Рішення № 24615250, 30.05.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа № Провадження №22-ц-1953/12 22-ц/1090/2835/12 Головуючий у І інстанції Колодко Л.В.Категорія26Доповідач у 2 інстанціїФінагєєв 30.05.2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 травня 2012 року м. КиївКолегія суддів Судової палати у цивільних справах

Апеляційного Суду Київської області в складі:

головуючого Яворського М.А.,суддів: за участю секретаря:Фінагєєва В.О., Панасюка С.П.., Дрозд О.С.розглянувши в судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

В березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки в строк та в порядку, встановленому кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06.06.2007 року було укладено договір іпотеки. Оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість в розмірі 494 063,98 гривень та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 06.06.2007 року, звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, шляхом його продажу ПАТ комерційним банком «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру права власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та стягнути з відповідача судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду з позовом.

Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № К2Х60100260088 від 06.06.2007 року в розмірі 494 063,98 гривень звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 Переяслав-Хмельницького району Київської області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру права власності, а також надання ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Початковою ціною предмета іпотеки визначено його дійсну ( ринкову) вартість на підставі експертного висновку.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»1700 гривень судового збору і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через порушення судом норм процесуального та матеріального права. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що судом першої інстанції неправильно застосовано норму ст. 12 Закону України «Про іпотеку»та суду не надано доказів про надсилання відповідачу письмової вимоги про усунення порушення, що передбачено ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 06.06.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк»та відповідачем укладено кредитний договір № К2Х6G100260088, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти у розмірі 43000 доларів США на придбання квартири, а також у розмірі 10375 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору зі сплатою користування відсотків передбачених у договорі, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити відсотки в строк та в порядку, встановленому кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 06.06.2007 року позивач та відповідач уклали договір іпотеки, відповідно до якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок в АДРЕСА_1, Переяслав-Хмельницького району Київської області, що належить відповідачу на праві приватної власності.

Позивач виконав умови кредитного договору, видавши відповідачу через касу банку 50 000 доларів США, що підтверджується заявами на видачу готівки №1-2 від 07 червня 2007 року та підписом відповідача про їх отримання. (а.с. 12)

Станом на 12.11.2010 року згідно розрахунку заборгованості за договором № К2Х6G100260088 заборгованість відповідача перед банком становить 62 460, 68 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 494 063, 98 гривні. (а.с. 43-46)

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Оскільки відповідачем не виконано основне зобов'язання за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апелянта щодо ненадання позивачем доказів про надсилання відповідачу письмової вимоги про усунення порушення, що передбачено ст. 35 Закону України «Про іпотеку»не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки такі повідомлення надсилались боржнику та іпотекодавцю, які є однією особою та містяться в матеріалах справи.

Крім того відповідно до ч. 2 ст. 35 вказаного Закону положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Посилання апелянта на те, що суд неправильно застосував норму ст. 12 Закону України «Про іпотеку»є безпідставними, оскільки зазначена норма регулює правові наслідки порушення обов'язків іпотекодавця, в той час як в даному випадку позивач звернувся з позовними вимогами щодо порушення відповідачем основного зобов'язання, яке було забезпечено договором іпотеки.

Посилання відповідача на порушення судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 1, 76, 88 ЦПК України, не заслуговують на увагу, оскільки усі зазначені апелянтом процесуальні порушення, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, оскільки такі порушення не призвели до неправильного вирішення справи.

Разом з тим колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта в частині не отримання нею кредиту в сумі 53 375 доларів США.

Так, сторонами визнається та підтверджується матеріалами справи факт отримання відповідачем кредиту в сумі 50 000 доларів США.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Заявляючи в суді вимогу про стягнення з відповідача 53375 доларів США боргу за кредитним договором банк не надав суду доказів видачі відповідачу кредиту на суму, що не визнає відповідач, тобто 3375 доларів США. Також представник банку не зміг надати зазначені докази і в суді Апеляційної інстанції.

Таким чином висновки суду про стягнення з відповідача суми боргу, яка заявлена банком, а саме 494 063.98 грн. не відповідає обставинам справи, а тому рішення в цій частині підлягає зміні шляхом зменшення суми заборгованості на 3375 доларів США, що по курсу, яким користувався банк на момент видачі кредиту складає (7.91 * 3375) 26696,25 грн.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни резолютивної частини рішення в частині визначення початкової ціни предмету іпотеки з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду має бути зазначена, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд першої інстанції в резолютивній частині рішення початковою ціною предмета іпотеки визначив його дійсну(ринкову) вартість на підставі експертного висновку, який відсутній на момент розгляду справи.

Однак, згідно ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку»ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

В матеріалах справи відсутні документи оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, що є предметом іпотеки, разом з тим, згідно договору іпотеки укладеного між позивачем та відповідачем сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 271 438 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 -задовольнити частково.

Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2011 року змінити, абзаци другий та третій резолютивної частини рішення викласти в наступній редакції:

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № K2X6G100260088 від 06.06.2007 року в розмірі 467367,73 (чотириста шістдесят сім тисяч триста шістдесят сім гривень сімдесят три копійки) звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 Переяслав-Хмельницького району, Київської області шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підстав договору іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50. код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з отриманням витягу з державного реєстру права власності, а також надання ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Початкова ціна предмета іпотеки складає 271 438.00 (двісті сімдесят одну тисячу чотириста тридцять вісім) гривень.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Яворський М.А.

Судді: Панасюк С.П.

Фінагєєв В.О.