Постанова № 24581594, 24.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р. Справа № 2а-1670/2921/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Ревун І.В.

представника відповідача - Тур Н.І., Орлової М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі № 2а-1670/2921/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Полтавакондитер» ( далі - ПАТ «Полтавакондитер», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Полтаві ) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000322305 від 28.03.2011 р., яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування ( в тому числі заявленого в рахунок зменшення податкового зобов'язання наступних періодів) з податку на додану вартість ( далі - ПДВ) у сумі 8 497 561,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 р. в задоволенні адміністративного позову ПАТ «Полтавакондитер» відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 р. та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що договори, укладені між ПАТ «Полтавакондитер» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Халаш» ( далі ТОВ «Халаш») та з Товариством з обмеженою відповідальністю «Веспрем» ( далі - ТОВ «Веспрем») є реальними. По даним договорам відбулася поставка товарів за які проведена оплата. В зв*язку з тим, що при прийманні товару від ТОВ «Халаш» та ТОВ «Веспрем» не було виявлено нестачі товару, акти прийому продукції не оформлялися. Судом першої інстанції не були витребувані у позивача специфікації. Вважає, що при наявності інших документів, відсутність специфікації, не може бути підставою для висновків про нікчемність правочину. Товариством, з урахуванням проведених господарських операцій, своєчасно подано до ДПІ в м. Полтаві податкові декларації з ПДВ, в яких сума бюджетного відшкодування визначена на підставі передбачених законодавством документів. Сплата підприємством ПДВ зафіксована у виписках банків. Контракти, на підставі яких контрагентами позивача були виписані податкові накладні не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

В запереченні на апеляційну скаргу ДПІ в м. Полтаві просила залишити постанову суду першої інстанції без змін апеляційну скаргу ПАТ «Полтавакондитер» без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надані первинні документи позивачем не підтверджують реальності здійснення господарських операцій з поставки та купівлі-продажу товару (соняшнику) у ТОВ «Халаш» та ТОВ «Веспрем». Сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що купівля-продаж та поставка товару мали місце.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 21.03.2011 р. на підставі наказу ДПІ в м. Полтаві №1293 від 21.03.2011 р. проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ПАТ «Полтавакондитер» з питань правомірності декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень, травень-грудень 2010 р.

На підставі даного акту перевірки ДПІ в м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 28.03.2011 р. №000032305, яким ПАТ «Полтавакондитер» зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов*язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 8 497 561,00 грн.

Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевіряючого про завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ в результаті взаємовідносин із ТОВ «Халаш» протягом лютого, квітня-червня 2010 р. та ТОВ «Веспрем» протягом червня-грудня 2010 р.

Даний висновок податкового органу, як слідує з акту перевірки, зроблений на підставі того, що на неодноразові запити на адресу ТОВ «Халаш», щодо підтвердження взаємовідносин з ПАТ «Полтавакондитер», відповідь не надходила. Дані запити повернулися до ДПІ в м. Полтаві у зв*язку з неможливістю їх вручення адресату.

На запити податкового органу ТОВ «Веспрем» у своїх відповідях повідомило, що соняшник, який в подальшому був реалізований ПАТ «Полтавакондитер», придбавався у ТОВ «Брокбудуцентр».

Іншими постачальниками соняшника у вересні-жовтні 2010 р., який в подальшому був реалізований ПАТ «Полтавакондитер» значаться ТОВ «АС Техніка» та ПП «Техкомплектресурс». Згідно відповіді ДПІ в Оболонському р-ні м. Києва відсутні взаємовідносини з ТОВ «АС Техніка» та ТОВ «Веспрем». Згідно відповіді ДПІ у Заводському р-ні м. Запоріжжя ПП «Технокомплектресурс» стан платника - припинено, але не знято з обліку.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов*язані з рухом активів, зміною зобов*язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеного в укладених платником податків договорах.

Перевіряючи реальність вчинених господарських операцій ПАТ «Полтакондитер» з контрагентами ТОВ «Веспрем» та ТОВ «Халаш» колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ «Халаш» (постачальник) укладений договір №213/08-09 від 20.08.2009 р.

Згідно з п.п. 1.1 договору постачальник зобов*язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов*язується прийняти товар та оплатити його.

Вид товару, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю, загальна вартість окремої партії товару визначаються специфікацією, яка є додатком та невід*ємною частиною даного договору.

Перехід до покупця права власності на товар відбувається після передачі такого товару уповноваженого довіреністю представнику покупця. Приймання товару по кількості відбувається шляхом підписання представником покупця, уповноваженого довіреністю, ТТН.

Між ТОВ «Веспрем» та ПАТ «Полтавакондитер» укладений договір №129/06-10 від 22.06.2010 р. з тотожним предметом та умовами, що зазначені в Договорі №213/08-09 від 20.08.2009 р.

Щодо підтвердження виконання даних договорів позивачем надано податкові накладні, накладні, приходні накладні, товарно-транспортні накладні, докази оплати за придбаний товар, яка проводилася в безготівковій формі. Отриманий товар оприбуткований на складі, що підтверджується картками складського обліку.

Згідно довідок позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок в банку за березень , квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 р. та акту виїзної планової перевірки за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р по 31.12.2010 р. ПАТ «Полтавакондитер» відповідачем, оприбуткування сировини від ТОВ «Веспрем» та ТОВ «Халаш» було здійснено в бухгалтерському обліку за відповідними проводками.

Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України N 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 вище зазначеного Закону щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету та можливістю податкового органу здійснити перевірки таких контрагентів, при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми в ціні придбання останніх.

Як слідує з доданих до матеріалів справи податкових накладних позивачем в ціні товару було сплачено продавцям і податок на додану вартість.

Посилання суду першої інстанції на відсутність специфікації до договорів колегія суддів вважає помилковими, оскільки на виконання вимог ст. 11 КАСУ судом не були витребувані дані докази у позивача, оскільки останній самостійно їх не додав до матеріалів справи.

Як слідує з протоколів обшуку, наданих представниками сторін під час апеляційного розгляду, у позивача були вилучені первинні бухгалтерські документи, в тому числі і специфікації, сертифікати відповідності та якості, екологічні декларації, акти тестування соняшнику, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи ( т.33 а.с.39-40,41-63, 64-70,71-73, 85-88 ).

Крім того факт наявності специфікацій підтверджується також Довідкою про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Полтавакондитер» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за жовтень 2010 р., які виникли за рахунок від*ємних значень з ПДВ, що декларувались за вересень 2010 р.

Колегія суддів вважає також помилковими посилання суду першої інстанції, як на підставу відсутності реальності вчинених господарських операцій з ТОВ «Веспрем» та ТОВ «Халаш» на відсутність актів приймання по якості та кількості. Складання даних актів передбачає наявність невідповідності кількісних та якісних характеристик поставленого товару кількісним та якісним характеристикам обумовленим у договорі.

Оскільки під час судового розгляду не встановлено такої невідповідності, то наявність таких актів приймання по якості і кількості, відповідно до інструкції П-6, П-7,

не може бути підставою для твердження щодо відсутності реальності вчинених угод.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи первинні документи, а також результати раніше проведених перевірок податковим органом позивача, в тому числі і щодо господарських відносин з ТОВ «Халаш» та ТОВ «Веспрем», показання свідка ОСОБА_4 , керівника зазначених підприємств, наданими в суді першої інстанції, стосовно підтвердження факту взаємовідносин із ПАТ "Полтавакондитер", колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав вважати операції за договорами поставки з ТОВ "Веспрем" та ТОВ "Халаш" такими, що позбавлені реальності.

Також колегія суддів вважає, що недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних, які суд першої інстанції прийняв до уваги, самі по собі не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарських операцій.

Стосовно посилання представника податкової інспекції, що підставою для зменшення суми заявленої до бюджетного відшкодування позивачем в грудні 2010 р. також стало відсутність факту надмірної сплати податку до державного бюджету, а саме податку на прибуток колегія суддів вважає необґрунтованим та зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Як слідує з вище зазначених правових норм, законодавством ( чинним на час виникнення спірних правовідносин) не передбачено залежність права на бюджетне відшкодування від факту сплати податку на прибуток, а положення п.1.8 ст. 1 Закону №168/97-ВР таких вимог не містить. А тому прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування в сумі, яка виникла за результатами господарських операцій з іншими господарюючими суб*єктами, крім ТОВ «Веспрем» та ТОВ «Халаш» колегія суддів вважає неправомірним. Тому висновки суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог в цій частині, колегія суддів вважає помилковими з урахуванням вище викладеного.

Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити.

Відповідно до абз. 2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпунктами 79.1 та 79.2 статтею 79 КАС України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього кодексу.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як слідує з наказу начальника ДПІ у м. Полтаві №1293 від 21.03.2011 р. про проведення невиїзної позапланової перевірки ПАТ «Полтавакондитер» обставиною для такої перевірки стало отримання податкової інформації, що свідчить про порушення позивачем податкового законодавства (т.1 а.с.13).

Згідно акту перевірки від 21.03.2011 р. №2370/23-8/00382208 в ході перевірки використані податкові декларації за лютий - грудень 2010 р. та АІС «Облік податків і платежів», АІС «Бест Звіт», АРМ «Автоматизованого співставлення податкових зобов*язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»; АРМ «Пошуково-довідкова система», АІС «Реєстр платників податків».

Під час судового розгляду було встановлено, що копію вище зазначеного наказу та повідомлення №6966/10/23-836 на адресу позивача відправлено 23.03.2011 р. разом з актом перевірки, на підтвердження чого ПАТ «Полтавакондитер» було надано до матеріалів справи копію поштового конверту ( т.1 а.с. 21). Доказів направлення та отримання позивачем обов*язкового письмового запиту податковим органом судом не встановлено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів зазначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка 21.03.2011 р. податковим органом була проведена з порушенням порядку встановленого Податковим кодексом.

Перевіряючи правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України та враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку щодо незаконності даного рішення та обґрунтованість заявлених позовних вимог..

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі № 2а-1670/2921/11 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000322305 від 28.03.2011 р., про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 8 497 561,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавакондитер" судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Любчич Л.В.Судді Сіренко О.І. Спаскін О.А.

Повний текст постанови виготовлений 27.04.2012 р.