Постанова № 24608665, 06.04.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

06 квітня 2012 року 18:45 год. № 2а-98/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., при секре тарі судового засідання Палійчук Л.Д., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства "Торгово-промислове підприємство "Політор" (далі -ПП "ТПП "Політор" до Держав ної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ) про скасування податко вого повідомлення-рішення від 03.10.2011р. №0006722307,

в с т а н о в и в:

ПП "ТПП "Політор" просить скасувати податкове повідом лення-рішення ДПІ від 03.10.2011р. №0006722307 про нарахування грошових зобов'язань з ПДВ і штрафних санкцій.

На судовому засіданні 27.03.2012р. представник позивача підтримав позов з наведених у позов ній заяві підстав. Представник відповідача до судового засідання не прибув, повістка виклик вручена належним чином -20.03.2012р., що підтверджується розпискою повноважного представника ДПІ на звороті повістки. Заяв (клопотань) чи інших повідомлень від відповідача не надходило. На підставі ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд справи за відсутністю відповідача у письмовому провадженні.

Позов обґрунтований неправомірністю прийнятого відповідачем рішення з огляду на безпідставність висновків перевірки про недійсність, нікчемність правочинів з ТОВ "Феррум Груп"; відсутністю зазна чених в акті по рушень Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97) при формуванні податкового кредиту по гос по дарським опе раціям з ТОВ "Феррум Груп"; дійсністю господарських операцій і наяв ністю необхідних підтверджуючих правомірність включення ПДВ до податкового кредиту документів.

Від відповідача письмових заперечень або інших матеріалів не надходило; ухвала про відкриття провадження у справі з пропозицією надати заперечення та вимогою надати всі документи, що бралися відповідачем до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, одер жана повноважним представником відповідача своєчасно.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали спра ви, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з такого.

ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.10.2011р. №0006722307, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 ПК позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 10801 грн. (10800 грн. -основний платіж, 1 грн. -штраф).

Рішення прийнято на підставі акта від 19.09.2011р. №2026/2307/22925135 документаль ної позапланової невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правовідносини з ТОВ "Феррум Груп" за лютий 2011р., згідно з яким встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201. ст. 200 ПК і заниження ПДВ за лютий 2011р. на 10880 грн., внаслідок порушення ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст.ст. 216, 228 ЦК.

Перевіркою встановлено наявність у лютому 2011р. господарсько-договірних відносин між позива чем та ТОВ "Феррум Груп" з виконання останнім послуг по обробці ящиків на підставі договору від 25.01.2011р. №20 на загальну суму 64800 грн. (у т.ч. ПДВ -10800 грн.).

Згідно з актом зміст виявлених порушень полягає у неправомірному включенні пози вачем до податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011р. і його завищення на 10800 грн. у зв'язку з недійсністю та нікчемністю господарського договору, що не відповідає інтересам держави і моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок і не створює право вих наслідків. Такий висновок відповідача ґрунтується на постанові про порушення кримі нальної справи від 23.05.2011р. за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності здійсненого відповідачем донараху вання позивачу податкового зобов'язання з ПДВ і застосування до нього штрафних санкцій у та випливають з процедури формування платником ПДВ свого податкового кредиту.

Згідно з пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою наклад ною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (конт рактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготов ленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз. 2).

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтвер джені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покуп цю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено в ході перевірки, позивач у лютому 2011р. прид бав у ТОВ "Феррум Груп" роботи з обробки ящиків (обрізка облоїдів, маркування, нанесення логотипу) на загаль ну вартість суму 64800 грн. (у т.ч. ПДВ -10800 грн.) на підставі укладеного договору на вико нання робіт та надання послуг №20 від 25.01.2011р.

Поставка робіт (послуг) оформлена актами здачі-прийняття робіт, податкови ми наклад ними; оплата здійснена у повному обсязі в готівковій формі, підтверджуючі первинні та розра хункові документи надані до перевірки і відображенні в акті. Відсутність первинних докумен тів чи їх недостатність перевіркою не встановлено. Кредиторська/дебіторська забор гованість відсутня.

Господарські операції з придбання робіт (послуг) вартістю 64800 грн. (у т.ч. ПДВ -10800 грн.) відображені по зивачем в бухгалтерсько му обліку підприємства. У податковому обліку (в частині оподаткування ПДВ) підприємства за лютий 2011р. позивач включив сплаче ний на користь ТОВ "Феррум Груп" ПДВ до складу податкового кредиту за лютий 2011р.

