ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/1789/2012
08 червня 2012 року 14год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Патрикей Ю.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Нєтужилов О.В., Чувашова О.С.
відповідача: представник Красовський А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватного акціонерного товариства "Родина" до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Родина" звернулось до суду з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про №0000222341, №0000232341 від 27.04.2012 року.
06.06.2012 судом, за згодою представників позивача, здійснено заміну первинного відповідача - Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, належним відповідачем - Костопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали. Пояснили суду, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної виїзної позапланової перевірки Приватного акціонерного товариства "Родина", під час якої виявлено завищення платником податку витрат І, ІІІ кв. 2011 року та завищення податкового кредиту з ПДВ за лютий, липень 2011 року, внаслідок включення до їх складу витрат та ПДВ по господарських операціях з контрагентами СТ "Стимул" та ТОВ "Солодка країна-К", які не мають ознак товарності.
Позивач з такими висновками органу державної податкової служби не згідний, вважає, що вони ґрунтуються на недостовірних та необ'єктивних даних. Представники позивача зазначили, що господарські операції по придбанню товарів у вказаних контрагентів фактично мали місце, що підтверджується всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку та податковими накладними, які було надано посадовим особам органу державної податкової служби під час перевірки.
Представники позивача також наголосили, що твердження відповідача, наведені в акті перевірки, про безтоварність операцій з СТ "Стимул" та ТОВ "Солодка країна-К" базуються на витягах з перевірок даних товариств з іншими контрагентами, з якими Приватне акціонерне товариство "Родина" не мало жодних господарських відносин.
Тому, висновки органу державної податкової служби представники позивача вважають необґрунтованими. Просить позов задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. На обґрунтування заперечень зазначив, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пп.139.1.9 п.139 ст.139, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI. Причиною вказаних порушень стала відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів по взаємовідносинах позивача із СТ "Стимул" та ТОВ "Солодка країна-К". Вказав, що перевірками названих товариств було встановлено неможливість останніх здійснювати господарські операції по продажу товарів, внаслідок встановлення факту безтоварності господарських відносин із їхніми контрагентами по придбанню торгово-матеріальних цінностей.
Тому, представник відповідача вважає, що податкові зобов'язання по податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість було збільшено позивачеві правомірно. В задоволенні позову просить відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що з 28.03.2012 року по 03.04.2012 року Костопільскою міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну виїзну позапланову перевірку Приватного акціонерного товариства "Родина" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні фінансово-господарських операцій з СТ"Стимул" за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, ТОВ "Солодка країна-К" за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року. За результатами перевірки складено акт №105/23/00375987 від 10.04.2012 року (а.с.14-31).
На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №0000232341 від 27.04.2012 року, згідно якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток підприємств на 268753,00 грн. (а.с.33);
- №0000232341 від 27.04.2012 року, згідно якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на 233176,00 грн. та нараховано штраф у сумі 113584,50 грн. (а.с.32).
В основу оспорюваних податкових повідомлень-рішень покладено висновки відповідача про порушення ПрАТ "Родина" вимог пп.139.1.9 п.139 ст.139 та п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI внаслідок завищення валових витрат на суму 1165877,00 грн., в тому числі за І кв. 2011 року на суму 30044,00 грн., за ІІІ кв. 2011 року на суму 1135833,00 грн., та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 6009,00 грн. і за липень 2011 року на 227167 грн. по господарських операціях з придбання родзинок від СТ "Стимул" та придбання цукру від ТОВ "Солодка країна-К", які орган державної податкової служби вважає безтоварними.
Однак, такі висновки відповідача суд вважає безпідставними та такими, що ґрунтуються не на нормах закону та фактичних обставинах здійснення господарських операцій, а на припущеннях органу державної податкової служби.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.
Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.
Відповідно до п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.
Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В силу вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Водночас, у відповідності до положень п.1 підрозділу 4 "Перехідних положень" Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Оскільки в акті перевірки зазначається про завищення позивачем валових витрат за І та ІІІ квартали 2011 року, то органом державної податкової служби невірно застосовано положення пп.139.1.9 п.139 ст.139 Податкового кодексу України при класифікації порушення в частині завищення витрат за І кв. 2011 року. До спірних правовідносин в цій частині повинні застосовуватися норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року №334/94-ВР (надалі - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В свою чергу, відповідно до пп. «а» п.198.1 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п.198.2 ст.198 розділу V Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В свою чергу, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, 03.01.2011 року між СТ "Стимул" (Постачальник) та ПрАТ "Родина" (Замовник) було укладено договір поставки, предметом якого стало систематичне постачання, на підставі заявлених замовлень, товару - сухофруктів та горіхів, перелік яких зазначається в замовленні (т.2 а.с.5-8).
На виконання умов даного договору, СТ "Стимул" поставлено позивачеві родзинки світлі у кількості 1000,00 кг. на суму 20840,00 грн. та родзинки темні у кількості 600,00 кг. на суму 9204,00 грн., що разом складає 36052,80 грн., в тому числі ПДВ у сумі 6008,80 грн.
Факт поставки товарів підтверджується: видатковою накладною №486 від 05.02.2011 року, виписаною позивачеві СТ "Стимул"; подорожнім листом №990025 від 03.02.2012 року по маршруту Костопіль-Київ-Костопіль; товарно-транспортною накладною від 05.02.2012 року на транспортування родзинок позивачеві автопідприємством ФОП "Медведев" на замовлення СТ "Стимул"; висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 24.09.2010 року №69113 щодо відповідності товару медичним критеріям безпеки; сертифікатом відповідності №UA1.033.X026958-10 від 30.11.2010 року на товар (т.1 а.с.102,104, т.2 а.с.9-11).
Розрахунки за поставлений товар здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок СТ "Стимул" вартості поставлених родзинок, що підтверджується: платіжними дорученнями на перерахування позивачем грошових коштів у рахунок оплати вартості родзинок; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку "631" позивача; карткою по рахунку "63" позивача (т.1 а.с.41,52-53,167-182).
Отримання позивачем родзинок та їх подальше використання в господарській діяльності підтверджується: прибутковою накладною №ГП-0000141 від 01.02.2011 року; карткою рахунку "201" позивача; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку "201" позивача; звітом про використання продукції (т.1 а.с.42-44,228-240).
Крім того, 02.06.2011 року між ТОВ "Солодка країна-К" (Продавець) та ПрАТ "Родина" (Покупець) було укладено договір поставки №02/06/11, предметом якого стала поставка товару - цукру, партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця (т.2 а.с.1-4).
На виконання умов даного договору, ТОВ "Солодка країна-К" поставлено позивачеві цукор у загальній кількості 150 т. на суму 136300,00 грн.
Факт поставки товарів підтверджується:
- видатковими накладними: №РН-0000034 від 02.07.2011 року про передачу цукру в кількості 20 т. на суму 18000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 30000,00 грн.; №РН-0000064 від 08.07.2011 року про передачу цукру в кількості 20 т. на суму 18200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 30333,33 грн.; №РН-0000071 від 11.07.2011 року про передачу цукру в кількості 22 т. на суму 200200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 33366,67 грн.; №РН-0000097 від 14.07.2011 року про передачу цукру в кількості 22 т. на суму 200200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 33366,67 грн.; №РН-0000116 від 18.07.2011 року про передачу цукру в кількості 22 т. на суму 200200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 33366,67 грн.; №РН-0000128 від 21.07.2011 року про передачу цукру в кількості 22 т. на суму 200200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 33366,67 грн.; №РН-0000157 від 27.07.2011 року про передачу цукру в кількості 22 т. на суму 200200,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 33366,67 грн. (т.1 а.с.134-145).
- товарно-транспортними накладними: №24 від 02.07.2011 року; №54 від 08.07.2011 року; №59 від 11.07.2011 року; №88 від 14.07.2011 року; №105 від 18.07.2011 року; №113 від 21.07.2011 року; №141 від 27.07.2011 року (т.1 а.с.156-166);
- деклараціями про оптову ціну товару, щодо якого запроваджено державне регулювання: №34 від 02.07.2011 року; №64 від 08.07.2011 року; №71 від 11.07.2011 року; №97 від 14.07.2011 року; №116 від 18.07.2011 року; №128 від 21.07.2011 року; №157 від 2.07.2011 року (т.1 а.с.66-72).
Розрахунки за поставлений товар здійснювалися між сторонами в безготівковій формі, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ "Солодка країна-К" вартості поставленого цукру, що підтверджується: платіжними дорученнями на перерахування позивачем грошових коштів у рахунок оплати вартості цукру; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку "63" позивача; карткою по рахунку "63" позивача (т.1 а.с.34,54-58,174-182).
Отримання позивачем цукру та його подальше використання в господарській діяльності підтверджується: прибутковою накладною №1117 від 09.07.2011 року на 20 т цукру; карткою рахунку "201" позивача; оборотно-сальдовими відомостями по рахунку "201" позивача; звітом про використання продукції; витягами з книги складського обліку (т.1 а.с.35-40,86-87,147,209-227,т.2 а.с.17-21).
Витрати в сумі 30044,00 грн. на придбання товарів у СТ "Стимул" зараховано позивачем до валових витрат, що відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за І кв. 2011 року №9002818374, поданій товариством до органу державної податкової служби 05.05.2011 року (т.2 а.с.37-43).
Витрати в сумі 1135833,00 грн. на придбання товарів у ТОВ "Солодка країна-К" зараховано позивачем до витрат, що відображено у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ кв. 2011 року №9010008646, поданій товариством до органу державної податкової служби 04.11.2011 року (т.2 а.с.67-80).
Надані позивачем в судове засідання документи на підтвердження здійснення господарських операцій по придбанню товару в СТ "Стимул" та ТОВ "Солодка країна-К" є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають всім необхідним вимогам, передбаченим цим Законом.
СТ "Стимул" виписано позивачеві податкову накладну №456 від 05.02.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 36052,80 грн. (т.1 а.с.103).
Дану суму ПДВ позивачем включено до складу податкового кредиту лютого 2011 року, що відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року №9001271144, поданій товариством до органу державної податкової служби 18.03.2011 року (т.1 а.с.183-187).
ТОВ "Солодка країна-К" виписано позивачеві податкові накладні: №34 від 02.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 180000,00 грн.; №64 від 08.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 182000,00 грн.; №71 від 11.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 200200,00 грн.; №104 від 14.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 200200,00 грн.; №125 від 18.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 200200,00 грн.; №140 від 21.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 200200,00 грн.; №174 від 27.07.2011 року на ПДВ у складі придбаних товарів на суму 200200,00 грн. (т.1 а.с.124-133).
Надані позивачем для перевірки та в судове засідання податкові накладні, виписані СТ "Стимул" і ТОВ "Солодка країна-К" відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України, претензії щодо їх форми та змісту у відповідача відсутні.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні первинними документами підтверджується фактичне здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів у контрагентів СТ "Стимул" і ТОВ "Солодка країна-К", які стали підставою для формування ПрАТ "Родина" витрат І, ІІІ кв. 2011 року та податкового кредиту липня, лютого 2011 року.
Суд не бере до уваги твердження відповідача, наведені в акті перевірки, щодо встановлення органами державної податкової служби під час перевірок СТ "Стимул" і ТОВ "Солодка країна-К" відсутності у даних контрагентів позивача трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основних видів діяльності.
На обґрунтування вказаних тверджень представник відповідача посилається на акти №20/23-3/31204683 від 13.01.2012 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки СТ "Стимул" з питань дотримання вимог податкового законодавства за лютий 2011 року та №107/231/37322549 від 15.02.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Солодка країна-К" з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року, в яких зазначається, що СТ "Стимул" та ТОВ "Солодка країна-К" здійснювали закупівлю товарно-матеріальних цінностей у підприємств, господарська діяльність яких була нереальною. У зв'язку з цим, органи державної податкової служби прийшли до висновків, що СТ "Стимул" та ТОВ "Солодка країна-К" не здійснювали фактичного придбання, а отже і подальшу реалізацію товарів, в межах своєї господарської діяльності (т.2 а.с.81-107).
Суд зазначає, що при дослідженні факту здійснення господарських операцій, що були підставою для формування витрат та податкового кредиту платника податків, оцінювати слід відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.
Тому, висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 1165877,00 грн., в тому числі за І кв. 2011 року на суму 30044,00 грн., за ІІІ кв. 2011 року на суму 1135833,00 грн., та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року на 6009,00 грн. і за липень 2011 року на 227167 грн. по господарських операціях з придбання родзинок від СТ "Стимул" та придбання цукру від ТОВ "Солодка країна-К" спростовуються наявними у матеріалах справи доказами та дослідженими судом обставинам.
Отже, збільшення позивачеві грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств на 268753,00 грн. та по податку на додану вартість на 233176,00 грн., а також нарахування штрафу в сумі 113584,50 грн. є неправомірним.
За наведених обставин, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення повністю, а податкові повідомлення-рішення №0000222341, №0000232341 від 27.04.2012 року - скасуванню.
В силу положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати присуджуються позивачеві з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції: №0000222341 від 27.04.2012 року про збільшення Приватному акціонерному товариству "Родина" суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 346760,50 грн., з яких 233176,00 грн. основного платежу та 113584,50 грн. штрафних санкцій; №0000232341 від 27.04.2012 року про збільшення Приватному акціонерному товариству "Родина" суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на 268753,00 грн.
Присудити на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Родина" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шарапа В.М.
Судове рішення № 24576150, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 08.06.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/1789/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: