпотечним майном, укладення будь-яких договорів та отримання доходів від управління іпотечним майном не відповідає поняттю «банківська діяльність», цілям і направленням діяльності банків.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.42 своєї постанови № 5 від 30 березня 2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як ст. 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням п.4 ч.1 ст. 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки -шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням про справі нового рішення про часткове задоволення вимог банку.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити частково. Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 лютого 2012 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким позов банку задовольнити частково. У зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором № 1/97-5 від 26 жовтня 2005 р., укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», та ОСОБА_7, наслідком чого є прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 373319 грн.88 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 97 від 26 жовтня 2005 р., а саме на елінг № 11 в блоці № 6, який складається з приміщення № 1, приміщення № 2, приміщення №3, лоджії, загальною площею 41,7 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 власником якого з 15 березня 2011 року зареєстрований ОСОБА_8. Реалізацію предмета іпотеки - зазначеного елінгу - здійснити шляхом продажу на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вил майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді Любобратцева Н.І.

Філатова Є.В.

Чистякова Т.І