Постанова № 24576837, 28.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2012 р. № 2-а- 4385/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретарі судового засідання - Демченко В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Агічеєвої О.А.

відповідача - Казимир Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» звернулось до суду з позовом до Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000092211 та № 0000102211 від 29.03.12 якими визначено суми грошового зобов'язання зі сплати ПДВ та податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту № 409/23-304/02470187 від 15.03.12 про результати позапланової документальної виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Харківська книжкова фабрика Глобус» КП ДАК Укрвидавполіграфія (код ЄДРПОУ 02470187) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000092211 від 29.03.12, яким визначив податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 204 248,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 45 762,75 грн, податкове повідомлення-рішення № 0000102211 від 29.03.12, яким визначив ПДВ у сумі 5 578,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 394,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.138.1, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.10. В акті перевірки ці висновки обґрунтовувалися інформацією про порушення податкового законодавства контрагентами позивача, яка була отримана відповідачем від інших органів державної податкової служби та міститься у відповідних актах перевірок, та тим, що позивач, під час перевірки, не довів економічну вигоду від робіт, виконаних фізичними особами-підприємцями та факт використання таких робіт у власній господарській діяльності.

Позивач зазначив, що на час укладання угод контрагенти позивача були належним чином включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, зокрема ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» також мало будівельну ліцензію. Реальність виконання угод з контрагентами підтверджена первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Розрахунки з контрагентами проведені у безготівковій формі у повному обсязі. З огляду на наведені у позові факти позивач вважає висновки акту перевірки, а разом із ними - спірні податкові повідомлення-рішення № 0000092211 та № 0000102211 від 29.03.12 безпідставними та такими, що порушують майнові права і законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Харківська книжкова фабрика «Глобус» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» є юридичною особою, яка зареєстрована виконавчим комітетом Харківської міської ради 04.12.01, види діяльності за КВЕД - інша поліграфічна діяльність, оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям, роздрібна торгівля книгами, газетами та канцелярськими товарами, діяльність автомобільного вантажного транспорту, перебуває на обліку в Західній МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №200023128 від 17.02.12.

У період з жовтня 2010 року по грудень 2011 року позивач здійснював діяльність, щодо якої законом передбачено податкові пільги - поліграфічна діяльність з виготовлення книжкової продукції. Згідно п.11.38 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово, до 1 січня 2015 року звільняються від оподаткування операції з виконання робіт та поставки послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або поставки паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, а також операції з поставки книжкової продукції, виробленої в Україні, крім послуг реклами, розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру; згідно п.6 п. 2 р. ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Фахівцями відповідача проведена позапланова документальна виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства «Харківської книжкової фабрики «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» (код ЄДРПОУ за 02470187) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.10 по 31.12.11. Висновки перевірки оформлені актом № 409/23-304/02470187 від 15.03.12, яким зафіксовано порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями) та п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.138.1, п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 та п.198.1, п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.10.

На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000092211 від 29.03.12, яким визначив податок на прибуток підприємств у сумі 204 248,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 45 762,75 грн та податкове повідомлення-рішення № 0000102211 від 29.03.12, яким визначив ПДВ у сумі 5 578,00 грн та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 394,50 грн.

В акті перевірки зазначається, що в порушення п.5.1.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.14.1.127, п.14.1. ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України позивачем завищено валові витрати по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Снарк, ЛТД» за 4 квартал 2010 року всього на суму 1 542 585,00 грн, по взаємовідносинам з ТОВ «Побутелектротехніка» за період з 01.10.10 по 31.01.11 завищено валові витати всього на суму 5 681 110,00 грн, по взаємовідносинам з ТОВ «Інтехліс» завищено витрати, пов'язані з отриманням послуг на загальну суму 43 409,00 грн, по взаємовідносинам з ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» завищено витрати, пов'язані з отриманням послуг на загальну суму 430 371,00 грн.

Крім того, в акті зазначено, що в порушення п.198.1, п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України до складу податкового кредиту за листопад 2011 року позивач включив суму придбання від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» - 273 167,00 грн, у т.ч. дозволений податковий кредит 4 917,00 грн (54 633,00 грн *9,0%), від ТОВ «Інтехліс» - 44 070,00 грн, в т.ч. дозволений податковий кредит 661,00 грн (7 345,00 грн*9,0%).

Відповідач в акті перевірки зазначив, що згідно задекларованих показників, частка використаних товарів в оподатковуваних операціях за даними податкової декларації з ПДВ за листопад 2011 року складає 9%.

Податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Снарк, ЛТД» за період з 01.10.10 по 31.12.10 та по взаємовідносинам з ТОВ «Побутелектротехніка» за період з 01.10.10 по 31.01.11 було знято СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові актом документальної позапланової виїзної перевірки від 18.04.11 №1022/45-011/02470187.

Відповідач, вказані висновки акту обґрунтовує інформацією про порушення податкового законодавства контрагентами позивача, яка була отримана ним від інших органів державної податкової служби та міститься в наступних документах:

в акті від 13.12.11 за №249/23-03-05/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промбуд-монтажінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платником податків та зборів ТОВ «Техноспецмаркетинг» (код за ЄДРПОУ 37366924) їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень-жовтень 2011 рік» та в акті від 26.01.12 №42/15-02-36/36987611 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» (код за ЄДРПОУ 36987611), щодо підтвердження господарських відносин по операціям за період листопад 2011 року», які складені ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова.

Зокрема в актах складених відносно ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» зазначено, що ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» не підтвердило жодним первинним документом щодо здійснення у вересні-листопаді 2011 року господарської діяльності, рух активів у процесі господарських операцій та реальності змін майнового стану платника податків, а отже має наступні ознаки нереальності здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання: відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, приміщення для зберігання товарів, неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; платник не знаходиться за місцезнаходження; платник був обізнаний щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (у відношенні платника раніш були складені акти (довідки) перевірок, в яких зазначалось про дефекти у статусі їх контрагентів, відсутність реєстрації контрагентів як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних; відсутність зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльність платника податку.

При цьому такі висновки ДПІ ґрунтує на аналізі податкової звітності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», підтверджує довідкою №1273/26-12 від 12.12.11 про невстановлення місцезнаходження ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», яка складена співробітниками ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, інформацією 1-ДФ наданої ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкові, в якій зазначається, що на підприємстві працюють 80 осіб, в тому числі гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4, гр. ОСОБА_5 Вказані громадяни, під час їх опитування, надалі пояснення представникам ДПІ про те, що вони ніколи не чули про ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», на даному підприємстві ніколи не працювали, заробітну плату не отримували, директора цього підприємства не знають. ДПІ було також встановлено, що основний постачальник ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» - ТОВ «Техноспецмаркетинг» знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова з ознакою ризикового кредиту, стан платника 9 (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) сформовано податковий кредит на загальну суму 5 133 тис. грн. (стор. акту перевірки позивача 51-65);

в акті № 1154/23-212/35245557 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Інтехліс» (код за ЄДРПОУ 35245557) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, які лічаться на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.08.11 по 30.09.11», який складено 15.11.11 ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова.

В цьому акті визначено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Інтехліс» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді, що перевірявся. Вказаний висновок ґрунтується на даних ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, де товариство перебуває на реєстрації як платник податків, відповідно до яких платник не знаходиться за місцезнаходженням, згідно аналізу податкової звітності, наданої до податкової інспекції у ТОВ «Інтехліс» не виявлено приміщень для зберігання товарів, транспортних засобів (стор. акту перевірки позивача 65-67).

в акті про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма «Снарк, ЛТД» з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та додану вартість в період з 01.07.09 по 31.12.10 за № 923/233/24139808, що складений 09.03.11 ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (стор. акту 12-21);

та в акті про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Побутелектротехніка» з питань визначення податку на прибуток та додану вартість в період 01.04.10 - 31.01.11 за № 717/23-5/24136939, що складений 09.03.11 ДПІ у Київському районі м. Харкова (стор. акту 21-40),

В цих актах податкові органи зазначили, що в ході перевірки діяльності ТОВ фірми «Снарк, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка» було встановлено відсутність придбання та поставок товарів (робіт, послуг) за весь перевіряємий період та встановлено неможливість фактичного здійснення цими товариствами господарських операцій через відсутність у них майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Отже, на думку відповідача, укладені договори з контрагентами ТОВ фірми «Снарк, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка» відповідно до п.п. 1,2, ст. 215, п. п. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язанні з їх недійсністю.

На підставі зазначених актів перевірки щодо названих контрагентів позивача податковий орган зробив висновок про заниження позивачем податкового кредиту на суму 5 578,00 грн (61 978,00 грн (ПДВ) *9%), про заниження валових витрат на загальну суму 7 697 475,00 грн, в т.ч. валові витрати в сумі 686 589,00 грн, які пов'язані з отриманням доходу, що оподатковується на загальних підставах та про нікчемність правочинів, укладених з ТОВ «Інтехліс», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ фірми «Снарк, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка».

Проте суд не погоджується з такими висновками, зазначеними в акті перевірки ПрАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія», виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» укладено договір № 01/08-3 від 01.08.11р. про проведення поточного ремонту сходової клітки головного корпусу, який знаходиться в м. Харкові по вул. Енгельса, 11 (т.2, а.с. 192-192.) та договір № 01/09-2 від 01.09.11р. про проведення поточного ремонту даху складу № 3, який знаходиться в м. Харкові по вул. Диканівська, 47(т.2, а.с. 200-201.).

