Постанова № 24575576, 07.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3565/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 22.02.2012 №208, скасування податкових повідомлень - рішень № 0000882310 та № 0000892310 від 27.04.2012, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 22.02.2012 №208, скасування податкових повідомлень - рішень № 0000882310 та № 0000892310 від 27.04.2012.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Промснаб», за наслідками якої складено акт від 05.03.2012 №555/231/31707700. За результатами акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000882310 та № 0000892310 від 27.04.2012, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) в розмірі 165101,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 18167,50 грн., а також збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підпримжств у сумі 199419,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

Позивач вважає висновки акту перевірки безпідставними, встановлені без дослідження в повному обсязі первинної документації, а прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000882310 та № 0000892310 від 27.04.2012 Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року змінено найменування відповідача з Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області на Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення є законними. Щодо позовної вимоги про скасування наказу на проведення перевірки зазначив, що підставою для прийнння наказу та призначення позапланової виїзної перевірки стало не надання позивачем пояснень та їх документального підтвердження. Як вбачається із поштового відправлення, запит Алчевської ОДПІ від 16.02.2012, направлений на адресу позивача, було повернуто за закінчення терміну зберігання.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промснаб» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області 05.12.2001 за № 1 384 120 0000 000482, перебуває на податковому обліку в Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції в Луганській області та є платником податків.

На підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Промснаб» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та з податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (а.с. 22-46).

Висновками акту перевірки встановлено порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.138.1 ст.138, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 199419,00 грн. у тому числі: 1 кв. 2011 року - 115853,00 грн., 3 кв. 2011 року - 83566,00 грн.; п. 198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського кодексу України, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, п.4.1 розділу ІІ Наказу ДПА України від 25.01.2011 №41, у результаті чого занижено різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточно звітного (податкового) періоду всього на 165101,00 грн., у тому числі: за березень 2011 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду на 92435,00 грн.; за липень 2011 року занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ потосного звітного (податкового) періоду на 72666,00 грн. Вказаний акт підписано позивачем із запереченнями.

На підставі акту перевірки відповідачем 27 квітня 2012 року винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000892310, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 199419,00 грн. та штрафними санкціями - 1,00 грн. та № 0000882310, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 165101,00 грн. та штрафними санкціями - 18167,50 грн. (а.с. 19,20).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Промснаб» та ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року, що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрати втрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).

Щодо податкового повідомлення - рішення від 27.04.2012 № 0000882310, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 165101,00 грн. та штрафними санкціями - 18167,50 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповівдно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та податку на прибуток, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до Алчевської ОДПІ Луганської області податкові декларації з податку на додану вартість за березень, липень 2011 року (з реєстрами отриманих та виданих податкових накладних) та з податку на прибуток підприємства за 1, 3 квартал 2011 року (а.с. 60-83).

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем були здійснені господарські операції з ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року та сформовано за відповідні періоди податковий кредит (додаток № 5 до декларацій з ПДВ).

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за березень-липень 2011 рку по контрагенту ТОВ «Оріал».

Так, 20.01.2011 між ТОВ «Промснаб» (Покупець) та ТОВ «Оріал» (Продавець) було укладено договор купівлі-продажу № 20/01 (а.с. 53-59)

Предметом договору є продаж товару (обладнання) в асортименті, кількості та за ціною, визначеною специфікацією, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно спеціфікацій № 1, 2, 5, 6 від 20.01.2011 та графіку поставки, товар поставлявся транспортом продавця (ТОВ «Оріал») на склад ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Харцизський трубний завод».

На підтвердження факту отримання товару по договору, позивачем було отримано від ТОВ «Оріал» податкові та видаткові накладані, рахунки-фактури (а.с. 134-145).

Фактичне отримання товару позивачем також підтверджується наступними документами.

Між позивачем та ТОВ «Оріал» було укладено акти прийому - передачі на отримання обладнання від 09.03.2011, 17.03.2011, 11.07.2011, 21.07.2011.

20.01.2011 між позивачем та ВАТ «МК «Азовсталь» було укладено типовий договір № 07/17 на поставку обладнання (а.с. 91-102).

06.06.2011 між позивачем та ПАТ «Харцизський трубний завод» укладено договір на придбання технологічного обладнання № 06/11 (а.с. 103-109).

Як вбачається із вищезазначених договорів найменування, кількість та якісні характеристики обладнання ідентичні придбаному товару позивачем у ТОВ «Оріал».

Обладнання, яке було придбане позивачем у ТОВ «Оріал» поставлялося на склад ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Харцизський трубний завод», що підтверджується товаро-транспортними накладними № 73 від 11.07.2011, № 90 від 21.07.2011, № 89 від 21.07.2011, № 21 від 09.03.2011, № 25 від 17.03.2011, де замовником та вантажовідправником є ТОВ «Оріал», вантажоодержувачем є ТОВ «Промснаб», а кінцевим пунктом розвантаження є ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Харцизський трубний завод» .

На підтвердження отримання ТОВ «Промснаб» обладнання, яке було придбане у ТОВ «Оріал» та в подальшому здійснено його продаж ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Харцизський трубний завод», позивачем було надано суду податкові накладні, накладні, довіреності на отримання обладнання, видані ТОВ «Промснаб» покупцям (ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Харцизський трубний завод»).

Таким чином, під час розгляду справи позивачем було підтверджено первинними бухгалтерськими документами отримання обладнання від ТОВ «Оріал», яке було поставлено на склад ВАТ «МК «Азовсталь» та ПАТ «Харцизський трубний завод» та в подальшому передано останнім за умовами договорів, укладених з ТОВ «Промснаб»

Повна сплата позивачем податку на додану вартість у ціні придбаного обладнання від ТОВ «Оріал» підтверджена платіжними дорученнями та виписками по рахунку банку ( а.с. 84-90, 131-133).

Також судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій між ТОВ «Промснаб» та ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та платником податків, що підтверджується уставними документами підприємства та відповідними свідоцтвами.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оріал», останній був зареєстрований платником податків з податку на додану вартість, а тому у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам з вказаним контрагентом.

За таких підстав, суд вважає, що наданими позивачем первинними документами та іншими доказами по справі підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Промснаб» та ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року.

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішеннь був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Посилання представника відповідача на те, що під час перевірки не було підтверджено фактичне отримання позивачем обладнання від ТОВ «Оріал», суд важає безпідставним, оскільки на підтвердження даного факту позивачем було надано акти прийому - передачі обладнання на складі ВАТ «МК «Азовсталь» та ВАТ «Харцизький трубний завод» та товаро-транспортні накладні, які підтверджують реальність поставки обладнання за договірними відносинами між позивачем та ТОВ «Оріал».

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договорні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року.

Щодо праворімності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 27.04.2012 № 0000892310, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 199419,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн., суд виходив з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств, стали обставини, які були встановлені під час перевірки, а саме, безпідставність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року.

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.3 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 139.1.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було встановлено та підтверджено документами бухгалтерського обліку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Оріал» та в повному обсязі сплачені суми за отриманий товар (обладнння) у березні, липні 2011 року, суд вважає, що відповідачем безпідставно було визначено позивачу грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 199419 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн..

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу Алчевської ОДПІ від 22.02.2011 № 208 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промснаб» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року, суд виходив з наступного.

Згідно п. 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. 75.1.2 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за

наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 ПК України.

Згідно п. 78. 4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, видання наказу та вчинення дій Алчевською ОДПІ в Луганській області з проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Промснаб» є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Самі по собі дії та прийняття наказу не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для платника податків.

Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення. Тобто, рішення податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу Алчевської ОДПІ від 22.02.2011 № 208 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Промснаб» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» у березні, липні 2011 року не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає об'єкту порушеного права.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби в частині скасування податкових повідомлень - рішень № 0000882310 та № 0000892310 від 27.04.2012 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Промснаб" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу від 22.02.2012 №208, скасування податкових повідомлень - рішень № 0000882310 та № 0000892310 від 27.04.2012 задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області від 27.04.2012 № 0000882310 та № 0000892310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 2146,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 12 червня 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова