Рішення № 24597215, 13.06.2012, Бахмацький районний суд Чернігівської області

2-225/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2012 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Пархоменка П.І.

при секретарі Горбач Н.Д.,

за участі позивача - ОСОБА_1,

відповідачі не з'явилися,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Бахмацького районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бахмацької районної державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та про визнання права власності на частини права на дві земельні частки (паї), -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та Бахмацької районної державної нотаріальної контори з вимогою про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та про визнання права власності на 2/3 частини права на дві земельні частки (паї), мотивуючи його тим, що після смерті ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишилась спадщина у вигляді права на земельні частки (паї), проте державним нотаріусом при видачі свідоцтва про право на спадщину на ім'я ОСОБА_2 не визначено дійсне коло спадкоємців та не враховано частки кожного із них, а також свідоцтво про право на спадщину, після смерті ОСОБА_6 не охоплює всю спадкову масу.

Позивач в порядку ст. 31 ЦПК України збільшив позовні вимоги (а.с. 39-40) та додатково просив визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) землі, що перебувала в колективній власності КСП „Світанок" с. Тиниця, Бахмацького району, Чернігівської області, розміром - 4,7 умовних кадастрових гектарів, який належав померлій ОСОБА_5 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 060251, виданого Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 20.08.1996 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 09.04.2001 року; визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) землі, що перебувала в колективній власності КСП „Полісся" с. М. Ганівка, Конотопського району, Сумської області, розміром - 4,94 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 01734721, виданого Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області 25.12.1996 року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.12.1996 року за № 22.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Бахмацької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення уточнених позовних вимог не заперечував.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи бей його участі, позов визнав.

Судом встановленні такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно із свідоцтвами про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9), серії НОМЕР_2 (а.с.10) та серії НОМЕР_3 (а.с. 11) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до інформації з Бахмацької державної нотаріальної контори (а.с.28) та витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи) (а.с.29) спадкова справа до майна померлого ОСОБА_7 відкрита за заявою ОСОБА_1

Інформацією з Бахмацької державної нотаріальної контори (а.с.30) та витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи) (а.с.31) підтверджується, що спадкова справа до майна померлого ОСОБА_4 була відкрита за заявою ОСОБА_5

Спадкова справа до майна померлої ОСОБА_5 відкрита за заявою ОСОБА_2, що підтверджується інформацією з Бахмацької державної нотаріальної контори (а.с.32) та витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи) (а.с.33) підтверджується, що спадкова.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5, спадщину, також, фактично прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_1, оскільки вони проживали разом із спадкодавцем, вели з нею спільне господарство. Дані обставини фактичного прийняття спадщини в порядку встановленому ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) стверджені, окрім доводів позивача довідкою Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 27.10.2011 року № 791 (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_4 його спадкоємцю ОСОБА_5 державним нотаріусом Бахмацької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.14), спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складалося з права на земельну частку (пай), яке належало померлому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН № 060251, виданого Бахмацькою районною адміністрацією від 20.08.1996 року за № 747.

Після смерті ОСОБА_5 державним нотаріусом Бахмацької районної державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_2 (а.с.15). Спадкове майно, на яке видано свідоцтво, складалося з права на земельну частку (пай), яке належало померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0173472, виданого Конотопською райдержадміністрацією 25.12.1996 року.

Виходячи із змісту свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с.41,42) за позивачем було оформлено право на 2/3 частки земельної частки (паю) землі, що перебувала у колективній власності КСП „Світанок", с. Тиниця, Бахмацького району, Чернігівської області, розміром 4,7 умовних кадастрових гектарів, яке належало померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату направо на земельну частку (пай) ЧН № 060251, виданого Бахмацькою райдержадміністрацією 20.08.1996 року.

З встановленого випливають наступні висновки.

Виходячи із змісту ст. ст. 1268-1269 ЦК України (ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року), як чинне законодавство, так і законодавство, яке діяло на час відкриття спадщини, після смерті ОСОБА_5, передбачає два способи прийняття спадщини: шляхом фактичного прийняття спадщини для спадкоємців, які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (фактично вступили в управління або володіння спадковим майном) та шляхом подання заяви про прийняття спадщини, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини не проживали постійно із спадкодавцем.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є синами померлої ОСОБА_5, а померлий ОСОБА_7 її батьком, а, значить, відповідно до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року, яка діяла на час відкриття спадщини - вони є спадкоємцями першої черги за законом. Вони прийняли спадщину в строки та способом, передбаченими законом, зокрема ОСОБА_2 подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.

Свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 було видано тільки на ім'я ОСОБА_2 (а.с.15).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 за життя після смерті ОСОБА_5 юридично спадщину не оформив.

ОСОБА_8 звернувся до нотконтори за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом, і за ним було оформлено право на 2/3 частки земельної частки (паю) землі, що перебувала у колективній власності КСП „Світанок", с. Тиниця, Бахмацького району. Чернігівської області, розміром 4,7 умовних кадастрових гектарів, яке належало померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату направо на земельну частку (пай) ЧН № 060251, виданого Бахмацькою райдержадміністрацією 20.08.1996 року. В оформлені права на частину земельної частки (паю), посвідченого сертифікатом СМ № 0173472 позивачу було відмовлено, що підтверджується листом Бахмацької районної державної нотаріальної контори № 677 від 03.05.2012 року (а.с. 52).

Згідно з п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року „Про судову практику у справах про спадкування" у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Статтею 1296 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно із ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Виходячи з викладеного суд доходить висновку, що позивач має право на 2/3 частини земельної частки (пай), що перебувала у колективній власності КСП „Полісся", с. М. Ганнівка, Конотопського району, Сумської області, розміром - 4,94 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0173472, так, як він успадкував 1/3 частину після смерті ОСОБА_5 та 1/3 частину після смерті ОСОБА_7

При цьому, відповідно до ч.1 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність" сертифікат на земельну частку (пай) визначає розмір земельної частки у колективній власності члена КСП без виділення ділянки в натурі (на місцевості). Матеріали справи не містять інформації про те, що на вказаний земельний пай, видано Державний акт на право власності на землю, тобто відбулось відведення земельної ділянку в натурі, яка може спадкуватись. Тому, позивач успадкував право на земельну частку (пай), а не право власності на конкретну земельну ділянку. За вказаних обставин, за позивачем може бути визнано лише право на земельну частку (пай), а не право власності на земельну частку (пай), оскільки вимога про визнання права власності на земельну частку пай заявлена передчасно.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (ч. 2 і 3 ст. 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Суд знаходить, що в правовідносинах, що виникли між сторонами норми ч. 1 ст. 1280 ЦК України не підлягають застосуванню, оскільки дана норма закону розповсюджується на перерозподіл спадщини між спадкоємцями, які пропустили строк для прийняття спадщини, при цьому позивачем належних доказів і підстав для перерозподілу спадщини в судовому засіданні не наведено, а сторони мають можливість вирішити питання про перерозподіл спадщини в позасудовому порядку.

Також, оскільки позивачем під час розгляду справи в позасудовому порядку було вирішено питання про визнання за ним права на 2/3 частки земельної частки (паю) землі, що перебувала у колективній власності КСП „Світанок", с. Тиниця, Бахмацького району. Чернігівської області, розміром 4,7 умовних кадастрових гектарів, яке належало померлій ОСОБА_5 на підставі сертифікату направо на земельну частку (пай) ЧН № 060251, виданого Бахмацькою райдержадміністрацією 20.08.1996 року, а тому, відповідно і відсутні порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси позивача в цій частині, які підлягають захисту в судовому порядку, дана вимога задоволенню не підлягає.

Керуючись, ст. ст. 1268-1269, 1278, 1280, 1296, 1301 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 213 - 215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Бахмацької районної державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та про визнання права власності на частини права на дві земельні частки (паї) - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, яке видано Бахмацькою районною державною нотаріальною конторою 30.10.2003 року на ім'я ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_5, яке складається з права на земельну частку (пай), землі, що перебувала у колективній власності КСП „Полісся", с. М. Ганнівка, Конотопського району, Сумської області, розміром - 4,94 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0173472, виданого Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області 25.12.1996 року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.12.1996 року за № 322 та рахувати його таким, що визначає право на спадщину за законом за ОСОБА_2 в розмірі 1/3 частини цього майна.

Визнати за ОСОБА_1 право на 2/3 частини земельної частки (пай), що перебувала у колективній власності КСП „Полісся", с. М. Ганнівка, Конотопського району, Сумської області, розміром - 4,94 умовних кадастрових гектарів, яка належала померлій ОСОБА_5 на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0173472, виданого Конотопською районною державною адміністрацією Сумської області 25.12.1996 року та зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 30.12.1996 року за № 322.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 08.05.2012 року.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко