Постанова № 24599190, 06.06.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р.Справа № 5024/253/2012

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Пироговського В.Т.,

суддів Картере В.І., Лавриненко Л.В.,

секретар судового засідання Ткачук Є.О.

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ „Марфін Банк" Ткач С.Г.

від Приватного підприємства „Профіт" не з'явилися

від Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області не з'явилися

від ОСОБА_2 не з'явилися

розглянула апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області

від 06.04.2012р. (припинення провадження у справі)

у справі № 5024/253/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк"

до Приватного підприємства „Профіт"

за участю третіх осіб:

1) Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області;

2) ОСОБА_2

про визнання звіту про незалежну оцінку недійсним

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.05.2012р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 06.06.2012р. апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Марфін Банк" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.04.2012р. у справі № 5024/253/2012.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Апеляційна скарга розглянута за правилами ст. 102 ГПК України.

Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк" звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до приватного підприємства "Профіт", треті особи - Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним звіту незалежної оцінки житлового будинку загальною площею 207,6 кв.м, житловою площею 90,9 кв. м з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою м. Херсон, пров. Новий 7 від 23.01.2012.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.04.2012р. у справі № 5024/253/2012. (суддя Немченко Л.М.) провадження у справі припинено, судовий збір повернуто позивачу.

Судове рішення вмотивовано тим, що заявлений банком позов не підлягає розгляду в господарських судах України, а відтак за правилами п. 1 ст. 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню.

Не погодившись із вказаною ухвалою ПАТ „Марфін Банк" звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 06.04.2012р., справу передати на розгляд Господарського суду Херсонської області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що звіт про оцінку майна має статус документа який має обов'язковий характер, а відповідно справи щодо визнання звіту про оцінку майна недійсними підвідомчі господарським судам. Крім того, банк вказує, що діючим законодавством України не передбачено право державного виконавця не приймати звіт про оцінку майна, навіть якщо його було складено з явними порушеннями, а відтак спір щодо визнання звіту про оцінку майна недійсним повинен розглядатися в позовному порядку, а не в порядку оскарження дій державного виконавця. Також, ПАТ „Марфін Банк" зазначає, що посилання суду в ухвалі на існуючу судову практику з даної категорії справ безпідставним, оскільки відповідно до чинного законодавства в Україні відсутнє прецедентне право. Окрім цього, банк вказує, що судова практика з даної категорії справ неоднозначна, зокрема Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2008р. у справі № 15/136 залишено без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 10.12.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2008р. якими відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ „Корона-Сервіс" про визнання недійсним звіту про оцінку майна.

У судовому засіданні представник ПАТ „Марфін Банк" підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає:

В провадженні відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області знаходиться виконавчий лист № 2-2047 виданий 28.05.2010 Суворовським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Марфін Банк" заборгованості.

Органом ВДВС призначено незалежну оцінку житлового будинку для визначення його ринкової вартості загальною пло щею 207,6 кв.м., житловою площею 90,9 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що розташо ваний на земельній ділянці площею 865 кв.м. за адресою: м. Херсон пров. Новий, 7 .

ПП "Профіт" 01.08.2011р. проведена незалежна оцінка вказаного житлового будинку про, що складено звіт від 23.01.2012р. Крім того, 23.01.2012р. проведена незалежна оцінка земельної ділянки, яка знаходиться під вказаною будівлею, про що складено звіт від 23.01.2012р.

Згідно із вказаними звітами ринкова вартість житлового будинку складає 1 103 597,00 грн., вартість земельної ділянки - 680 547,00 грн. Позивач та боржник не погодились з визначеною ринковою вартістю будин ку, в зв'язку з чим державним виконавцем 02.11.2011р. прийнято постанову про призначення рецензування звіту про незалежну оцінку житлового будинку.

За результатами рецензування ПП „Профіт" складено звіт про незалежну оцінку житло вого будинку від 23.01.2012р., за яким ринкова вартість житлового будинку складає 1 106 172 грн.

ПАТ "Марфін Банк" 13.02.2012р. отримано повідомлення від державного виконавця про результати оцінки з урахуванням проведеної рецензії.

Позивач у даній справі не погоджуючись з результатами проведеної оцінки земельної ділянки та посилаючись на те, що звіт про неза лежну оцінку житлового будинку загальною площею 207,6 кв.м., житловою площею 90,9 кв.м. з на двірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою: м. Херсон проз. Новий, 7, складений з грубими порушеннями, звернувся до суду в порядку ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" із позовом про визнання його недійсним, провадження по якому припинено з підстав зазначених в описовій частині даної постанови.

Колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду та зазначає:

Згідно із ч. 4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів при здійсненні правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні виконанні господарських договорів та з інших підстав.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акту оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акту оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, оцінка майна є процесом визначення вартості майна за певною процедурою та результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань, за наслідками проведеної оцінки складається звіт про оцінку майна (акт про оцінку майна).

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, здійснення оцінки майна в порядку, передбаченому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність віднесено до обов'язків державного виконавця при здійсненні виконавчих дій. Таким чином, залучення до проведення виконавчих дій органів, установ, осіб ( у тому числі для проведення оцінки) здійснюється у відповідності із вимогами ЗУ "Про виконавче провадження".

Положеннями ст. 57 вказаного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку, саме як оскарження дії державного виконавця в межах виконавчого провадження щодо прийняття державним виконавцем оцінки майна, що здійснювалась з порушенням чинного законодавства, а не в порядку позовного провадження в межах господарського судочинства.

Крім того, даючи офіційне тлумачення статей 55, 64 та 124 Конституції України Конституційний суд України у рішенні від 25.12.1997 року вказав, що суд не може відмовити у правосудді, якщо громадяни України вважають, що їх права є порушеними; відмова суду у прийнятті позовних заяв, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Звертаючись до господарського суду, особа викладає у позовній заяві власне суб'єктивне уявлення про порушене право та спосіб його захисту; разом з тим, розглядаючи спір, суди повинні з'ясувати об'єктивну наявність порушеного права та адекватність обраного позивачем способу захисту порушеного права передбаченим законодавством та природі спірних правовідносин, відповідність природі правовідносин, що склались між сторонами, поняттю господарських у розумінні статті 3 Господарського кодексу України, тобто, тих, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

За таких обставин, господарський суд порушив провадження за позовною заявою, оформленою відповідно до вимог законодавства, що ґрунтувалась на суб'єктивному уявленні позивача про існування між ним та відповідачем господарських правовідносин, проте дійшовши висновку про звернення позивача з даним позовом не в господарському спорі та за межами встановлених повноважень господарських судів щодо розгляду господарських спорів, правомірно та обґрунтовано припинив провадження у даній справі за приписами ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, слід зазначити, що, оскільки оцінка майна, здійснена в процесі виконавчого провадження, за своєю правовою природою не спричиняє прийняття акта нормативного чи ненормативного характеру, виникнення прав чи обов'язків позивача, а є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань, а відтак не може бути предметом оспорювання у господарському суді.

Господарським судом першої інстанції обгрунтовано наголошено на тому, що вказаний висновок відповідає практиці розгляду Вищим господарським судом аналогічних спорів що підтверджується постановами від 14.06.2011р. у справі № 2/5/2011/5003, від 09.09.2010р. у справі № 14/174 та від 05.06.2007р. № 16/626.

Доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами в даному випадку норм матеріального та процесуального права є юридично неспроможними, оскільки позивач не спростував правову оцінку судами спірних дій як процесу, що не має наслідком прийняття акта нормативного чи ненормативного характеру та не спричиняє настання для позивача безпосередніх правових наслідків, а є способом здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження, для оскарження яких передбачено окремий порядок.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.04.2012р. зі справи № 5024/253/2012, винесену із правильним застосуванням норм процесуального права та з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.85,99,101-106 ГПК України, суд

Постановив:

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 06.04.2012р. зі справи № 5024/253/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Пироговський В.Т.Судді Картере В.І. Лавриненко Л.В.

Повний текст постанови підписано 08.06.2012р.