Ухвала суду № 24597610, 25.04.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2012 р. № 5013/558/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Заріцької А.О.суддів:Владимиренко С.В. Кота О.В. Козир Т.П. Малетича М.М.розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 14.02.2012у справі№ 5013/558/11за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Шанс"провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2011 визнано вимоги ініціюючого кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 в сумі 5 025 736,00 грн., введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Хащевацького А.П., зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальності "Виробничо-комерційна фірма "Шанс", зобов'язано розпорядника майна скласти реєстр вимог кредиторів.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 30.06.2011 скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.02.2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.11.2011 залишено без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_6 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2012 у справі № 5013/558/11, в якій просить скасувати зазначену постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 30.11.2011 у справі № 42/63б мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" (далі -Закон) та пункту 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 5013/558/11 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 14.02.2012 у справі № 5013/558/11, про перегляд якої подано заяву, вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанцій щодо припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю правових підстав для подальшого руху справи про банкрутство, оскільки заявником не надано суду належних доказів, що свідчили б про невиконання боржником грошових вимог в установленому порядку та протягом визначеного Законом строку, які є підставою для порушення справи про банкрутство. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що ініціюючий кредитор передчасно звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, оскільки не надав при цьому доказів того, що боржник не здатен виконати зобов'язання.

Водночас, у постанові від 30.11.2010 у справі № 42/63б, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції про неспроможність боржника виконати у встановлений термін безспірні грошові вимоги кредитора та наявність правових підстав для порушення, а також продовження провадження у справі про визнання Приватного акціонерного товариства "ЮТАБ ІНВЕСТ" банкрутом, оскільки судом першої інстанції встановлено, що за змістом Закону вимоги кредитора є безспірними, з огляду на те, що заборгованість заявника підтверджена рішенням господарського суду Донецької області від 09.03.2010 у справі

№ 14/42, згідно якого виданий наказ, а також відкрито виконавче провадження, в порядку статей 3, 18, 24 Закону України "Про виконавче провадження", для примусового виконання рішення господарського суду.

Отже, відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5013/558/11 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 11116- 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи № 5013/558/11 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяА.ЗаріцькаСуддіС.Владимиренко О.Кот Т.Козир М.Малетич

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)