Рішення № 24592963, 07.06.2012, Апеляційний суд міста Севастополя

07.06.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2790-700\2012р. Головуючий в першій

інстанції Майданік А.П.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній

інстанції Моцний М.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Колбіної Т.П., Птіціної В.І.,

при секретарі - Соменко О.П.,

представника позивача - Федорової Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» в особі філії «Кримська дирекція» на заочне рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 серпня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» в особі філії «Кримська дирекція» ПАТ «Банк «Кліринговий дім» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги якого, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним між банком та приватним підприємством "Арт-Медіа Груп Плюс" 31.01.2008 року, в розмірі 3335597,34 грн., а з метою погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави - корпоративні права, що належать ОСОБА_4 - майновому поручителю за договором застави від 17.10.2008 року, а в разі недостатності коштів від реалізації заставленого майна - звернути стягнення на все майно та кошти відповідача.

Вимоги обґрунтовані тим, що умови договору кредиту не виконуються, ОСОБА_4 є майновим поручителем, тому повинний відповідати за невиконання основного зобов'язання, а звернення стягнення на предмет застави передбачено відповідним договором.

Заочним рішенням Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 серпня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує, що судом не враховані ті обставини, що відповідач є майновим поручителем, а не поручителем відповідно до ст. 553 ЦК України, а право на звернення стягнення на предмет застави передбачено як договором так і законом.

Відповідач повідомлявся про час та місце слухання справи за адресою місця проживання, зареєстрованому в у встановленому законом порядку, що в силу ч. 5 ст. 74 ЦПК України дає підстави вважати, що судове повідомлення вручено йому належним чином.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що між сторонами у справі не виникли правовідносини поруки, тому відповідач не повинен відповідати за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства України та відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2008 року між АБ "Клірінговий дім" (назву змінено на ПАТ "Банк "Клірінговий дім") та приватним підприємством "Арт-Медіа Груп Плюс" укладений кредитний договір № 1\2008-К (а.с. 5-8), за умовами якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію у сумі 2.000.000 грн. на строк до 30.01.2010 року зі сплатою 17% річних.

На забезпечення виконання кредитного договору 17.10.2008 року відповідачем ОСОБА_4 укладено з банком договір застави (а.с. 9-13).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, остання, станом на 11.07.2011 року становить 3.335.597,34 грн. та складається із заборгованості по тілу кредиту - 2.000.000 грн., заборгованості по процентах - 453.369,84 грн., пені за прострочення сплати кредиту - 669.726,03 грн., пені за прострочення сплати процентів - 212.301,47 грн. та штрафу в розмірі 200 грн.(а.с. 99).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно оцінив викладені обставини і дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, оскільки він не є поручителем у розумінні ст. 553 ЦК України і не несе солідарної з боржником відповідальності за порушення вимог договору кредиту.

Разом з тим, статтею 589 ЦК України передбачено, що у випадку невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Право на звернення стягнення на предмет застави також передбачено укладеним між сторонами у справі договором застави, предметом якого є належні заставодавцю корпоративні права на частку в пайовому фонді Виробничого кооперативу "Долина роз" в розмірі 91% пайового фонду кооперативу, що становить 910 тис. грн. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється заставодержателем будь-яким способом, передбаченим (незабороненим) договором або законодавством України. У випадку, якщо сума коштів, отримана заставодержателем в результаті звернення стягнення на предмет застави, виявиться недостатньою для задоволення у повному обсязі вимог заставодержателя, погашення таких вимог здійснюється у відповідності до чинного законодавства (а.с.9-13).

Суд викладені обставини не врахував, не звернув уваги на те, що звернення стягнення на предмет застави є окремою позовною вимогою позивача з підстав, передбачених ст. 589 ЦК України та умовами договору, та безпідставно відмовив в задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів на підставі викладеного вважає, що позовні вимоги банку про звернення стягнення на предмет застави є обґрунтованими, такими, що засновані на законі та договорі і підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позивач в апеляційній скарзі не просить звернути стягнення на предмет застави у спосіб, передбачений договором, колегія вважає, що реалізація предмета застави, на який звернено стягнення, повинно проводитися шляхом його продажу з публічних торгів, як передбачено ст. 591 ЦК України. Початкова ціна предмету застави має встановлюватися на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вимоги позову про звернення стягнення на інше майно та грошові кошти відповідача не застосовані на законі та умовах договору застави, оскільки майновий поручитель не несе солідарної відповідальності з боржником за основним зобов'язанням і не відповідає перед позикодавцем всім своїм майном. Оскільки зобов'язання майнового поручителя обмежені вартістю предмета застави - в задоволенні решти вимог позивача слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів робить висновок, що правильно врахувавши обставини справи, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, проте через порушення норм процесуального права рішення суду в частині звернення стягнення на предмет застави підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК з ухваленням нового рішення про задоволення цих вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають перерозподілу. Враховуючи часткове задоволення позову та апеляційної скарги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у повернення сплачених ним судових витрат - 935,62 грн.

Керуючись викладеним, ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» в особі філії «Кримська дирекція» ПАТ «Банк «Кліринговий дім» - задовольнити частково.

Заочне рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 22 серпня 2011 року в частині відмови в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 1\2008-К від 31 січня 2008 року, укладеного між АБ "Клірінговий дім"(назву змінено на ПАТ "Банк "Клірінговий дім") та приватним підприємством "Арт-Медіа Груп Плюс" у розмірі 3.335.597,34 грн. та складається із заборгованості по тілу кредиту - 2.000.000 грн., заборгованості по процентах - 453.369,84 грн., пені за прострочення сплати кредиту - 669.726,03 грн., пені за прострочення сплати процентів - 212.301,47 грн. та штрафу в розмірі 200 грн., звернути стягнення на предмет застави - корпоративні права на частку в пайовому фонді Виробничого кооперативу "Долина роз" (ЄДРПОУ 00388085, свідоцтво про реєстрацію серії АОО № 448536) в розмірі 91 % пайового фонду кооперативу, що належать ОСОБА_4 на підставі Статуту кооперативу, зареєстрованого виконавчим комітетом Судакської міської Ради Автономної Республіки Крим 09.03.2004 року, шляхом проведення прилюдних торгів.

Початкову ціну предмета застави встановити на підставі оцінки під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Кліринговий дім» у повернення сплачених судових витрат - 935,62 грн.

В решті заочне рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 липня 2011 року - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В.Моцний

Судді: /підпис/ Т.П.Колбіна

/підпис/ В.І.Птіціна

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя М.В.Моцний