Постанова № 24606179, 11.05.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/2358/12

категорія 11.5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черноліхова С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради до Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

встановив:

Виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. та зобов'язати прийняти до примусового виконання постанову адмінкомісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 565 від 16 листопада 2011 року про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП. Зазначив, що постановами Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції від 20 грудня 2011 року і від 03 лютого 2012 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2011 року у зв'язку з відсутністю у ній ідентифікаційного коду боржника. Скарга Комітету на дії державного виконавця при винесенні вказаних постанов листом начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. № 3-28/8703 від 27 березня 2012 року була залишена без задоволення. З такими діями відповідача позивач не погоджується, оскільки вони суперечать вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала і просила у їх задоволенні відмовити. Пояснила, що відсутність індивідуального ідентифікаційного номера у виконавчому документі є підставою для визнання його таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", і є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. За таких обставин дії Відділу, які оскаржує Виконавчий комітет Житомирської міської ради, є правомірними і відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 16 листопада 2011 року адмінкомісія при Виконавчому комітеті Житомирської міської ради винесла постанову № 565 про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 152 КУпАП, та застосувала до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 850, 00 грн. (а.с. 6).

У відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови про адміністративне правопорушення від 16 листопада 2011 року старшим державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Мамаєвою М.Л. було двічі відмовлено, оскільки у вказаному рішенні відсутній ідентифікаційний код боржника, про що прийняті постанови від 20 грудня 2011 року (а.с. 7) і від 03 лютого 2012 року (а.с. 9).

Не погоджуючись із постановами про відмову у відкритті виконавчих проваджень, Виконавчий комітет Житомирської міської ради звертався до начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. із скаргою на них (а.с. 10).

Листом № 3-28/8703 від 27 березня 2012 року (а.с. 11) у задоволенні вказаної скарги відмовлено, оскільки прийняття правильного, законного та своєчасного рішення можливе лише за наявності у виконавчому документі ідентифікуючої ознаки боржника - його індивідуального ідентифікаційного номера. Відсутність індивідуального ідентифікаційного номера у виконавчому документі є підставою для визнання його таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", і є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з статтею 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 18 Закону, серед яких, крім інших,:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

Із системного аналізу наведених правових норм слідує, що зазначення у виконавчому документі індивідуального ідентифікаційного номера боржника (для фізичних осіб - платників податків) здійснюється лише за його наявності, тобто, не є обов'язковим і невнесення цих даних не тягне за собою визнання виконавчого документа таким, що не відповідає вимогам статті 18 Закону.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. у задоволенні скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради, оформлена листом № 3-28/8703 від 27 березня 2012 року, з підстав відсутності у постанові про адміністративне правопорушення № 565 від 16 листопада 2011 року ідентифікаційного номера боржника ОСОБА_2 є неправомірною, а позовні вимоги у цій частині - обґрунтованими.

Вимоги позивача про зобов'язання Відділу прийняти постанову адмінкомісії при виконавчому комітеті Житомирської міської ради № 565 від 16 листопада 2011 року до виконання задоволенню не підлягають, оскільки постанови про відмову у відкритті виконавчих проваджень ним не оскаржені, на день розгляду даної справи є чинними. Крім того, Виконавчий комітет Житомирської міської ради не позбавлений права повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.ст. 86, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції Осінського А.Г. у задоволенні скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради, яка оформлена листом від 27.03.2012 року № 3-28/8703.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 16 травня 2012 р.