Постанова № 24606263, 31.05.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року Справа № 0870/3889/12

11 год. 10 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Кравченко С.І.

представника відповідача Савенко В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради

до: Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради звернулось з адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000082302/0 від 12.04.2012, яким визначені податкові зобов'язання з ПДВ за основним платежем 14 169 грн. та штрафними санкціями 3 542 грн. 25 коп. Позивач зазначає, що перевірка була проведена по взаємовідносинам позивача з ПП «Зеніт - Енерго», висновки акту перевірки про нікчемність укладеного правочину обґрунтовані фактично актом перевірки контрагента позивача, а саме тим, що останній відсутній за місцезнаходженням, не має відповідних ресурсів для здійснення господарської діяльності та його свідоцтво платника ПДВ анульовано. Але позивач вважає, що договір був укладений та поставка товару була здійснена до анулювання свідоцтва платника ПДВ контрагента. Також реальність господарських операцій підтверджується наявними первинними документами, які надавались до перевірки. З урахуванням викладеного, позивач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення незаконним та протиправним, просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що він вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення законним та таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 27.03.2012 №114 виданого ДПІ у Оріхівському районі, згідно із підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) та відповідно до наказу ДПІ у Оріхівському районі від 27.03.2012 №167 була проведена позапланова виїзна перевірка Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарських відносин з ПП «Зеніт - Енерго» за червень - грудень 2011 року на суму ПДВ 14 168 грн. 67 коп. з питань правильності визначення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за червень - грудень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 29.03.2012 № 13/23-33256368.

Перевірка проведена з відома керівника КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради Твердохліба В.В. та в присутності бухгалтера Павленко Л.П.

Як зазначено в акті перевірки, перевірка проводилась на підставі документів, наданих КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради, інформації з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем податкового органу та матеріалів акту перевірки Кіровоградської ОДПІ №60/1520/37383706 від 30.01.2012.

Як зазначено у висновках акту перевірки, перевіркою встановлені порушення КП «Соцкомунеренгія» Запорізької обласної ради: пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 14 169 грн., в тому числі за листопад 2011 року у сумі 5 000 грн., за грудень 2011 року на суму 9 169 грн. (а.с. 21).

Зазначені висновки про заниження податку на додану вартість обґрунтовані недійсністю укладеної між КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради та ПП «Зеніт - Енерго» угоди поставки товару.

За результатами перевірки Пологівською МДПІ Запорізької області ДПС прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000082302/0 від 12.04.2012, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 17 711 грн. 25 коп., в тому числі 14 169 грн. основний платіж та 3 542 грн. 25 коп. штрафні (фінансові) санкції (а.с.11).

Висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення виходячи з наступного.

Згідно з довідкою АБ № 134375 з Единого державного реєстру підприємств та організацій України, одним із видів діяльності позивача є постачання пари та гарячої води (КВЕД 40.30.0), одним із основних завдань та предметом його діяльності відповідно до статуту є забезпечення теплопостачання інтернатних установ за допомогою діючих котелень, які працюють на мазуті ( а.с. , 8, 10- зв.).

11.06.2011 між позивачем та ПП «Зеніт - Енерго» укладено договір купівлі-продажу №110601, відповідно до умов якого ПП «Зеніт - Енерго» (постачальник) зобов'язується передати у власність КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради (покупця) паливо котельне в примірній кількості 1 000 тонн по ціні 4 010 грн. Оплата здійснюється в безготівковому порядку з відстрочкою платежу 5 банківських днів (а.с. 22).

На виконання укладеного договору ПП «Зеніт - Енерго» поставив замовлене паливо котельне в кількості 21,2 тонн на загальну суму 85 012 грн. Постачання товару здійснювалось автомобільним транспортом, із замовленням спеціального підприємства перевізників (ПП ОСОБА_1), з оплатою за рахунок постачальника, що підтверджується товарно - транспортною накладеною від 14.06.2011 №03/14-06 (копія міститься в матеріалах справи, а.с. 24).

Поставка та передача товару здійснювалась по видатковій накладній №РН - 0000433 від 14.06.2011 (а.с. 23).

ПП «Зенит-Енерго» за поставлений товар 14.06.2011 позивачу виписаний рахунок-фактура №СФ-0000424 на суму 85012 грн., у тому числі ПДВ 14168 грн. 67 коп., та видана податкова накладна від 14.06.2011 № 30 на суму ПДВ 14168 грн. 67 коп. (а.с. 23, 25).

Поставка товару здійснювалась безпосередньо на котельню КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради за адресою Оріхівський район, с. Кірово, вул. Воровського, 2, яка використовується підприємством для виготовлення тепла, що передається населенню. Факт постави товару підтверджується актом приймання від 14.06.2011, згідно якого паливо котельне ККС, отримане 14.06.2011 в кількості 21,2 т. згідно товарно - транспортної накладеної №03/14-06 від 14.06.2011 прийнято за накладною №0000433 і злито в ємкість V=50 м3 для подальшого використання на котельнях (а.с. 37).

Отриманий товар оприбуткований КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради та використаний за його призначенням для виготовлення тепла, що передається населенню. В бухгалтерському обліку, отриманий товар від ПП «Зеніт - Енерго» котельне паливо в кількості 21,2 т., оприбутковано в господарських операціях КП «Соцкомуненергія» на загальну суму 85 012 грн., що підтверджується актами списання №СпТ-000224 від 31ю10ю2011, №СпТ-000225 від 31.10.2011, №Спт-0000237 від 30.11.2011, №Спт-000238 від 30.11.2011, №Спт-000239 від 30.11.2011, №Спт-000240 від 30.11.2011 (копії яких містяться в матеріалах справи а.с. 38-43).

За отримане котельне паливо КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради розрахувалося з ПП «Зеніт - Енерго» у безготівковій формі в повному обсязі, про що також зазначено в акті перевірки та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні.

Судом також встановлено, що ПП «Зеніт - Енерго» мало статус юридичної особи, станом на червень 2011 року, а саме на момент укладення угоди, дане підприємство перебувало на податковому обліку як платник податків у Кіровоградській ОДПІ та відповідно до даних сайту ДПА України ПП «Зеніт - Енерго» на час здійснення господарських операцій з поставки палива котельного до позивача було зареєстровано як платник податку на додану вартість і мало відповідне Свідоцтво №100308330 серія НБ №352071 (документи щодо реєстрації контрагента та свідоцтво платника ПДВ долучені до матеріалів справи, а с. 26-28), що в свою чергу підтверджує факт того, що у позивача на час укладання договору поставки не мало жодних підстав сумніватись у дійсності здійснення ПП «Зеніт - Енерго» господарської діяльності та повноваженнях осіб які укладали договір і виконували роботу від імені останнього.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акті перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарських операцій, що в свою чергу не виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями.

Крім того, позивачем доведено реальність операцій щодо придбання палива котельного, документи, які підтверджують його транспортування, оприбуткування та облік були надані представником позивача в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи були надані також до перевірки, що не оспорюється представником відповідача, та про що також зазначено в акті перевірки.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Як було встановлено матеріалами справи безпосередній контрагент позивача, а саме ПП «Зеніт - Енерго» на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ.

Анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Зеніт-Енерго», яке відбулось після здійснення господарської операції, не може підставою для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування, не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту по податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено законність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи підтверджують повне отримання КП «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради товару, його транспортування тощо, та свідчать про реальність укладеного договору, на виконання якого позивач здійснив оплату, що спростовує висновки перевірки про нікчемність укладеної угоди, як такої, що не була спрямована на настання реальних наслідків.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачем надані документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, з порушенням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 11, 71, 159-165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати прийняте Пологівською міжрайонною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 12.04.2012 № 0000082302/0.

Присудити на користь Комунального підприємства «Соцкомуненергія» Запорізької обласної ради з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 177 (сто сімдесят сім) грн. 11 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову виготовлено у повному обсязі 05 червня 2012 року.