Встановлені в ході перевірки і зазначені в акті фактичні обставини придбання позива чем робіт (послуг) підтверджуються наданими позивачем до суду:

- актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

від 02.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 04.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 10.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 14.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 16.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 23.02.2011р. на суму 10000 гри. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 25.02.2011р. на суму 4800 грн. у т.ч. ПДВ 800 грн.;

- податковими накладними:

від 02.02.2011р. №24 на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 04.02.2011р. №42 на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 10.02.2011р. №69 на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 14.02.2011р. №77 на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 16.02.2011р. №94 на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 23.02.2011р. №141 на суму 10000 гри. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 25.02.2011р. №165 на суму 4800 грн. у т.ч. ПДВ 800 грн.;

- квитанціями до прибуткового касового ордеру:

від 02.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 04.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 10.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 14.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 16.02.2011р. на суму 10000 грн. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 23.02.2011р. на суму 10000 гри. у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.;

від 25.02.2011р. на суму 4800 грн. у т.ч. ПДВ 800 грн.

Надані первинні документи містять підпис уповноваженої особи і скріплені печаткою ТОВ "Феррум Груп", містять необхідні реквізити. Під час пере вірки порушень в оформленні документів від повідачем не встановлено, а в ході розгляду справи доказів, які б вказували на недійсність чи фальшивість первин них документів або їх невідпо відність нормативно-правовим актам відпо відач суду не надав.

На час проведення господарських операцій ТОВ "Феррум Груп" мало відповідну госпо дарську правосуб'єктність: в установленому законом порядку зареєст рований суб'єк том гос подарювання юридичною особою (код ЄДРПОУ 37413295); зареєстрований платником ПДВ - сві доцтво №100316695, тому згідно з п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК вправі було нараховувати ПДВ та виписувати податкові накладні, які є законною підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту.

У відповідності до ПК право платника на віднесення нарахованих сум ПДВ до подат кового кредиту кореспондується з обов'язком постачальника товарів/послуг включити відпо відні суми ПДВ до податкових зобов'язань відповідного звітного періоду. Згідно з актом перевірки відповідачем здійснювалося відпрацювання податкових дек ларацій ТОВ "Феррум Груп" з ПДВ за лютий 2011р. та додатку №5 до неї, які підтверджують відображення вка заним товариством у своїх податкових зобов'язаннях з ПДВ суму отриманого від позивача податку. Розбіжностей між задекларованими позивачем сумами по даткового кредиту та сумами податкових зобов'язань ТОВ "Феррум Груп" перевіркою не встановлено, а вході розгляду справи таких доказів відповідачем не надано.

Встановлені судом і наведені вище обставини, а також відповідність виписаних подат кових накладних вимогам, визначеним ст. 201 ПК, підтверджують виникнення у позивача права на податковий кредит, а тому віднесення позивачем нарахованого за ставкою 20% ПДВ згідно отриманих податкових накладних на загальну суму 10800 грн. до податкового кредиту лютого 2011р. є правомірним, а доводи пози вача про відсутність порушень ст.ст. 198, 201 ПК -обґрунтованими.

Водночас відповідач, який стверджує про неправомірність формування податкового кредиту з підстав недійсності, нікчемності правочину, відсутності намірів на створення правових наслідків і порушення публічного порядку, не представив суду необ хідних в цьому випадку доказів у підтвердження наявності даних обставин і не спростував доводів та доказів позивача.

Висновки акта перевірки і заперечення відповідача ґрунтуються не на достовірно вста новлених в ході перевірки фактах, а виключно на припущеннях та сумнівах відповідача і не підкріплені належними засобами доказування, а також свідчать про помилкове розуміння відповідачем положень цивільного законодавства і невірне їх застосування до фактичних обставин справи, що вбачається з наступного.

Твердження відповідача про нікчемність правочинів прямо суперечать ч.ч. 2, 3 ст. 215, ст. 228, ст. 234 ЦК, ст. 207 ГК і фактичним обставинам справи з огляду на те, що відповідач помилково ототожнює нікчемний правочин (недійсність встановлена законом) з оспорюваним правочином (недійсність визнається судом), до яких відносяться зокрема фік тивні правочини (ст. 234 ЦК), правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 3 ст. 228 ЦК).

Згідно із ст. 234 ЦК правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним (ч. 1). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ч. 2).

Згідно із ч. 3 ст. 228 ЦК у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ГК господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укла дено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У даному випадку відповідач посилається саме на оспорювані обставини (відсутність наміру на створення правових наслідків, невідпо відність правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам), які не є законодавчими підставами для визнання пра вочину нікчемним, проте згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 і ч. 3 ст. 215, ч. 3 ст. 228, ст. 234 ЦК та ст. 207 ГК можуть бути підставами для визнання судом правочину (господарського зобов'я зання) недійсним. Однак, відповідач не надав суду доказів наявності відповідних су дових рішень про визнання правочину недійсним (фік тивним), з огляду на їх відсутність, як пояснив представник відповідача.

В той же час, укладений позивачем договір з ТОВ "Феррум Груп" не визнається зако ном недійсним (нікчемним), його зміст не суперечить національному законодавству, цивільний оборот предметів договору не заборо нений та не обмежений в Україні, а сам по собі такий договір (окремі положення) не пору шує пуб лічний порядок і зокрема не змінюють правил оподаткування і не спрямований на ухилення від сплати податків. Аргументованих доводів і доказів, які б достовірно підтверджували наявність на час прийняття оскаржуваного рішення та в ході розгляду справи, завідомо умисної мети і факту спрямованості договорів на порушення консти туційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, з чим ч. 1 ст. 228 ЦК пов'язує визна чення порушення публічного порядку відповідач не надав, у зв'язку з чим підстав вважати правочин нікчемним згідно ч. 2 ст. 228 ЦК немає.

Окрім загальних посилань на порушення інтересів держави, відповідач не надав жод ного прямого доказу на підтвердження даної обставини. Зменшення позивачем своїх податко вих зобов'язань з ПДВ за рахунок податкового кредиту само по собі не є порушення інтересів держави, адже вказана процедура прямо регламентована ст. 198 ПК. Водночас встановлене під час проведення перевірки відображення контрагентом позивача своїх податкових зобов'язань при здійсненні розрахунків з бюджетом, а також відсутність у справі доказів не сплати контрагентом своїх податкових зобо в'я зань з ПДВ, свідчить про відсутність фактичного порушення бюджетних інтересів держави по господарським взаємовідносинам з позивачем.

Між тим суд зауважує, що відповідач, який стверджує про невідповідність договорів вимогам законодавства, як заінтересована особа, не позбавлений права і можливості зверну тися до суду з позовом про визнання угод недійсними (фіктивними) і стягнення в доход дер жави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках -коштів, одержаних без установлених законом підстав, що передбачено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Фактично, як вбачається зі змісту акта перевірки, жодних порушень в діях позивача від повідачем не виявлено, а єдиною підставою для висновку про заниження податкового зобов'я зання з ПДВ є порушення 23.05.2011р. кримінальної справи щодо ТОВ "Феррум Груп" за ознаками злочину, передба ченого ст. 205 КК.

Однак за відсутності відповідних судових рішень та вироку суду в кримінальній справі постанова про порушення кримінальної справи не є належним і достатнім доказом у підтвер дження фактів недійсності, фіктивності, нікчемності правочину, а також фіктивності контра гента, оскільки такі відомості не мають наперед встановленого й доведеного характеру, тобто не є юридичними фактами. Лише факт порушення криміналь ної справи сам по собі не свідчить про спрямо ваність право чинів на знищення майна держави чи відсут ність господар ських операцій і не поз бавляє правового значення видані за цими господарськими операція ми первинні доку менти.

Посилання відповідача на ознаки фіктивності ТОВ "Феррум Груп" не може бути доказом у даній справі, оскільки лише наявність ознак не є юридичним фактом. Згідно із ст. 551 ГК наявність ознак фіктивності дає підстави для звер нення до суду про припинення юридичної особи, в т.ч. визнання реєстраційних документів недійсними. Водночас відповідних судових рішень відповідач суду не надав.

Відповідач не вправі одноосібно й на власний розсуд кваліфікувати діяльність господарюючих суб'єктів, їх посадових службових осіб, визначати чи мало місце злочи нне діяння та чи вчинене воно цією особою, оцінювати дійсність правочинів, а також застосовувати наслідки недійсності правочинів (ст.ст. 216, 228 ЦК), тим самим в порушення конституцій ного порядку (ст. 124 Конституції України) присвоюючи собі функції судових органів.

З урахуванням вищевикладеного, наведені в акті перевірки висновки і стверджувані відповідачем порушення є необґрунтованими і безпідставними, оскільки всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтвер джували відповідні юридичні факти (судові рішення) і могли бути підставою для висновків про недійсність правочину та заниження податкових зобов'язань. Такий акт перевірки не є достатнім доказом для висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ і не спростовує достовірність задек ларованих позивачем сум податкового кредиту за квітень 2011р

Інших переконливих аргументів та доказів проти позову відповідач суду не навів.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що досліджені докази підтверджують наведені позивачем обставини і вказують на правомірність визна чення ним спір ного подат кового кре диту з ПДВ за лютий 2011р. у сумі 10800 грн. Натомість недостатність наданих відповідачем доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомір ності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для прийняття такого рішення, а також невірне застосування зазначених відпові дачем норм податкового і цивільного зако нодавства, свідчить про неправомірність і необ ґрунтованість грошового нарахування, що є підставою для скасування податкового пові домлення-рішення від 03.10.2011р. №0006722307.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 14, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Приватного підприємства "Торгово-промислове підприємство "Політор".

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Держав ної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 03.10.2011р. №0006722307.

3. Присудити на користь Приватного підприємства "Торгово-промислове підприємс тво "Політор" судовий збір у розмірі 108,01 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Держав ної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко