Постанова № 24575648, 05.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2012 р. № 2а-3073/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря - Козьміна А.М.,

за участю представника позивача Вакула А.Я., представника відповідача

Кохана А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000831540.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на адресу позивача, відповідачем не скеровувався акт перевірки Товариства, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000831540. Також зазначає, що податковим органом впродовж місяця проведено дві перевірки з питань нарахування, повноти та своєчасності сплати до бюджету земельного податку за період 2009-2012 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву. Додатково зазначив, що 06.02.2012 року податковим органом перевірялося питання подання платником податків податкової звітності, а 05.03.2012 року під час документальної позапланової невиїзної перевірки перевірялася повнота сплати до бюджету земельного податку.

В судовому засіданні у відповідності до ст.55 КАС України здійснено заміну відповідача -Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова на правонаступника -Державну податкову інспекцію у Франківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що податковим органом проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2009 -2011 роки ТзОВ «Карелла», якою встановлено не подання звітності по платі за землю впродовж 2009-2011 р., що є порушенням платником податків вимог ст.ст. 2,14, Закону України «Про плату за землю»та п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України. За результатами проведеної камеральної перевірки складено акт від 06.02.2012 року № 82/15-3/32919841.

У зв'язку з порушенням платником податку вимоги щодо подання податкової звітності по платі за землю, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 року № 0000831540, яким Товариству нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 341,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомлення-рішенням позивач звернувся в суд за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно договору купівлі-продажу від 13.08.2004 року ТзОВ «Карелла»придбало у ПП «ВІРГО»цегляний корпус № 41, споруду димової труби та спеціалізоване обладнання, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Тургєнєва, 73. 17.08.2004 року Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки зареєстровано право власності на вказане приміщення.

Згідно договору купівлі-продажу від 21.12.2004 року ТзОВ «Карелла»придбало будівлю складу, право власності на яке зареєстроване за Товариством 24.12.2004 р.

Згідно договору купівлі-продажу від 02.11.2007 року ТзОВ «Карелла»придбало у ВАТ «Кінескоп»склад-навіс, право власності на яке за Товариством зареєстровано 20.11.2007 р. Згідно договору купівлі-продажу від 02.11.2007 р. Товариство придбало у ВАТ «Кінескоп»трансформаторну підстанцію, право власності на яку за ТзОВ «Карелла»зареєстровано 20.11.2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Ст. 5 цього Закону визначає, зокрема, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, суб'єктом власник земельної ділянки і землекористувач, у тому числі орендар. За змістом статті 15 вказаного Закону обов'язок сплачувати за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.

У частинах 1, 2 статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Ст. 377 Цивільного кодексу України передбачає, що до особи, яка набула права власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, спеціальне законодавство встановлює, що до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що з моменту набуття права власності на жилий будинок (будівлю або споруду) у набувача виникає право (власності чи користування) на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об'єкт, а з ним і обов'язок сплачувати земельний податок чи орендну плату. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.12.2010 року.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, самостійно обчислюють суму земельного податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 286.2. статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечено сторонами станом на момент проведення камеральної перевірки Товариством з обмеженою відповідальністю «Карелла»до податкового органу податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2009, 2010, 2011 року не подано. В матеріалах справи наявна копія декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, що подана позивачем до податкового органу 13.02.2012 року, тобто після камеральної перевірки, що проведена 06.02.2012 року.

Главою 11 розд.2 ПК регулюється відповідальність платників податків за порушення правил оподаткування. Зокрема, ст.123 ПК встановлено штрафні санкції, які застосовуються до платників податків у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Із 6.08.2011 підрозділ 10 розділі ХІХ «Перехідні положення»доповнено, зокрема, п.11. Відповідно до зазначеної норми штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п.7 цього підрозділу).

Оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

До всіх порушень податкового законодавства, у тому числі вчинених до набрання чинності Податковим кодексом, застосовуються санкції в розмірі, що встановлений нормами Податкового Кодексу України. Дана позиція висловлена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №2198/11/13-11.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийнятого ним рішення.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Карелла»є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні слід відмовити повністю.

Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України, такі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 07.06.2012 року.

Суддя Журомська М.В.