Ухвала суду № 24594683, 07.06.2012, Апеляційний суд Івано-Франківської області

1

4

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Фединяка В.Д., Пнівчук О.В.,

cекретаря Гринчак В.І.,

з участю:

апелянта ОСОБА_1,

представника прокуратури Попової О.В.,

представника сільської ради Бартківа М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Розточківської сільської ради до ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2012 року,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2012 року позов Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Розточківської сільської ради задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку, яка знаходиться в селі Розточки по вул. Шевченка Долинського району Івано-Франківської області, площею 0,4543 га. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Розточківської сільської ради 9180,48 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, які перерахувати на р/р 33119331700177 Розточківській сільській раді, УДК у Долинському районі, МФО 836014, ЗКПО 20568642. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 214,60 грн. судового збору.

_______________

Справа №2/0906/535/2011 Головуючий у 1 інстанції - Андрусів І.М.

Провадження №22ц/0990/800/2012 Суддя-доповідач - Томин О.О.

Категорія 45

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановлене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, на його думку, суд вирішив спір по суті, незважаючи на відсутність самовільного захоплення позивачем вказаної земельної ділянки. Вказує, що ніколи не вів і не веде підприємницької діяльності, огорожу земельної ділянки не встановлював, а вона залишилася після розпаду селянської спілки. Поруч із даною територією розташовані дві пилорами підприємця Ленгевича, який, на його думку, міг завезти туди відходи пиломатеріалів. Крім того, вважає, що саме по собі невиготовлення проекту земельної ділянки не є підставою стягнення коштів за ніби-то самовільне захоплення землі. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та хвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Долинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Розточківської сільської ради.

В засіданні апеляційної інстанції апелянт доводи апеляційної скарги підтримав, представники Долинського міжрайонного прокурора та Розточківської сільської ради проти задоволення апеляційної скарги заперечили, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, представників позивача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить майновий комплекс, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 25.11.2005 року (серії ЯЯЯ №479241), виданого на підставі рішення виконавчого комітету від 25.08.2005 року №23 (а.с. - 29).

17.03.2011 року Державним інспектором головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель управління держкомзему у Долинському районі було здійснено обстеження земельної ділянки по вул. Шевченка у с. Розточки Долинського району площею 0,5643 га., на якій розміщений майновий комплекс ОСОБА_1 У ході проведеної перевірки було виявлено, що спірна земельна ділянка самовільно зайнята відповідачем, правовстановлюючі документи на яку в останнього відсутні; Рішення Розточківської сільської ради від 23.01.2009 року №202-16/2009 «Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування майнового комплексу» та від 02.09.2009 року №247-19/2009 «Про внесення змін у рішення від 23.01.2009 року №202-16/2009 Про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування майнового комплексу» не виконано, договору оренди земельної ділянки не укладено.

Встановлено також, що земельна ділянка відповідачем використовується, оскільки огороджена, захаращена відходами деревини, пиломатеріалами. Загальна площа земельної ділянки 0,5643 га., самовільно захоплено земельну ділянку площею 0,4543 га., про що було складено акт №05/11 (а.с. - 5).

Крім того, 17.03.2011 року Державним інспектором головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель управління держкомзему у Долинському районі за участю спеціалістів та сільського голови було проведено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства №11 та винесено припис про усунення порушень земельного законодавства (шляхом виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та їх реєстрації), звільнення самовільно захопленої земельної ділянки (а.с. 4, 7), які не скасовані.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 17.03.2011 року №220/003 та постанови від 04.04.2011 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., який ним сплачено.

Місцевий суд, задовольняючи позов, правильно виходив з того, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку для обслуговування майнового комплексу без відповідної правової підстави. При цьому таке використання виключає можливість нормального використання земельної ділянки з боку власника. Крім того, внаслідок неправомірних дій відповідача завдано шкоди на загальну суму 9180 грн. 48 коп.

За змістом ст.ст. 116, 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Самовільне прийняття земельних ділянок визначено у ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду).

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що відповідач займає спірну земельну ділянку без наявних правових підстав, визначених положеннями ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України, а відтак дійшов правильного висновку, що спірна земельна ділянка є самовільно зайнятою.

За таких обставин посилання апелянта про те, що він не огороджував і не користується даною земельною ділянкою, а акт підписав формально, не заслуговують на увагу і є голослівними.

Що ж стосується вимоги про відшкодування шкоди, то така вірно задоволена судом першої інстанції у розмірі 9180,48 грн., нарахованих державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель управління Держкомзему у Долинському районі згідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963, так як інших доказів з цього приводу відповідачем представлено не було.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не вправі переоцінювати докази, які судом першої інстанції були досліджені у встановленому законом порядку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, а тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних міркувань.

Таким чином, рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 14.02.2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча Томин О.О.

Судді: Фединяк В.Д.

Пнівчук О.В.