Постанова № 24597650, 06.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Справа № 5015/4612/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В.,суддів:Барицької Т.Л., Хрипуна О.О,розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Сокальського відділення №6333 ПАТ "Державний Ощадний банк України"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2011у справі№5015/4612/11 господарського суду Львівської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Сокальського відділення №6333 ПАТ "Державний Ощадний банк України" до1. Державного підприємства "Борокський спиртовий завод"; 2. Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт";простягнення заборгованості за договором кредитної лінії шляхом звернення стягнення на предмет застави

в судовому засіданні взяли участь представники: - позивача Бершадська І.М.; - відповідача-1 повідомлений, але не з'явився; - відповідача-2 Коверзнєв М.С.;ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2011 у справі №5015/4612/11 (суддя Л.С. Данко) за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Сокальського відділення №6333 ПАТ "Державний Ощадний банк України" (надалі -позивач) до Державного підприємства "Борокський спиртовий завод" (надалі -відповідач-1) та до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (надалі -відповідач-2, ДП "Укрспирт") про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №2060-2698/5 від 02.04.2010 шляхом звернення стягнення на предмет застави задоволено частково. Вирішено стягнути з боржника - ДП "Борокський спиртовий завод" в особі правонаступника ДП "Укрспирт", згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2010 № 498, на користь стягувача -ПАТ "Державний Ощадний банк України" 462 622,52 грн. заборгованості за строковим кредитом, 4 752,97 грн. заборгованості за простроченим кредитом, 2 946,84 грн. заборгованості по відсотках за період з 01.09.2011 по 15.09.2011 та судові витрати. В рахунок погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 2062-2698/5 від 02.04.2010 вирішено звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 02.04.2010, укладеним між ПАТ "Державний Ощадний банк України" (правонаступник ВАТ "Державний ощадний банк України) та ДП "Борокський спиртовий завод" -спирт етиловий ректифікований "Люкс"кількістю 16000 Дал., шляхом продажу у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про заставу". В частині стягнення платежів, які станом на 15.09.2011 є погашеними, провадження у справі припинено відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 (судді: М.І. Хабіб, Я.О. Юрченко, Г.Г. Якімець) рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 у справі №5015/4612/11 змінено, п.1 резолютивної частини рішення викладено в редакції відповідно до якої позовні вимоги ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено частково, за рахунок відповідача-1. З пункту 2 резолютивної частини рішення виключено слова "…в особі правонаступника, згідно з наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2010 № 498, Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" (07400, вулиця Гагаріна, 16, м. Бровари, Київської області, код ЄДРПОУ 37199618)". Резолютивну частину рішення доповнено пунктом 6, відповідно до якого провадження у справі щодо відповідача-2 -Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" припинено. В решті рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 у справі №5015/4612/11 залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись із прийнятою у даній справі постановою апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 у справі №5015/4612/11 скасувати, а рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2011 -залишити без змін.

Відповідачем-2 було подано відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а постанову апеляційного господарського суду -залишити без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2010 між ВАТ "Ощадбанк" (правонаступником якого є ПАТ "Ощадбанк") в особі керуючого філією -Сокальське відділення № 6333 ВАТ "Ощадбанк" (банк) та ДП "Борокський спиртовий завод" (позичальник) укладено договір кредитної лінії №2062-2698/5, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати на умовах договору, а позичальник зобов'язується належним чином використовувати та повернути у передбачені цим договором строки (не пізніше 02.04.2011) кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Сторони дійшли згоди про те, що кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами з максимальним лімітом кредитування 500 00,00 грн., під 25% річних за користування та остаточним терміном повернення не пізніше 02.04.2011.

Згідно з п. 5.3.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені цим договором, погашати кредит та своєчасно у визначені цим договором строки сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

За порушення взятих на себе зобов'язань з повернення сум кредиту, комісійних винагород та своєчасної сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожен день прострочення (п.7.1.1. кредитного договору)

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 02.04.2010 між банком та позичальником було укладено договір застави товарів в обороті, згідно з яким позичальник надав банку в заставу товари в обороті, а саме, спирт етиловий ректифікований "Люкс" в кількості 16 000 Дал., загальною вартістю 1 039 360,00 грн.

Згідно з п. 3.1.3. договору застави, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором, а саме: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до кредитного договору строки суми кредиту, та/або процентів, та/або комісійних винагород, та/або штрафних санкцій, збитків; в разі невиконання обов'язків, що визначені цим договором та/або кредитним договором; при несплаті або частковій сплаті інших платежів за кредитним договором.

Заставодержатель вправі задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у повному обсязі, який визначається заставодержателем самостійно на момент реалізації права застави, у тому числі, але не виключно, вимагати до сплати на користь заставодержателя: основну суму кредиту; проценти за користування кредитом; комісійні винагороди Банку, сплата яких передбачена Кредитним договором; нараховані та несплачені на момент реалізації права застави штрафні санкції за порушення зобов'язань за кредитним договором (пеня, штраф); витрати, понесені заставодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на предмет застави та його реалізацією; спричинені заставодержателю збитки в повному обсязі (п.4.3. договору застави).

З п. 6.4. договору застави вбачається, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або в позасудовому порядку згідно законодавства та цього договору.

Предметом даного спору є вимога позивача стягнути з відповідачів заборгованість (з врахуванням розрахунку суми боргу станом на 15.09.2011) за договором кредитної лінії № 2062-2698/5 від 02.04.2010 в рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 02.04.2010, укладеним між ВАТ "Державний Ощадний банк України" та ДП "Борокський спиртовий завод", - спирт етиловий ректифікований "Люкс" кількістю 16000 Дал. -шляхом продажу у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону України "Про заставу".

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що відповідач-1 не виконав умов кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за користування кредитом, з огляду на що позивач на підставі п. 3.1.3 договору застави має право звернути стягнення на предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому договором.

Частково задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для стягнення заборгованості з ДП "Борокський спиртовий завод" в особі правонаступника ДП"Укрспирт", пославшись при цьому на наказ Міністерства аграрної політики № 498 від 17.08.2010 "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості", відповідно до якого ДП "Борокський спиртовий завод" реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Укрспирт" та створено на базі майна державного підприємства відокремлений підрозділ (філію) без права юридичної особи.

Змінюючи рішення місцевого господарського суду в цій частині, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки на момент вирішення спору судом першої інстанції запис про припинення ДП "Борокський спиртовий завод", як юридичної особи, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесений не був, то відсутні підстави вважати, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції до ДП "Укрспирт" (визначеного наказом Міністерства аграрної політики № 498 від 17.08.2010 правонаступником ДП "Борокський спиртовий завод") перейшли усі права та обов'язки останнього, у тому числі і по сплаті заборгованості за кредитним договором №2062-2698/5 від 02.04.2010, з огляду на що провадження у справі щодо відповідача-2 слід припинити.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

З касаційної скарги вбачається, що позивачем не оскаржується правомірність висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 470 322,33 грн. шляхом звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті від 02.04.2010, а також висновки судів попередніх інстанцій щодо припинення провадження у справі в частині стягнення платежів, які станом на 15.09.2011 є погашеними, в свою чергу, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджень обставин справи та доказів, поданих сторонами на їх підтвердження, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову та припинення провадження в зазначеній частині, з огляду на що прийнята у справі постанова суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в оскаржуваній частині, а саме: в частині висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав вважати, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції до ДП "Украспирт", визначеного наказом Міністерства аграрної політики України від 17.08.2010 №498, правонаступником ДП "Борокський спиртовий завод", перейшли всі права і обов'язки останнього, у тому числі і зобов'язання по сплаті заборгованості за кредитним договором №2062-2698/5, оскільки запис про припинення ДП "Борокський спиртовий завод" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесений.

Для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду у кожному конкретному випадку слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

При цьому, згідно зі ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Зокрема, у разі приєднання одного або кількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта господарювання до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання (ч.3 ст. 59 ГК України).

Моментом переходу прав до правонаступника юридичної особи слід вважати дату внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, передбаченому ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

З вказаного вище вбачається, що до внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи, її цивільна правоздатність не припиняється. До правонаступника (у разі припинення шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи лише з моменту внесення такого запису.

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики № 498 від 17.08.2010 "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості" ДП "Борокський спиртовий завод" реорганізовано шляхом приєднання до ДП "Укрспирт" та створено на базі майна державного підприємства відокремлений підрозділ (філію) без права юридичної особи; ДП "Укрспирт" визначено правонаступником майнових прав і обов'язків ДП "Борокський спиртовий завод".

Однак, з виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 01.07.2011 серія ААБ№563278 вбачається, що станом на час розгляду справи у суді відповідач -1 перебував у процесі припинення.

Наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджено, що станом на 06.10.2011 запис про припинення ДП "Борокський спиртовий завод", як юридичної особи, до Єдиного державного реєстру внесений не був.

Отже, враховуючи, що перебування юридичної особи у стані припинення підприємницької діяльності та вчинення дій, пов'язаних з припинення у зв'язку з реорганізацією, зокрема передача майна, ще не означає, що юридична особа вже є припиненою, то відсутні підстави вважати, що на момент прийняття рішення судом першої інстанції до ДП «Укрспирт», визначеного наказом Міністерства аграрної політики № 498 від 17.08.2010 правонаступником ДП "Борокський спиртовий завод", перейшли всі права і обов'язки останнього, у тому числі і зобов'язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором №2062-2698/5 від 02.04.2010.

Посилання на передачу відповідних нежитлових будівель відповідача-1 відповдачу-2 в якості обґрунтування процесуального правонаступництва у справі є безпідставним, оскільки лише з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру юридична особа вважається такою, що припинена як суб'єкт господарювання, в той час як передача майна іншому суб'єкту господарювання не є обставиною, з якою пов'язується перехід прав від правопопередника до правонаступника в процедурі припинення та її завершення і які є лише складовими такої процедури.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновків про те, що апеляційний господарський суд, постанова якого оскаржується до суду касаційної інстанції, в порядку ст. ст. 47 43, ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин судом апеляційної інстанції з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, мотивовано задоволено позов.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують правомірних висновків суду апеляційної інстанції, що покладені в основу прийнятої у даній справі постанови, а тому не є підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі Сокальського відділення №6333 ПАТ "Державний Ощадний банк України" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 у справі № 5015/4612/11 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

О.О. Хрипун