Постанова № 24609145, 15.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2012 року 15:29 № 2а-19004/11/2670

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішеньСуддя Смолій І.В.,

Секретар судового засідання Колесник І.Ю.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 -( довіреність № б/н від 21.09.2011р.)Від відповідачаОСОБА_3 (довіреність від 03.03.2012р. №11/9/10)На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 15.05.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою суду від 22.12.11р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті.

В судових засіданнях не одноразово оголошувалось перерви з метою отримання усіх необхідних доказів ля встановлення істини по справі. Крім того судом у зв'язку із проведеною реорганізацією було замінено відповідача на належного з Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на Державну податкову інспекцію у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені у позовні заяві, а також у поданих додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені в запереченні на позовну заяву, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ВСТАНОВИВ

Працівниками Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс буд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.08р. по 31.05.11р. За результатами перевірки вкладено акт від 26.07.11р. за № 207/23-611/32383481 (надалі -акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушень п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12, пп. 8.1.1, п. 8.1, пп. 8.2.2 п. 8.2 , п. 8.3, пп. 8.6.1 п. 8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряє мий період на загальну суму 1 239 698,00грн. порушення пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» що призвело до заниження подану на додану вартість за жовтень 2008року на суму 72 793,00грн. та порушення п. 2.8, п. 3.5 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначених вище порушень законодавства а також в результаті адміністративного оскарження позивачем рішень податкового органу, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000862360 від 08.11.11р. яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 343 910,00грн. в тому числі 1 208 111,00грн. за основним платежем та 135 799,00грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000572360 від 19.08.11р. яким за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91 331,00грн. в тому числі 72 793,00грн. за основним платежем та 18 538,00грн. штрафні (фінансові) санкції;

№ 0003212305 від 19.08.11р. яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 19 049,10грн.

Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями прийнятими відповідачем, вважає їх не обґрунтованими та безпідставними, у зв'язку із чим звернувся до суду щодо їх скасування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання щодо позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних міркувань.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000862360 від 08.11.11р. за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1 343 910,00грн. в тому числі 1 208 111,00грн. за основним платежем та 135 799,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до наявних матеріалів справи, зокрема акту перевірки, судом встановлено, що заниження позивачем податку на прибуток підприємств виникло на переконання податкового органу у зв'язку із заниженням позивачем доходів та завищенням амортизаційних відрахувань.

Так зокрема проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємий період позивачем віднесено до 2 групи основних фондів баштовий кран COMANSA»та відповідно здійснено амортизаційні відрахування у розмірі 10%, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на загальну суму 532 923 грн. В подальшому, в результаті адміністративного оскарження позивачем податкових рішень, Рішенням Державної податкової адміністрації у м Києві від 28.10.11р. за № 10558/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги, встановлено, що при здійсненні розрахунків завищення амортизаційних відрахувань перевіряючи ми допущено арифметичну полику, і завищення амортизаційних відрахувань склало 487 836,00грн.

Згідно пп. 8.2.2. п. 8.2 ст.8 Закону від 28.12.1994 №334/94-ВР «Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них; група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4; група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, комп'ютерні програми, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Пунктом 8.3.ст.8 Закону від 28.12.1994 №334/94-ВР передбачено Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних відрахувань «пп.8.3.1. п.8.3 ст.8 Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу.»

Згідно пп. 8.6.1. п. 8.6 Закону від 28.12.1994 №334/94-ВР «Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 %; група 2 - 10 %; група 3 - 6 %; група 4 - 15 %»

Як свідчать наведені норми, баштовий кран COMANSA»позивачу слід було віднести до 3-ї групи основних фонді та відповідно здійснювати нараховування амортизаційних відрахувань в розмірі 6%, а не 10%, як це було вчинено позивачем.

Представник позивача в судовому засіданні з приводу вказаного порушення зазначив, що вказаний баштовий кран позивачем дійсно було віднесено до 2-ї групи основних фондів, однак це було вчинено помилко і з висновками податкового органу в цій частині позивач погоджується.

Крім того відповідно акту перевірки, встановлено, що позивачем в супереч вимогам чинного законодавства не віднесено до валових доходів у відповідні періоди суми заборгованості встановлені рішеннями судів перед ТОВ «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»у розмірі 2 656 323,66 грн. та заборгованість перед ТОВ „ВІШКомбуд" у розмірі 1 769 543,00грн.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності: основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів. нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

З наявних матеріалів справи та пояснень представників сторін наданих в судових засіданнях, судом встановлено, що Господарського суду м. Києві від 21.01.2011р. по справі № 55/397 стягнуто з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація», м. Київ суму заборгованості у розмірі 2 656 323,66 грн.

Також, рішенням Господарського суду м. Києва від 16.05.2008р. стягнуто з ТОВ «Алекс Буд»на користь ТОВ „ВІШКомбуд" суму боргу 1 769 543,00 грн. Дане рішення суду також набрало законної сили, однак слід зауважити, що при визначенні суми боргу яку позивачу було слід віднести до волого доходу податковим органом не враховано Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.11.09р. у справі за № 8/12 якою затвердження зарахування однорідних вимог між ТОВ «Алекс Буд»та ТОВ „ВІШКомбуд" та відповідно зменшено суму заборгованості позивача перед ТОВ „ВІШКомбуд" на 852 759,94грн. Таким чином сума заборгованості позивача, та відповідно сума що повинна була бути віднесеною позивачем до валового доходу, у даному випадку склала 916 783,06грн. (1 769 543,00 грн.- 852 759,94грн.).

Вказане рішення суду було надано при здійсненні перевірки, однак з невідомих причин не враховано при визначенні правильності формування позивачем зобов'язань.

Суд повно та всебічно встановивши фактичні обставини справи, на підставі наявних доказів та з урахуванням норм чинного на час правовідносин законодавства, погоджується з висновками податкового органу щодо допущення позивачем заниження у перевіряємому періоді валового доходу, що відбулось у зв'язку із не віднесенням останнім сум заборгованості перед ТОВ «Науково-реставраційна виробнича фірма «Реставрація»та ТОВ „ВІШКомбуд" до валового доходу, однак не може погодитись з відповідачем, щодо розмірів такого заниження, з мотивів наведених вище, а також з тим, що таке вплинуло на формування та розмір зобов'язань позивача з податку на прибуток підприємств.

Метою здійснення перевірок податковим органом, є встановлення правомірності дій суб'єкта господарювання при нарахуванні та сплаті податкових зобов'язань, при цьому здійснення такого контролю податковим органом полягає саме у визначенні правильності та правомірність формування платником податків та зборів свої зобов'язань, що в тому числі стосується і завищення таких зобов'язань. Здійснення перевірки лише в частині заниження платником податків своїх зобов'язань суд розцінює як односторонність та не повноту такої перевірки (п. 86.10 Податкового Кодексу України).

Судом під час розгляду справи по суті з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи встановлено, що у перевіряє мий період було завищено валові доходи.

Як свідчать наявні матеріали справи (оборотно-сальдовими відомостями; первинними банківськимим документами з додатками, податковими накладними; видатковими накладними, актами виконаних робіт) позивачем було значно занижено валові витрати за період перевірки, які не були враховані перевіряючими в порушення п. 86.10 Податкового Кодексу України. Загальне заниження валових витрат на суму 6 915 946 грн.

Крім того Позивачем у 2008р. отримало зворотну фінансову допомогу у ПП «Трансрейл»в сумі 3 385 500 грн. Згідно вимог чинного законодавства, щоквартально позивачем здійснювалось нараховування умовних відсотків за користування наданої фінансової допомогою, що відображалось в декларації з податку на прибуток підприємства (стр. 01.6 «Інші доходи»та враховувалось в загальної сумі валового доходу підприємства за відповідний період).

Позивачем помилково в 2008р. та в 2009р. суми умовних відсотків були нараховані зайве, а саме: завишення валових доходів в декларації з податку на прибуток (стр. 01.6 декларації) за 2-3-4 квартали 2008р. складає 276 653 грн.; завишення валових доходів в декларації з податку на прибуток (стр.01.6 декларації) за 2009р. складає 374 295 грн.

Встановлена під час судового розгляду сума занижених позивачем, у перевіряє мий період, валових витрат у повній мірі компенсує суму заниженого валового доходу, у цей же період, а тому фактично заниження зобов'язань з податку на прибуток підприємств не було.

Відповідач в контексті ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав жодного доказу на спростування зазначених вище обставин щодо неврахування заниження валових витрат за період перевірки в порушення п. 86.10 Податкового Кодексу України, як і не надано жодного пояснення з даного приводу.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 08 листопада 2011 року №0000862360 про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій підлягає задоволенню.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000572360 від 19.08.11р. за позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 91 331,00грн. в тому числі 72 793,00грн. за основним платежем та 18 538,00грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до висновків податкового органу викладених у акту перевірки, на визначення розміру зобов'язань з податку на додану вартість вплинуло те, що як встановлено податковим органом позивач хоча і зменшив балансову вартість запасів на загальну суму 363 964 грн., як запаси, використані не в господарській діяльності в декларації за 2008 рік, однак не зменшив розмір податкового кредиту за цей період, що призвело до заниження зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 72 793,00грн.

Суд не може погодитись з такими висновками податкового органу виходячи з наступних міркувань.

Судом з наявних матеріалів справи та пояснень учасників судового розгляду встановлено,що за результатами проведеної позивачем інвентаризації складено акти огляду технічного стану залишків будівельних матеріалів від 15.10.2008р. №1 та №2 та прийнято рішення, що залишки (обрізки) арматури, та будівельні матеріал (цемент, ФСБ, шифер) є непридатними для подальшого застосування при здійсненні будівельно - монтажних робіт на загальну вартість 363 964 грн., при цьому в подальшому обрізки арматури реалізовано ПП «Дім споживчого побуту -Бріз», код ЄДРПОУ 36673488 на загальну вартість 43074,0 грн., в.т.ч. ПДВ 7179,0 грн.

В податковому обліку запасів зменшено балансову вартість запасів на загальну суму 363 964 грн., як запаси, використані не в господарській діяльності в декларації за 2008 рік.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР від 03.04.1997р. «Про податок на додану вартість»із змінами і доповненнями «Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту»

Судом встановлено, що будівельні матеріали (цемент, ФСБ, шифер), які були списані за актом №1 від 15.10.2008р. складають суму 73 433,60 грн. На дану вартість товарно-матеріальних цінностей було нараховано до бюджету 20% податку на додану вартість в сумі 14 686,72 грн., що підтверджується наданими до справи Позивачем податковою накладною № 10 від 30.06.2009року; «Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок»звітний (податковий) період -грудень 2009року; реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2009р.

Будівельні матеріали (арматура), які були списані за актом №2 від 15.10.2008р. на суму 326 423,93 грн. При списання арматури був оприбуткований лом (обрізки арматури) на суму 35 895,20 грн., податок на додану вартість 20% 7 179,04 грн.

Таким чином, Позивач заявив у розрахунках з бюджетом за червень 2009 рік, про що свідчить надана до Державній податковій інспекцією у Подільському районі відповідна податкова декларація з додатками від 08.12.2009 року.

За таких обставин, позовна вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 19 серпня 2011 року №0000572360 про донарахування податку на додану вартість підлягає задоволенню в частині донарахування 21 865,76 грн. зобов'язання та 5466,44 грн. штрафних санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням № 0003212305 від 19.08.11р. яким на позивача накладено штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки в сумі 19 049,10грн.

Як встановлено судом підставою для накладення на позивача штрафних санкцій слугувало встановлення податковим органом перевищення позивачем ліміту каси на суму 9 524,55 грн.

Як встановлено перевіркою, та не заперечується позивачем під час розгляду справи по суті в період з 01.04.2008 року по 31.03.2011 року ліміт залишку готівки в касі підприємства не встановлювався.

Відповідно до п. 5.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637 якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем здійснювалась видача готівки з каси підприємства за видатковим касовим ордером, при цьому видаткові касові ордери від 22.02.2011 № 4 на суму 322,78 грн., від 16.03.2011 № 7 на суму 2 200,00 грн. та від 19.05.2010р. № ВЗП -04/4 на суму 7001,77 грн. не містять підпису особи яка отримала кошти, а тому не можуть бути належним підтвердженням вил дачі такої готівки з каси підприємства.

Позивач в підтвердження підставності позовних вимог щодо скасування даного податкового повідомлення-рішення надав до суду копії зазначених вище видаткових касових ордерів які містьтя відповідні підписи особи - отримувача коштів, однак такі докази в повній мірі були спростовані під час розгляду справи по суті.

Так зокрема відповідачем в підтвердження правомірності прийнятого рішення та відповідно нарахування штрафних санкцій додано до матеріалів справи копії зазначених видаткових касових ордерів зроблених підчас проведення перевірки при цьому такі, як і зазначено в акту перевірки, дійсно не містять підпису особи щодо отримання коштів.

Враховуючи наведені обставини суд у повній мірі погоджується з висновками податкового органу щодо перевищення позивачем ліміту каси та відповідно порушення косової дисципліни, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Буд»задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 08 листопада 2011 року №0000862360.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 19 серпня 2011 року №0000572360 в частині донарахованого податкового зобов'язання у розмірі 21 865,76 грн. та застосованих штрафних санкцій у розмірі 5466,44 грн.

4. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.В. Смолій