Постанова № 24609028, 31.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 травня 2012 року 16:15 № 2а-5537/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

дочірньої компанії «Укргазвидобування»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до

Сумської міжрайонної державної податкової інспекції

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 №0002561510,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Сумської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 №0002561510.

Позовні вимоги мотивовано необґрунтованістю висновків акту перевірки та неправомірністю прийняття Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011 №0002561510, яким до позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні застосовано штрафні санкції у розмірі 580,25 грн.

В судове засідання 28.05.2012 відповідач не з’явився, проте через канцелярію суду надіслав письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач проти позову заперечив із посиланням на порушення позивачем пункту 260.7 статті 260 розділу Х Податкового кодексу України, та, як наслідок, правомірності застосування до дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»штрафних санкцій у розмірі 580,25 грн. За посиланням відповідача, у зв’язку із наявністю у позивача податкового боргу орган державної податкової служби зарахував частину коштів, що сплатив позивач як рентну плату за нафту за вересень 2011 року, в рахунок погашення податкового боргу за попередній податковий період як це визначено приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-5537/12/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з питання своєчасності сплати рентної плати за нафту, що видобувається в Україні за вересень 2011 року. При перевірці використаний податковий розрахунок від 13.10.2011 №9008477094.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 260.7 статті 260 розділу Х Податкового кодексу України.

За наслідками перевірки Сумською міжрайонною державною податковою інспекцією складено акт від 13.12.2011 №471/15/30019775 та прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш»від 22.12.2011 №0002561510, яким позивачеві визначено штраф з рентної плати за нафту, що видобувається в Україні у сумі 580,75 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини виникли в період дії Податкового кодексу України (вересень 2011 року).

Згідно із приписами статті 260 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному місяцю.

Платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби:

за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України;

за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

В своїх запереченнях на адміністративний позов відповідач посилається на картку особового рахунку платника податків, відповідно до якої рахується прострочення сплати узгодженого зобов’язання, яке виникло у 2011 року.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно із податковим розрахунком з рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні за вересень 2011 року, позивач визначив податкове зобов’язання з рентної плати за нафту у сумі 7 829 235,10 грн. Платіжним дорученням від 24.10.2011 №920 позивачем сплачено суму рентної плати за нафту за вересень 2011 року у розмірі 7 829 235,10 грн.

З картки особового рахунку позивача вбачається, що частина суми з рентної плати за нафту, що сплачена платіжним дорученням від 24.10.2011 №920, а саме 2901, 27 грн. органом державної податної служби зараховано в рахунок погашення податкової заборгованості з рентної плати за нафту, яка виникла у попередній податковий період.

Так, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, з набранням чинності Податковим кодексом України органам державної податкової служби надано право визначати призначення платежу зі сплати податкового зобов’язання шляхом зарахування коштів, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати.

З картки особового рахунку вбачається, що частина суми з рентної плати за нафту, що сплачена платіжним дорученням від 24.10.2011 №920 (7 829 235,10 грн.), а саме 2901, 27 грн. органом державної податної служби зараховано в рахунок погашення податкової заборгованості, яка виникла у попередній податковий період, тому у позивача виникла недоїмка зі сплати рентної плати за нафту за вересень 2011 року, строк сплати якої Податковим кодексом України визначено 30.10.2011.

Відповідно до акту перевірки від 13.12.2011 №471/15/30019775 та картки особового рахунку дочірньої компанії «Укргазвидобування»національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»суму недоїмки зі сплати рентної плати за нафту за вересень 2011 року 2901, 27 грн. сплачено платіжним дорученням від 30.11.2011 №317 також шляхом застосування органом державної податкової служби механізму погашення податкового боргу, визначеного пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України (шляхом зарахування коштів, що сплатив позивач в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати).

Позивачем не наведено суду доказів, щодо неузгодженості податкових зобов’язань, по яким виникли спірні правовідносини.

Відповідачем встановлено затримку у сплаті позивачем податкового зобов’язання із рентної плати за нафту за вересень 2011 року на 31 день.

Відповідно до пункту 126 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем строк затримки у сплаті податкового зобов’язання складає 31 день, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 20 відсотків від суми податкового боргу 2 901,27 грн. Отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.