Рішення № 24593239, 11.06.2012, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/205/690/2012 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11.06.2012 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонни суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

за участі: секретяра Буга Р.М.,

представника позивача Церковної Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом Виконвчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4 та ОСОБА_3 являються батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану, відомості про батька неповнолітнього ОСОБА_5 записані відповідно до ч.1 ст. 135 СК України, тобто зі слів матері.

Сім'я зареєстрована та проживає в гуртожитку Жмеринської дистанції цивільних споруд і водопостачання Південно-Західної залізниці. Відповідно до акту обстеження умов проживання сім'я відповідачки проживає в однокімнатній квартирі гуртожитку де санвузол і кухня є загального користування, в кімнаті де вони проживають не має порядку.

Відповідач ОСОБА_3 не надає своїй дитині жодної допомоги, та не піклується про її фізичний та духовний стан, так як проживає вона окремо від дитини, не ночує вдома, не спілкується з дитиною та не створює умов для отримання її сином ОСОБА_5 освіти, дитина змушена самостійно добувати засоби для існування, випрошуючи харчі у сусідів гуртожитку або торгуючи на привокзальному ринку, займався бродяжництвом. На даний час неповнолітній ОСОБА_5 влаштований на тимчасове проживання до іншої сім'ї, з якими в нього склались дружні відносини, про відсутність дитино вдома мати не цікавилась.

Відповідач неодноразово писала зобов'язання в органи опіки та піклування про те, що забезпечить можливість здобуття її сином базової середньої освіти, проте малолітній ОСОБА_5 до даного часу не отримав освіти та не відвідував жодного навчального закладу, з його матір'ю неодноразово проводились профілактичні бесіди з приводу виховання і утримання сина.

Просив суд позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати неповнолітнього ОСОБА_5 на опікування органу опіки та піклування виконкому Жмеринської міської ради.

Представник позивача - Виконавчого комітету Жмеринської міської ради, начальник служби у справах дітей Церковна Н.Л. в судовому засіданні позов підтримала повністю, та просила його задовольнити. Не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать поштові повідомлення (а.с.31, 37), в судове засідання 01.06.2012 року та повторно 11.06.2012 року не з'явилась, причин неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутність не надала.

Згідно 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі ст. 224, 225 ЦПК України, зі згоди позивача постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 суду пояснив, що з матір'ю він не бачився, та не спілкувався більше трьох останніх місяців. За час проживання з нею, матір не піклувалась про нього та не цікавилась його життям, раніше часто були випадки коли її не було вдома по два, три дні, тому він був змушений сам заробляти собі на життя торгуючи водою та морозивом на вокзалі ст. Жмеринка. На даний час він проживає та утримується за рахунок іншої сім'ї, де йому подобається жити, так як про нього дбають. Його вироком суду було засуджено за крадіжку, проте умовно достроково звільнено за хорошу поведінку. Крадіжку він вчинив для того, що придбати харчі. З позовом про позбавлення його матері батьківських прав погоджується. В даний час не навчається і не працює, повної загальної середньої совіти не отримав.

Свідок ОСОБА_6 суду повідомив, що ним були написані пояснення з приводу проживання відповідача ОСОБА_3 в гуртожитку по вулиці Урицького в м. Жмеринка, згідно яких остання на протязі деякого часу проживає в даному гуртожитку, зловживає спиртними напоями, не доглядає за своїм сином ОСОБА_5, що призвело до вчинення останнім крадіжки. На даний час стоїть питання про виселення ОСОБА_3 з приміщення гуртожитку Жмеринської дистанції цивільних споруд і водопостачання Південно-Західної залізниці, в зв'язку аморальною поведінкою та з боргом понад 7000 грн. без надання іншого приміщення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 доводиться неповнолітньому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 - матір'ю (а.с.4). Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_5, відомості про батька дитини записані за вказівкою матері, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с.8-9).

З характеристики вбачається, що ОСОБА_3 зловживає спиртними напоями, та не займається вихованням свого сина (а.с.10).

Згідно пояснення педагогів ЗОШ інтернат I - II ступенів неповнолітній ОСОБА_5, який проживає разом зі своєю матір'ю не відвідує школу, систематично прогулює заняття без поважних причин, мати ОСОБА_3 причин пропуску занять її сином пояснити не може, запрошення адміністрації школи-інтернату на нараду з приводу поведінки та пропуску занять її сином - проігнорувала (а.с.13, 14).

З ОСОБА_3 неодноразово проводились профілактичні бесіди працівниками служби у справах дітей Жмеринської міської ради щодо необхідності належного виконання нею батьківських обов'язків стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_5, зокрема забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, які не привели до позитивних результатів (а.с.11, 15, 16, , 17, 18). Неповнолітній ОСОБА_3, якому в даний час виповнилося 17 не навчається і не працює, повної загальної середньої совіти не отримав.

Згідно акту обстеження умов проживання від 24.01.2012 року ОСОБА_3 проживає в однокімнатній квартирі гуртожитку, офіційно не працює паразитує за кошти, що виплачуються їй як одинокій матері, зловживає спиртними напоями (а.с.19).

Згідно акту обстеження умов проживання від 02.02.2012 року сім'я проживає вкрай бідно, мати ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, не забезпечує сина. ОСОБА_3 не виконує своїх батьківських обов'язків (а.с.21).

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування виконкому Жмеринської міської ради, ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно її сина ОСОБА_5 ( а.с.24).

Вищезазначені докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному і ніким не оскаржені.

Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав

та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України батьки або один із них можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, шкідливо впливають на дітей своєю аморальною, антигромадською поведінкою.

Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я,навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до пункту 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» - позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей; - особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються із дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загально визнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.

Згідно ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ст.ст. 58, 60 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтується на припущеннях. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачем доведений той факт, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню неповнолітньої дитини, а саме не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування що негативно впливає на її фізичний розвиток, не спілкується із дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню нею загально визнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти, а тому позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 19, 164-170 СК України, п. 15 та 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» ст. 3, 6, 8, 10, 11, 57, 58, 60, 61, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Передати неповнолітнього ОСОБА_5 на опікування органу опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 коп., банк отримувач: ГУДКСУ у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, одержувач коштів УДКСУ у Жмеринському районі та м. Жмеринці (м. Жмеринка) 22030001, код ЄДРПОУ 37755173, рахунок отримувача 31211206700006).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: А. М. Заярний