Постанова № 24609137, 05.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 червня 2012 року 09:00 № 2а-5304/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»до державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0000372209,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0000372209.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва державної податкової служби на підставі хибних висновків акту позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з питань правових відносин з приватним підприємством «ФІРМА «ВОЛОДАР»від 22.02.2012 №77/23-5/34478669 винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0000372209, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 243 853 грн. За посиланням позивача, відповідачем під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.05.2012 проти позову заперечив із посиланням на обґрунтованість висновків акту позапланової невиїзної документальної перевірки, відповідно до яких товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»занижено податок на додану вартість у розмірі 243852 грн. Так, перевіркою встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»та приватним підприємством «ФІРМА «ВОЛОДАР»здійснювались фінансово-господарські відносини, без настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності.

Разом з тим, письмових заперечень на позовну заяву представником відповідача суду не надано.

Під час судового розгляду справи в судовому засіданні відповідно до приписів статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України оголошувалась перерва у зв'язку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

Представник державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби в судове засідання 31.05.2012 не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Документи, що витребовувались від відповідача до суду не були надані.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-5304/12/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»по взаємовідносинах з приватним підприємством «ФІРМА «ВОЛОДАР»з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва державної податкової служби складено акт від 22.02.2012 №77/23-5/34478669, яким зафіксовано факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»підпункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі акту перевірки від 22.02.2012 №77/23-5/34478669 державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 15.03.2012 №0000372209, яким товариству з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 243 853 грн., з них: 243 852 грн. -основний платіж; 1 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»та приватного підприємства «ФІРМА «ВОЛОДАР», суд виходить з наступного.

Між приватним підприємством «ФІРМА «ВОЛОДАР»та товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ-ЛАНДШАФТ»укладено договори від 22.10.2010 №В-21, від 12.11.2010 №В-32, від 02.12.2010 №В-41, від 17.01.2011 №В-04/11, від 25.03.2010 №В-17/11, від 07.04.2011 №В-38/11, від 15.04.2011 №В-40/11, від 18.04.2011 №В-46/11, від 17.05.2011 №В-51/11, від 23.05.2011 №В-52/11, від 27.05.2011 №В-53/11, від 02.06.2011 №В-55/11 про надання послуг, спрямованих на виконання робіт по благоустрою території за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Нові Петрівці, «Вишгородський»масив, вул. Івана Франка, а також на території Сухолуцької сільради Вишгородського району.

На підтвердження реальності господарських операцій по названим договорам суду надано копії вказаних договорів із специфікаціями, копії податкових накладних: від 15.11.2010 №151102, від 10.06.2011 №98, від 09.12.2010 №091203, від 21.06.2011 №165, від 28.12.2010 №281212, від 16.06.2011 №133, від 18.01.2011 №180103, від 01.06.2011 №10, 13.04.2011 №71, від 29.04.2011 №222, від 05.05.2011 №15, від 01.06.2011 №11, від 29.04.2011 №220, від 05.05.2011 №14, від 22.06.2011 №177, від 06.05.2011 №21, від 15.06.2011 №126, від 18.05.2011 №67, від 20.05.2011 №80, від 01.06.2011 №12, від 01.06.2011 №21, від 16.06.2011 №132, від 11.07.2011 №90, від 10.06.2011 №93, від 22.06.2011 №178, акти прийому-здачі робіт за договорами, виписки банку за особовим рахунком позивача.

В свою чергу, як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби від 22.02.2012 №77/23-5/34478669, висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України по взаємовідносинам із приватним підприємством «ФІРМА «ВОЛОДАР»ґрунтуються, зокрема, на висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області від 28.09.2011 №617, яким встановлено, що «підпис від імені гр.ОСОБА_1, в Договорі №134 про визнання електронних документів від 29.04.2011, укладеного між ПП «Фірма»Володар»(код ЄДРПОУ 31988783) та ДПІ у Вишгородському районі, виконаний не громадянкою ОСОБА_1, а іншою особою».

Також акт перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби від 22.02.2012 №77/23-5/34478669 містить посилання на акт державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області від 09.09.2011 №627/23-1/31988783 про неможливість проведення звірки приватного підприємства «ФІРМА «ВОЛОДАР»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2011 року.

Отже на підставі висновку експерта та акту державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області, відповідачем зроблений висновок про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом.

Проте для висновків щодо нікчемності правочинів між позивачем та його контрагентом недостатньої висновків почеркознавчої експертизи, оскільки позиція органу держаної податкової служби, що спірні договори порушують публічний порядок, не відповідають актам цивільного законодавства, не підкріплена належними доказами.

Так, почеркознавча експертиза здійснювалась відносно підпису гр.ОСОБА_1 на договорі №134 про визнання електронних документів від 29.04.2011, укладеного між приватним підприємством «ФІРМА «ВОЛОДАР»та державною податковою інспекцією у Вишгородському районі Київської області, тобто в договірних відносинах приватного підприємства із органом державної податкової служби.

Підписи посадових осіб приватного підприємства «ФІРМА «ВОЛОДАР» на первинних документах, що видавались внаслідок господарських правовідносин із позивачем, предметом почеркознавчої експертизи не були.

В акті перевірки від 09.09.2011 №627/23-1/31988783 державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області посилається на неможливість проведення звірки приватного підприємства «ФІРМА «ВОЛОДАР»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2011 року. Тобто реальність господарських операцій органом державної податкової служби не перевірялась.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій надано суду первинні документи. В свою чергу відповідачем на підтвердження позиції органу державної податкової служби не надано суду витребуваних документів і письмових заперечень на позовну заяву.

Беручи до уваги те, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва державної податкової служби під час здійснення перевірки не перевірялась реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, як рух активів в процесі здійснення господарської операції, спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання послуг і понесенням витрат, висновки акту перевірки від 22.02.2012 №77/23-5/34478669 щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України є непідтвердженими, тому визначення позивачеві грошового зобов'язання за наслідками такої перевірки є необґрунтованим.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва державної податкової служби від 15.03.2012 №0000372209.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.