Постанова № 24576425, 24.05.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 травня 2012 р. № 2-а- 2461/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представників позивача - Трофімової П.В., Данилової Ю.Д.,

представника відповідача - Хищенка А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Київського району міста Харкова, про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд, з урахуванням уточнень, скасувати податкове повідомлення-рішення №0001471501 від 13.02.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011року №9006267498 від 09.08.2011р. ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт №3927/15-1/35074228 від 08.11.2011р., на підставі якого відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001471501 від 13.02.2012р. про встановлені порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Прикінцевих положень» Податкового кодексу України, а саме - про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 456 924,00грн. Позивач із податковим повідомленням - рішенням №0001471501 від 13.02.2012р. не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню. При цьому позивач вважає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, тому такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Отже, позивач вважає, що ним було правомірно сформовано об'єкт оподаткування за І квартал 2011 року - 14 759 668,00грн., який має від'ємне значення (з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду у розмірі 8 456 924,00грн.), загальна сума якого правомірно включена до рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у їх задоволенні у повному обсязі, при цьому посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки встановлено, що об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств у II кварталі 2011 року сформовано позивачем з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за підсумками 2010 року, чим завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 8 456 924,00грн. Представник відповідача зазначив, що виходячи з положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до складу витрат II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року. Таким чином, представник відповідача вважає, що висновки акту камеральної перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є таким, що відповідає чинному законодавству України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, про що складено акт №3927/15-1/35074228 від 08.11.2011р., в якому невірно зазначено реєстраційний номер податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (№9006268086 замість №9006267498).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 8 456 924,00грн.

На підставі акту перевірки №3927/15-1/35074228 від 08.11.2011р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0001471501 від 13.02.2012р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 8 456 924,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням здійснено відповідачем у зв'язку із відображенням в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (рядок 06.6) загальної суми від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за I квартал 2011 року (містилась у рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року) - 14 759 668,00грн. з урахуванням суми від'ємного значення за 2010 рік у сумі 8 456 924,00 грн. (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011 року), що, на думку відповідача, не узгоджується із положеннями п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту дозволяє включати тільки від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Суд не приймає до уваги таке твердженням відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В якості підстави прийняття податкового повідомлення-рішення №0001471501 від 13.02.2012р. відповідачем зазначено п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

Відповідно п.п.54.3.2 зазначеної норми контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Однак, матеріали справи, в тому числі акт перевірки, не містять достовірно встановлених фактів завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Висновки акту перевірки базуються на обставинах набрання чинності з 01.04.2011 року розділу III Податкового кодексу України, яким, на думку відповідача, не передбачена можливість врахування у II кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у I кварталі 2011 року. Відповідач вважає, що до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток II кварталу 2011 року не включається від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, а включається від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток тільки за I квартал 2011 року.

Суд зазначає, що відповідно до вимог підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. Тобто порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств у I кварталі 2011р., в тому числі порядок формування валових витрат та від'ємного значення об'єкта оподаткування в I кварталі 2011р., визначається Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. N334/94-ВР, і не регулюється Податковим кодексом України.

Згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що «платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до п.6.1 ст.6 цього Закону».

У пункті 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Статтею 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Тобто, у I кварталі 2011 року сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, яка утворилась станом на 01.01.2010р. та не була врахована у складі валових витрат у 2010 році, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 2010 року та збитки, які утворились у 2011 році, включаються до складу валових витрат I кварталу 2011р., стають валовими витратами I кварталу 2011р. та згідно зі ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" враховується при розрахунку об'єкта оподаткування за I квартал 2011р.

Крім того, згідно Декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011р., форму якої затверджено Наказом ДПА України №143 від 29.03.2003р., від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року зазначається у рядку 04.9, входить у склад рядка 04 «Валові витрати за I квартал 2011р.» та враховується при розрахунку об'єкта оподаткування за I квартал 2011р. у рядку 08, який може мати від'ємне значення. Іншого рядка, окрім 08, який би зазначав саме від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011р., декларація не містить.

Таким чином, позивач у рядку 08 Декларації з податку на прибуток підприємства за I квартал 2011р. №9002567801 від 22.04.2011р. задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011р.у сумі 14 759 668,00грн. та у рядку 04.9 зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 8 456 924,00грн.

Суд зазначає, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за I квартал 2011 року - 14 759 668,00грн., який має від'ємне значення, з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього 2010 податкового року - 8456924,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування I кварталу 2011 року не оскаржує.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що до складу витрат II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу витрат I кварталу 2011 року з 2010р.

Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.

П. 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий-четвертий квартали 2011 року.

З 01.04.2011р. порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів встановлений ст.150 Податкового кодексу України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до п.1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з п.1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у п.3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, яким визначено особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток у 2011 році.

П.3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено, що п.150.1 ст.150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок I кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (як річний розрахунок) за Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", який втрачав чинність.

Дослівне тлумачення положень п.3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у I кварталі 2011 року така сума від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить будь-яких обмежень щодо витрат, які мають бути враховані у складі витрат II кварталу 2011 року.

Крім того, витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначені у ст.139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року".

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу витрат у податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011р. (рядок 06.6) від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у сумі 14 759 668,00грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Проте відповідач, на думку суду, приймаючи податкове повідомлення-рішення №0001471501 від 13.02.2012р., в порушення цього принципу, обмежує позивача в праві віднесення до складу витрат II кварталу 2011 року витрат, зазначених у п.138.1, 138.12 ст.138 Податкового кодексу України, а саме вважає порушенням чинного законодавства України включення позивачем до складу витрат II кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року тільки на тій підставі, що воно було сформовано наростаючим підсумком з урахуванням витрат, здійснених позивачем до 01.01.2011р.

Згідно до п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Відповідно до п.4.4 ст.4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України, які не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення суми урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування при розрахунку об'єкта оподаткування наступних податкових періодів.

Крім того, позивачем було надано суду постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2012р. по справі №2018/3-6881/11, яка набула чинності, згідно якої було закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, у відношенні головного бухгалтера позивача у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тобто встановлено факт відсутності вчинення правопорушення, зазначеного в акті перевірки №3927/15-1/35074228 від 08.11.2011року.

Згідно ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено постанову суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача порушень норм п. 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність факту завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у II квартал 2011року у розмірі 8456924,00 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, за участю прокуратури Київського району міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001471501 від 13.02.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком" судові витрати в розмірі 2146.00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29.05.2012 року.

Суддя Кухар М.Д.