Факт отримання послуг за вказаними угодами на загальну суму 327 800,40 грн підтверджується податковими накладними № 89 від 12.09.11р., №249 від 01.11.11р. та №383 від 01.11.11р. (т.12, а.с. 9-11.), актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року (кб2в) від 12.09.11р. та від 30.09.11р., довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витратах за вересень 2011 року (кб3) від 12.09.11р. та від 30.09.11р., розрахунками загальновиробничих витрат до актів від 12.09.11р. та від 30.09.11р. (т.2, а.с. 194-199, 202-206, 219-235.), платіжними дорученнями №1228 від 13.09.11р., №1359 від 23.09.11, №1663 від 25.10.11, №1957 від 23.11.11 (т.2, а.с. 237-240).

Представлена діюча ліцензія ТОВ «Промбуд-Монтажінвест»серії АВ №514908 на ведення будівельних робіт від 22.03.10р., строком дії до 22.03.13р. (т.11, а.с.102-104) підтверджує, що відповідні ліцензійні умови ведення будівельної діяльності ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» виконані. Доказів зворотного відповідач не надав.

Між ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та ТОВ «Інтехліс» укладено договір №522 від 18.08.11р. про організацію та підготовку до участі позивача в Міжнародному книжковому форумі «Форум видавців у Львові», який відбувся 14-18 вересня 2011 року в м. Львів (т.2, а.с. 243-246).

Факт отримання послуг за вказаною угодою на загальну суму 44 070,00 грн підтверджується податковою накладною № 1028 від 23.08.11р., актом здавання-приймання виконаної роботи від 19.09.11р. (т.2, а.с. 250.), платіжним дорученням №979 від 23.08.11 (т.3., а.с. 3).

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Інтехліс» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» позивачем також надано до матеріалів справи копії службових записок з організації ремонтних робіт приміщень(т.12, а.с. 167-174), копію наказу № 109 від 07.09.11 про відрядження співробітників до м. Львів для участі в «Форумі видавців», посвідчення про відрядження № 26 від 12.09.11, № 27 від 12.09.11, № 28 від 12.09.11, № 29 від 12.09.11 з відмітками про вибуття у відрядження, прибуття в пункт призначення, вибуття з нього і прибуття до місця постійної роботи 4 працівників позивача, за якими вбачається реальна участь позивача у Міжнародному книжковому форумі «Форум видавців» (т.12, а.с. 98-102).

Суд зазначає, що суб'єкти господарювання можуть здійснювати господарську діяльність не лише з залученням найманої праці та за допомогою власних основних засобів, але і користуватись послугами субпідрядників, будівлями, спорудами, транспортними засобами та устаткуванням на умовах оренди, лізингу тощо. Чинним законодавством не встановлено обов'язкової наявності певної кількості персоналу або основних засобів в якості передумов для дієздатності юридичної особи та ведення нею господарської діяльності.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 201 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Суд зазначає, що всі отримані позивачем податкові накладні від контрагентів не мають недоліків, отже відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На момент здійснення господарських операцій та на момент перевірки контрагенти позивача «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Інтехліс» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були платниками податку на додану вартість, зареєстрованими відповідно до Податкового кодексу України.

Статус контрагентів позивача підтверджується доданими до матеріалів справи доказами і не заперечувався відповідачем в ході розгляду справи.

Як підтверджено матеріалами справи, угоди позивача з контрагентами виконані належним чином.

Представник відповідача не заперечував проти правильності оформлення всіх податкових накладних, які виписувалися контрагентами позивача, та по яких позивач скористувався правом на податковий кредит.

Право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що позивач на момент здійснення перевірки мав належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту.

Аналіз норм Податкового кодексу України дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого в ціні отриманих послуг за належно оформленими податковими накладними, виданих йому контрагентами - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Інтехліс».

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у складі ціни товару. Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена правова позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 - 2009 роках).

Проте суд зазначає, що відповідач не надав докази того, що згідно детальної інформації по деклараціям з ПДВ відповідно до «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», станом на час розгляду справи, відсутні розбіжності між задекларованими позивачем сумами податкового кредиту та задекларованими його контрагентами ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Інтехліс» сумами податкових зобов'язань.

З огляду на відсутність порушення позивачем порядку формування податкового кредиту з податку на додану вартість, відсутні підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість та відсутні підстави для застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем також встановлено порушення позивачем п.5.1.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.97, п.п.14.1.127, п.14.1. ст. 14, п.п. 14.1.36 п. 14.1. ст. 14, п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок віднесення до складу валових витрат відповідних сум по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «Снарк, Лтд», ТОВ «Промбуд-монтажінвест» та ТОВ «Інтехліс».

Однак, суд не погоджується з таким висновком відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Визначення господарської діяльності відображене в п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

На сьогоднішній час, визначення господарської діяльності закріплене і в п 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами абз. 1 п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Слід зазначити, що відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.03 №134 було встановлено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що між ПрАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» в жовтні 2011 року було укладено договір № 03/10 від 03.10.11р. про проведення поточного ремонту фасаду будівлі з облицювальної цегли за адресою м. Харків вул. Енгельса, 11 (т.2, а.с. 207-208).

Факт отримання послуг на загальну суму 128 985,60 грн за вказаною угодою підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2011 року (кб2в) від 04.11.11р., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витратах за листопад 2011 року (кб3) від 04.11.11р., розрахунком загальновиробничих витрат до акту від 04.11.11р. (т.2, а.с.209-218), платіжним дорученням №1957 від 23.11.11р. (т.2, а.с. 240).

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем також надано до матеріалів справи службову записку щодо організації ремонтних робіт та інвентаризаційні описи основних засобів позивача.

З матеріалів судової справи вбачається, що позивач законно і обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, пов'язані з отриманням послуг від ТОВ «Промбуд-Монтажінвест» за договорами № 03/10 від 03.10.11, № 01/08- 3 від 01.08. 11 і № 01/09-2 від 01.09.11 та витрати, пов'язані з отриманням послуг від ТОВ «Інтехліс» за угодою № 522 від 18.08.11, оскільки такі витрати підтверджуються документально.

Щодо взаємовідносин з ТОВ фірмою «Снарк, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка», судом встановлено наступне:

ПрАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» в 2010 - 2011 роках відповідно до Свідоцтв про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції № 1626 від 22.12.08 та №3985 від 22.02.11, займається видавничою діяльністю, виготовленням видавничої продукції, розповсюдженням видавничої продукції. Для виконання цих робіт потребуються поліграфічні матеріали та сировина.

За наслідками проведених позивачем тендерних торгів у 2010 та 2011 роках між ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та ТОВ «Побутелектротехніка» укладено договори № 0107-104 від 01.07.10, № 704 від 29.12.09, № 705 від 29.12.09, № б\н від 01.03.09; № 267 від 11.05.10; № 291 від 17.05.10, № 292 від 17.05.10, № 293 від 37.05.10, № 294 від 17.05.10 за умовами яких ТОВ «Побутелектротехніка» на користь ПРАТ «ХКФ «Глобус» за період жовтень-грудень 2010 року та січень 2011 року поставило поліграфічні матеріали для використання їх при виготовленні поліграфічної продукції для контрагентів на загальну суму 5 782 822,74 грн, у т.ч. ПДВ 963 803,79 грн.

Факт сплати, перевезення та отримання товарів за вказаними угодами підтверджується податковими та видатковими накладними, витягом з журналу реєстрації довіреності на отримання ТМЦ, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями (т.2, а.с. 126-178, т.3, а.с. 6-250, т.4, а.с. 1-250, т.5, а.с. 1-43, т.8, а.с. 166-250, т.9, а.с. 1-5).

Придбані поліграфічні матеріали у ТОВ «Побутелектротехніка» за період з 01.10.10 - 31.01.11 були позивачем оприбутковані на складі в повному обсязі, що підтверджують копії прибуткових накладних і карток складського обліку матеріалів (т.5, а.с. 45-250, т.6, а.с. 1-250, т.7, а.с.1-224, т.8, а.с. 1-2.), в подальшому відпущені у виробництво, про що свідчать копії лімітно-забірних карток ( т.7, а.с.225-250, т.8, а.с. 3-164) та списані в бухгалтерському обліку, про що свідчать звіти цехів виробництва. Обіг поліграфічних матеріалів придбаних у ТОВ «Побутелектротехніка» в бухгалтерському обліку позивачем відображено на рахунку 202 (копія рахунку 202 знаходиться в матеріалах судової справи. Основна частка поставлених ТОВ «Побутелектротехніка» поліграфічних матеріалів була позивачем використана для випуску поліграфічної продукції та в подальшому реалізована ДСВ «Освіта» за договором № 1/07-2010 від 22.07.10 та видавництву «Генеза» за договорами № 518 від 04.08. 10, № 521 від 06.08.10, № 522 від 06.08.10, № 529 від 06.08.10, № 535 від 09.08.10, № 536 від 09.08.10, № 537 від 09.08 .10, № 537 від 09.08.10 , № 538 від 09.08.10, № 539 від 09.08.10, № 539 від 09.08.10, № 540 від 09.08.10, № 541 від 09.08.10, № 542 від 09.08. 10, № 543 від 09.08.10, № 544 від 09.08.10, № 545 від 09.08.10, № 559 від 12.08.10, № 569 від 13.08.10, № 585 від 20.08.10, № 587 від 25.08.10, № 591 від 25.08.10, № 598 від 31.08.10, що підтверджується видатковими накладними позивача та банківськими виписками.

Факт випуску поліграфічної продукції позивачем для ДСВ «Освіта» та видавництву «Генеза» відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В акті перевірки зазначено, що позивач до складу доходів за період жовтень 2010 року - січень 2011 року включив суму 536 702,00 грн від продажу макулатури (МС-1; МС-2; МС-6Б; МС-7Б (лист); МС-8; втулки рулон) на користь ТОВ «Побутелектротехніка» (перелік видаткових накладних наведений відповідачем на стор. акту перевірки 26-27). В порушення п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем зайво включено до складу валових витрат пов'язані з придбанням продукції, яка в подальшому була використана не в господарській діяльності на загальну суму 536 702,00 грн.

З таким висновком відповідача суд не погоджується, оскільки матеріали судової справи свідчать про те, що позивач не придбавав макулатуру, вона утворилася в ході виробничого процесу як відходи і її собівартість дорівнює нулю, ніяку її відокремлену частку до складу валових витрат позивач не включав. Протилежне відповідачем не доведено. Через те суд приходить до висновку про відсутність законних підстав зменшувати валові витрати позивача на загальну суму 536 702,00 грн.

Судом було встановлено, що між ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» укладені договори: - №10\01-05\03 від 05.01.10 про технічне обслуговування та ремонт холодильного обладнання; №10\01-05\05 від 05.01.10 про ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання; №10\01-05\06 від 05.01.10 про ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного обладнання; №10\01-05\07 від 05.01.10 про ремонт і сервісне обслуговування поліграфічного устаткування; №10\01-04\1 від 04.01.10 про вантажно-розвантажувальні роботи з використанням спецтехніки; №10\10-01\01 від 01.10.10 про виконання робіт з сервісного обслуговування машини трьохножової паперорізальної машини БРТ-300, касетної машини, що фальцює 5090 FA; №10\05-07\03 від 07.04.10, №10\10-11\02 від 11.10.10 про виконання робіт з сервісного обслуговування машини для шиття книжкових блоків «Aster E1»; №17\08\799 від 02.08.10 про поточний ремонт м'якої та жорсткої крівлі палітурного цеху за адресою: вул. Енгельса, 11 м. Харків; №18\08\800 від 02.08.10 про поточний ремонт шиферної і м'якої крівлі за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №19\08\801 від 02.08.10 про поточний ремонт крівлі палітурної ділянки за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №21\08\802 від 02.08.10 про поточний ремонт складу №2 за адресою: вул. Черемушна, 51, м. Харків; №22\08\803 від 02.08.10 про поточний ремонт складу №3 за адресою: вул. Черемушна, 51, м. Харків; №23\08\804 від 02.08.10 про поточний ремонт складу №5 за адресою: вул. Черемушна, 51, м. Харків; №24\08\805 від 02.08.10 про поточний ремонт складу №3 за адресою: вул. Черемушна, 51, м. Харків; №25\08\806 від 02.08.10 про поточний ремонт складу №1, №2 за адресою: вул. Черемушна, 51, м. Харків; №26\08\807 від 02.08.10 про поточний ремонт полу складу №1 за адресою: вул. Диканівська, 47, м. Харків; №27\08\808 від 02.08.10 про поточний ремонт складу №1 за адресою: вул. Диканівська, 47, м. Харків; №28\08\809 від 08.08.10 про виконання робіт по благоустрою території двору по вул. Черемушна, 51 (склад «Основа») м. Харків; №29\08\810 від 12.08.10 про виконання робіт по благоустрою території двору по вул. Черемушна, 51 (склад «Основа»), м. Харків; №33\09\816 від 06.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету у адміністративному корпусі на 3-му поверсі за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №34\09 від 06.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету №1 головного корпусу за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №28\09\ від 06.09.10 поточний ремонт кабінету №2в головного корпуса по вул. Енгельса №11; №29\09\812 від 06.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету №2а головного корпусу за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №29\09\811 від 06.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету №2б головного корпусу за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №30\09\813 від 20.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету у адміністративному корпусі на 3-му поверсі за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №31\09\814 від 20.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету №2 у адміністративному корпусі за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №32\09\815 від 20.09.10 про виконання робіт поточного ремонту кабінету №3 у адміністративному корпусі на 3-му поверсі за адресою: вул. Енгельса, 11, м. Харків; №61\09\873 від 24.09.10 про виконання робіт по благоустрою території двору по вул. Диканівська, 47, м. Харків; №10\11-01\02 від 01.11.10 про виконання робіт з сервісного обслуговування агрегату заклеєно-резательного БЗР-270; №10\1І-01\03 від 01.11.10 про виконання робіт з сервісного обслуговування друкарської ролевої офсетної машини «Ультрасет 72-II».

Факти сплати, отримання, виконання послуг за вказаними вище угодами підтверджується податковими накладними, актами виконаних робіт, актами здачі-прийняття робіт, платіжними дорученнями, довідками щодо вартості виконаних робіт, відомістю ресурсів, розрахунками витрат, кошторисами.

Надана позивачем діюча ліцензія ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД»серії АВ №516619 на ведення будівельних робіт від 04.06.10 строком дії до 04.06.15р. підтверджує, що відповідні ліцензійні умови ведення будівельної діяльності ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» виконані. Доказів зворотного відповідач не надав. Також надано до матеріалів справи податковий розрахунок ТОВ фірми «СНАРК, ЛТД» сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, копії штатного розкладу ТОВ фірми «СНАРК, ЛТД» щодо прийняття на роботу працівників (т.12, а.с.103-104), що також спростовує висновки акту перевірки відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених з ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД».

На підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ фірмою «СНАРК, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка» позивачем також надано до матеріалів справи службові записки щодо організації ремонтних робіт приміщень, інвентаризаційні описи основних засобів позивача, оборотно-сальдові відомості та картки номенклатури щодо зберігання ТМЦ, звіти про обіг номенклатури, штатний розклад ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» (т.13, а.с.9-13.), копію постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-4771/11/2070 від 02.09.11 за позовом ПРАТ «ХКФ «Глобус» до СДПІРВПП у м. Харкові, треті особи, які не заявляються самостійних вимог на предмет спору - ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД», яка набрала законної сили 28.01.12. Позовні вимоги заявлялися позивачем про той же предмет і з тих самих підстав, і за той саме період (1.10.10 - 31.01.11), однак стосовно іншого податку (ПДВ) і були судом задоволені. Зокрема, цим судовим рішенням в повному обсязі досліджено всі первинні документи, зміст, реальність, економічну доцільність і т.п. всіх господарських операцій між позивачем та ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД», за період 01.10.10 - 31.01.11, та встановлено, що відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів між позивачем та ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів. За таких обставин, посилання представника відповідача на невідповідність договорів вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим; копію постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі №2а-9138/11/2070 від 06.12.11, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ДПІ у Київському районі м. Харкова до ПрАТ «ХКФ «Глобус», ТОВ «Побутелектротехніка» про стягнення коштів (як застосування наслідків нікчемного правочину). Постанова набрала законної сили 06.03.12.

Заперечення відповідача проти адміністративного позову обґрунтовуються наявністю податкової інформації у вигляді - акту перевірки ТОВ «Побутелектротехніка» № 717/23 5/24136939 від 09.03.11, складеного представником ДПІ у Київському районі м. Харкова, та акту перевірки ТОВ фірма «Снарк, ЛТД» №923/233/24139808 від 09.03.11, складеного представником ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова. За висновками цих актів перевірок, які є практично тотожними один одному, всі угоди, укладені ТОВ фірма «Снарк, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка», є нікчемними.

Однак суд не приймає зазначену інформацію в якості доказів правомірності висновків відповідача, адже вона не містить ніяких фактичних даних про укладення ТОВ фірма «Снарк, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка» угод з позивачем (характер угод, предмет, зміст, обсяг, цілеспрямованість, тощо), перевірки носили камеральний характер, податкові повідомлення-рішення за їхніми наслідками не приймалися. Протиправний характер призначення і проведення цих перевірок та невідповідність їх висновків фактичним обставинам встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, а саме Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.11 у справі № 2а 3961/11/2070 за позовом ТОВ «Побутелектротехніка» до ДПІ в Київському районі м. Харкова, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.11 у справі №2-а-3611/11/2070 за позовом ТОВ фірма «Снарк, Лтд» до ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова.

Також матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні угод взаємоузгоджених зловмисних дій спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

З урахуванням викладеного, суд відзначає, що позивач законно та обґрунтовано до складу валових витрат включив витрати, пов'язані з виконанням робіт та придбання товарів від ТОВ «Інтехліс», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» та ТОВ «Побутелектротехніка» адже податкові та видаткові накладні, акти прийому-передачі робіт (послуг), у тому числі по будівельним роботам - форми КБ-3, КБ-2в, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем роботи завдяки своїм властивостям задовольняли потреби товариства виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Матеріали судової справи свідчать про те, що податковий орган не подав до суду жодного доказу на підтвердження висновків того, що видаткові накладні, акти прийому-передачі робіт (послуг) по виконаним роботам (діагностика та ремонт обладнання, штукатурення та ремонт покрівлі тощо) не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» №996від 16.07.99, не довів правомірність твердження про відсутність економічної вигоди підприємства від послуг, які йому надавали контрагенти та не довів того, що вказані послуги позивач використав в іншій діяльність підприємства ніж у господарській.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ позивачем були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з контрагентами.

Розглядаючи справу, суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 Цивільного кодексу України).

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст.228 Цивільного кодексу України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.

Таких доказів щодо посадових осіб ТОВ «Побутелектротехніка», ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД», ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Інтехліс» та ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» відповідачем не надано.

Вивчивши зміст акту перевірки №409/23-304/02470187 від 15.03.12, суд зазначає, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України як ознаки нікчемного правочину.

Також, відповідачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судом встановлено, що між позивачем та контрагентами - ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Інтехліс», ТОВ «Побутелектротехніка» та ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» були укладені договори поставки та надання послуг, що зазначені вище.

Вказані договори, відповідно до їх умов, є двосторонніми договорами, згідно з ч.2 ст.207 Цивільного Кодексу України та ч.1 ст.181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п.1,2 ч.1 ст.208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст.181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст.180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів між позивачем та ТОВ «Промбуд-Монтажінвест», ТОВ «Інтехліс», ТОВ «Побутелектротехніка» та ТОВ фірма «СНАРК, ЛТД» не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

За таких обставин, посилання представника відповідача на невідповідність договорів вимогам ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим.

В акті перевірки № 409/23-304/02470187 від 15.03.12 зазначено, що в порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищено валові витрати по взаємовідносинам з фізичними особами-підприємцями за 4 квартал 2010 року на суму 756 963,00 грн. Відповідач ставить під сумніви реальність придбання поліграфічних робіт у фізичних осіб-підприємців: ОСОБА_6 (код НОМЕР_3), ОСОБА_7 (код НОМЕР_4), ОСОБА_8 (код НОМЕР_5), ОСОБА_9 (код НОМЕР_6), ОСОБА_10 (код НОМЕР_7), ОСОБА_11 (код НОМЕР_8), ОСОБА_12 (код НОМЕР_9), ОСОБА_13 (код НОМЕР_10), ОСОБА_14 (код НОМЕР_11), ОСОБА_15 (код НОМЕР_12), ОСОБА_16 (код НОМЕР_13), ОСОБА_17 (код НОМЕР_14), оскільки під час перевірки позивач не надав документи, які передбачені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затвердженні наказом Мінтранспорту України від 14.10.97 №363 та які б свідчили про наявність у позивача офісних, складських, виробничих приміщень, машин, інструментів, обладнання та достатнього штату працюючих, які дозволяють самостійно ПрАТ «ХКФ «Глобус» проводити поліграфічні роботи.

На підтвердження реальності господарських операцій з названими фізичними особами-підприємцями та факту транспортування (переміщення) сировини від позивача до підприємців-виконавців та готової продукції від виконавців до позивача, ПрАТ «ХКФ «Глобус» надав суду копії укладених з названими фізичними особами-підприємцями договорів виконання робіт, копії видаткових накладних за якими передавалась сировина від позивача до виконавців, копії звітів про використання товарно-матеріальних цінностей отриманих виконавцями від ПрАТ «ХКФ «Глобус», копії актів здавання-приймання виконаних робіт, копії платіжних доручень, копії путьових листів позивача, інвентаризаційні описи основних засобів позивача, копії договорів про поставку підручників, що укладені позивачем із замовниками ДСВ «Освіта» і Видавництво «Генеза», копії банківських виписок, накладних, які доводять факт реальності поставки позивачем виготовлених підручників до замовників і письмові пояснення голови правління ПрАТ «ХКФ «Глобус» Коробко С.В., в яких голова правління доводить до відому суду, що у 2010 році ПРАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус» виконувала державне замовлення по виготовленню підручників для шкільних закладів для ДСВ «Освіта» та Видавництво «Генеза». У зв'язку з великим завантаженням обладнання, а також з великим обсягом виготовлення підручників, позивач звернувся за допомогою до підприємців, які провели роботи з друкування зошитів, фальцювання зошитів, друкування обкладинки палітурною плівкою, друкування форзаців. Також підприємці виготовляли палітурну папку, а саме проводили порізку картону на боковини та вставку. Позивач на виконання вимог укладених договорів з ДСВ «Освіта» та Видавництво «Генеза» виконував роботи з друкування зошитів, фальцювання зошитів, приклеювання форзацу до 1-го і останнього зошита, комплектування і шитво нитками, обкантування і обріз блоку, вставка блоку в палітурну папку.

Відповідно до дорожніх листів, копії яких знаходяться в матеріалах судової справи, суд встановив, що транспортування (переміщення) сировини до ФО П та готової продукції до ПрАТ «ХКФ «Глобус» позивач здійснював власним транспортом.

Матеріали судової справи свідчать про те, що податковий орган не подав до суду жодного доказу на підтвердження висновків акту, що позивач в 4 кварталі 2010 року роботи з друкування зошитів, фальцювання зошитів, друкування обкладинки палітурною плівкою, друкування форзаців на суму 756 963,00 грн виконував самостійно за допомогою власних засобів виробництва.

Згідно з п. 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказу ДПА України від 29.03.03. №134 дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV (із змінами та доповненнями) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарські операції та підтверджує факт їх здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV), тобто це письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарську операцію, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

До первинних документів бухгалтерського обліку належать видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, касові ордери тощо. Всі ці документи містять відомості про відповідні господарські операції та підтверджують факт їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що первинні документи (договори, акти прийому-передачі робіт (послуг), платіжні доручення, дорожні листи, накладні тощо) є в наявності у позивача, мають всі обов'язкові реквізити та доводять факт придбання у поліграфічних робіт у фізичних осіб-підприємців: ОСОБА_6 (код НОМЕР_3), ОСОБА_7 (код НОМЕР_4), ОСОБА_8 (код НОМЕР_5), ОСОБА_9 (код НОМЕР_6), ОСОБА_10 (код НОМЕР_7), ОСОБА_11 (код НОМЕР_8), ОСОБА_12 (код НОМЕР_9), ОСОБА_13 (код НОМЕР_10), ОСОБА_14 (код НОМЕР_11), ОСОБА_15 (код НОМЕР_12), ОСОБА_16 (код НОМЕР_13), ОСОБА_17 (код НОМЕР_14) та свідчать про те, що отримані роботи завдяки своїм властивостям задовольняли потреби товариства виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності.

Оскільки позивач укладав угоди з фізичними особами-підприємцями виключно з метою збільшити активи товариства за допомогою послуг інших суб'єктів господарювання та своєчасно виконати замовлення, які були на той час у товариства, вивчивши зміст наданих позивачем первинних документів, що містять відомості про господарські операції з ФО-П і підтверджують їх здійснення, суд приходить до висновку, що в 4 кварталі 2010 року позивач правомірно включив до складу валових витрат витрати, які були пов'язанні з придбання робіт від названих вище фізичних осіб-підприємців та не порушував п. 5.1, пп 5.3.9 п 5.3. ст 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Доказів зворотного відповідач до суду не надав.

Щодо порушення позивачем п. 5.1, п.п. 5.3.1, 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по взаємовідносинами з ФО П ОСОБА_19 (код НОМЕР_15) та ФО П ОСОБА_20 (код НОМЕР_16) на загальну суму 263 016,00 грн.

Судом встановлено, що позивач не порушував вимоги п.п. 5.3.1, 5.3.9, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» оскільки з матеріалів судової справи вбачається, що позивач до складу валових витрат не включав витрати, які пов'язані послуг у ФО П ОСОБА_20 (код НОМЕР_16) та у ФО П ОСОБА_19 за договором № 12/11-2 від 12.11.10 «Про проведення та організацію 26 листопада 2010 святкового заходу присвяченого святкуванню 90-річного ювілею заснування Харківської книжкової фабрики «Глобус» на суму 38 750,00 грн, договором №19/10-1 від 19.10.10 «Про надання послуг з пакування рекламної (сувенірно) продукції» на суму 13 220,00 грн, договором №5/10-1 від 05.10.10 «Про виконання робіт з виробництва подарункової продукції» на суму 41 140,00 грн.

Суд зазначає, що позивач діяв правомірно включаючи до складу валових витрат витрати, які були пов'язанні з придбання послуг від ФО-П ОСОБА_19 (код НОМЕР_15) за угодами № 38 від 04.10.10, № 47 від 02.11.10 №14/02-11 від 14.02.11, №19 від 01.03.11, № б\н від 15.11.10, адже первинні документи (акти прийому-передачі робіт (послуг), програми семінарів, платіжні доручення за якими вбачається, що позивач повністю розрахувався за надані послуги тощо) мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що позивачем отримані роботи завдяки своїм властивостям задовольняли потреби товариства виключно в здійсненні ним своєї господарської діяльності. Протилежне відповідачем не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що позивач не занизив об'єкт оподаткування ПДВ за період, що перевірявся, та за цей період правильно задекларував суму валових витрат, а тому податкові повідомлення-рішення Західної МДПІ м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000092211 від 29.03.12 та № 0000102211 від 29.03.12 прийняті відповідачем необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19. Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 29.03.2012 року № 0000092211; № 0000102211, які винесені відносно Приватного акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика "Глобус" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.06.2012 року.

Суддя Заічко О.В.