Ухвала суду № 24586259, 25.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Бишов М. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2012 року справа №2а/1270/239/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бишова М.В.

суддів Компанієць І.Д., Шальєвої В.А.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/239/2012 за позовом Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012р. частково задоволений позов Державного підприємства «Луганський авіаційний ремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, скасовані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.12.2011р. №0001768013, форми «В1» від 21.12.2011р. №0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011р. №0001788013, які складені на підставі акту перевірки №519/08-3/08215600 від 11.05.2011р.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 15,06 грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга органу державної податкової служби мотивована тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права. Порушення, на думку апелянта, полягають у тому, що судом першої інстанції не прийняті до уваги доводи податкового органу про те, що підприємства контрагенти позивача не могли здійснювати господарську діяльність та надавати відповідні послуги.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, що дає суду право розглянути справу у їх відсутність у порядку письмового провадження на підставі ст.197 ч.1 п.2 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог, викладених в апеляційних скаргах, відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05.12.2011р. по 07.12.2011р. співробітниками відповідача було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності нарахування сум ПДВ по деклараціям за січень 2011 р. жовтень 2011 р. на підставі наказу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 01.12.2011р. №541 та постанови старшого слідчого по ОВД СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011р., результати якої оформлені актом від 08.12.2011р. №519/08-3/08215600, яким встановлені порушення п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст.198 ПКУ та позивачем завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1135348,00 грн; п.200.1 п.200.3 ст.200 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 806796, 00 грн; п.200.1 п.200.2 ст.200 ПКУ, в результаті чого позивачем занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного періоду на загальну суму 328 552,00 грн; п.200.1 п.200.2 ст.200 ПКУ в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) періоду на загальну суму 244420,00 грн.

Як наслідок встановлених вище порушень, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську зафіксовано порушення позивачем п.200.4 ст. 200 ПКУ, в результаті чого позивачем завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 890928,00 грн.

У зв'язку з непогодженням з висновками викладеними у акті перевірки, позивачем було подані на адресу відповідача заперечення, проте відповідачем заперечення до акту були залишені без задоволення.

Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, окрім постанови слідчого по ОВД СВ ПМ ДПА в Луганській області від 30.11.2011р., є отримання від Алчевської ОДПІ від 14.11.2011р. №18/11/231-36917481 копія акту про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.02.2011р. по 30.09.2011р. та від ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську отримано акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Латифа» від 14.11.2011р. №471/23-20/36810950 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.07.2011р. по 30.09.2011р.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську позивачу було направлено чотири письмових запити від 04.04.2011р. №5963/10/08-3109, від 24.05.2011р. №9317/10/08-3109, від 05.10.2011р. №17395/10/08-3109 та від 04.11.2011р. №19493/10/08-3109 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами.

Вирішуючи питання щодо правомірності видачі СДПІ ВПП у м. Луганську наказу від 01.12.2011 р. № 541 про проведення на підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1.2 п.75 ст. 75, п.п. 78.1.11 п.78.1 ст.78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності сум податку на додану вартість по деклараціям за січень 2011р. - жовтень 2011р., результати якої були оформлені актом від 08.12.2011р. №519/08-3/08215600, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що зазначений наказ був виданій відповідачем без дотриманням правових підстав, закріплених у статтях 78 та 79 Податкового кодексу України.

Оскаржуваний наказ було видано на підставі п. 79.1, п.79.2 ст.79 та п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проте відповідачем у встановлений законом порядку не було направлено письмовий запит про надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами.

Вказані обставини представником відповідача в судовому засіданні заперечувались, проте судом докази щодо направлення перелічених вище письмових запитів обґрунтовано не визнані належними доказами, оскільки ці запити були направлені в квітні, травні, жовтні, листопаді 2011р. та останні запит був направлений 04.11.2011 р., а постанова слідчого про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача була винесена 30.11.2011 р. і після винесення постанови слідчим про призначення перевірки податковим органом не було направлено позивачу обов'язкового письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення фінансово-господарських відносин з контрагентами.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки врегульовані статтею 79 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Однією із підстав для проведення документальних позапланових перевірок підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України закріпив таку обставину - за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, судом першої інстанції достовірно встановлено, що відповідачем не доведено дотримання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та статті 79 Податкового кодексу України, а саме не направлено обов'язкового письмового запиту про надання ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» пояснень та їх документального підтвердження про фінансово-господарські взаємовідносини з контрагентами.

У зв'язку з встановленими порушеннями СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську винесено податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 21.12.2011р. №0001768013, форми «В1» від 21.12.2011р. №0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011р. №0001788013.

Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

П. 198.1ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при

передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого

вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку, визначена у податкових деклараціях ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» сформована позивачем у деклараціях в період з січня жовтень 2011 року як від'ємне значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, що раніше встановлено судом.

Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у деклараціям за січень жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період січня жовтень 2011р. перевірено СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську під час проведення позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод», результати якої відображено у акті від 08.12.2011р. №519/08-3/08215600.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачем надано всю первинну документацію та підтверджено реальність господарських операцій з контрагентами за перевіряємий період

Відповідно до п. 4 п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість в акті позапланової невиїзної документальної перевірки ДП «Луганський авіаційний ремонтний завод» з питань достовірності нарахування сум податку на додану вартість по деклараціям за січень-жовтень 2011р. не міститься жодного посилання на дослідження первинної документації щодо підтвердження здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 2.13 Акту під час перевірки запити про проведення зустрічних перевірок не направлялись та не надходили.

Висновки акту перевірки щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та акті Алчевської ОДПІ від 14.11.2011р. №18/11/231-36917481 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Ново-Ком» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.02.2011р. по 30.09.2011р., та в акті ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Латифа» від 14.11.2011р. №471/23-20/36810950 з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період 01.07.2011р. по 30.09.2011р., які також не містять фактичних даних про порушенням позивачем.

Товарність операцій з поставки позивачу товару відповідачем не оспорюється, надані позивачем під час проведення СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську перевірок документи є підставою для висновку про сплату ним сум податку в ціні придбання товару безпосередньому постачальнику товару, сума податкового кредиту з ПДВ підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та сплачена, що відображено та не спростовано в акті №519/08-3/08215600 від 08.12.2011р., а тому позивачем правомірно визначено у податкових деклараціях з ПДВ за спірний період суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Порушення норм законодавства контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Такий висновок відповідає вимогам п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» від 21.12.2011р. №0001768013, форми «В1» від 21.12.2011р. №0001778013 та форми «В4» від 21.12.2011р. №0001788013, які складені СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі акту перевірки №519/08-3/08215600 від 11.05.2011р. підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним акту перевірки, суд правомірно відмовив в її задоволенні.

П. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №984 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 (надалі Порядок).

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

П. 4 Порядку №984 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (п. 6 Порядку № 984).

Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже, акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вірно вказав, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача ніяких правових наслідків, а тому не може бути оскарженим та скасованим.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що вимоги позивача про визнання протиправним та недійсним акту перевірки від 08.12.2011р. №519/08-3/08215600 не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача та вважає їх безпідставними,

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог позивача.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 1951, 196-198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/239/2012 - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року по адміністративній справі №2а/1270/239/2012 - залишити без змін.

Ухвала суду за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Колегія суддів М.В. Бишов

І.Д. Компанієць

В.А. Шальєва