Ухвала суду № 24613267, 06.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2012 р.Справа № 2-а-13598/09/1570

Категорія:8.1.5Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Золотнікова О.С.судді -Осіпова Ю.В.за участю секретаря -Ісько Я.С.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А-2395 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року по справі за адміністративним позовом Балтської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області до Військової частини А-2395 та Міністерства оборони України про стягнення податкової заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Балтська міжрайонна державна податкова інспекція Одеської області (далі МДПІ) звернулась до суду з позовом до Військової частини А-2395 (далі в/ч А-2395) та просила стягнути податкову заборгованість в сумі 8127,50грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року позов був задоволений .

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу , в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову -відмовити.

Ухвалами Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 року було замінено позивача його правонаступником - Балтською міжрайонною державною податковою інспекцією Одеської області ДПС та залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Міністерство оборони України.

Особи, що беруть участь у справі, про дату , час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за наступних встановлених обставин:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі ,в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що в/ч А-2395 включено до ЄДР підприємств та організацій 26.11.1997року за ідентифікаційним кодом -08023489, взято на облік в МДПІ 28.12.2004року .

Відповідно до ст.6 Закону України №1963-ХП від 11.12.1991 року„Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (в редакції Закону від 18.02.1997року №75/97-ВР) Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України. Сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.

В/ч А-2395 надала до Балтської МДПІ 02.03.2009року, 06.04.2009року, 11.06.2009року, 10.07.2009року, 14.10.2009 року розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та довідки, якими уточнював свої податкові зобов'язання ,відповідно до яких податкове зобов'язання в/ч А-2395 по сплаті зазначеного податку складає 8127,50грн.

Відповідно до п.3 «Порядку заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов'язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби»(далі Порядок). затвердженого Наказом ДПА України №373 від 17.09.2001 року , податок, самостійно визначений платником податку, вважається узгодженим з дня подання Розрахунку до органу державної податкової служби і не може бути оскаржений платником у адміністративному або судовому порядку.

Проте відповідач не сплатив у добровільному порядку визначену ним суму податку у встановлені Законом строки.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені терміни, вважається сумою податкового боргу платника податків, а тому підлягає стягненню на користь держави.

Згідно ч.1 ст.23 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001, № 2542-III будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення.

Згідно ч.2 ст.5 Закону України, від 21.09.1999, № 1076-XIV "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України.

Таким чином , апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що податкове зобов'язання відповідача у сумі 8127,50грн. є узгодженим та підлягає стягненню у судовому порядку та вважає, що наявна недостатність коштів, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей),для виплати вказаного податкового зобов'язання.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України ,за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни постанови суду .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу військової частини А-2395 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року -без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя пис/

Судді: