Постанова № 24575310, 29.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2012 року Справа № 2а/1270/2632/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Чиркіна С.М.,

при секретарі судового засідання Данилкіній Н.В.

за участю:

представника позивача: Мітасової Я.В.

представника відповідача: Тулупової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання нечиним податкового повідомлення-рішення №0000488012 від 27.02.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "Краснодонвугілля" (далі - Позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - відповідач) про визнання нечиним податкового повідомлення-рішення №0000488012 від 27.02.2012 року.

Ухвалою суду від 17.04.2012 року було допущено процесуальне правонаступництво відповідача по справі на Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби (т.1 а.с. 153).

В обґрунтування позову зазначив, що не згоден з висновками, викладеними в акті камеральної перевірки №17/08-2/32363486 від 03.02.2012 року, в якому зазначено про порушення позивачем ч. а п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 211554 гривень, заявленого в податковій декларації по податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року та на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0000488012 від 27.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання позивачу з податку на додану вартість на суму 211 554 гривень.

Послався на укладання з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» договору про надання транспортних послуг №966-У/12-10КУО від 31.12.2010 року та фактичне виконання договору контрагентом, який має відповідні дозвільні документи.

Стверджував про фактичне виконання договору постачання №887-У/12-10КУО від 21.12.2010 року, укладеного з ТОВ ПКФ «Дельта», за яким контрагентом було здійснено постачання товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача згідно із видатковою накладною № 574 від 30.03.2011 року на суму 77 460 грн., прибутковим ордером № 266 на суму 64 550 гривень без ПДВ.

З посиланням на вимоги діючого законодавства наполягав на наявності первинних документів, які підтверджують виконання умов договорів.

Посилався на належну реєстрацію контрагентів в органах держаної реєстрації та податкової служби, а також на систематичне подання контрагентами податкової звітності.

Наполягав на наявності тотожного спору з відповідачем у зв'язку з прийняттям за висновками, викладеними в акті камеральної перевірки № 388/08 -2/32363486 від 06.06.2011, задекларованої податкової звітності по податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р., в якому контролюючим органом було зазначено, що договір постачання від 21.12.2010 року №887-У/12-10КУО є нікчемним, оскільки відсутні з боку контрагента ТОВ «ПКФ «Дельта» ознаки господарської діяльності. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення № 0002208012 від 29.06.2011 року, скасоване рішенням суду.

Стверджував, що відповідачем не були досліджені господарські договори та інші первинні документи Позивача, які за своїм змістом свідчать про виконання сторонами двосторонніх зобов'язань.

Просив визнати дії з винесення податкового повідомлення-рішення від 27.02.12 №0000488012 протиправними, визнати неправомірним і відмінити податкове повідомлення-рішення від 27.02.12 №0000488012.

Відповідач позов не визнав, надав заперечення в якому просив відмовити в задоволені позову, оскільки на запити відповідача щодо надання документального підтвердження господарських операцій з контрагентами ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» та ТОВ «ПКФ «Дельта» позивачем до перевірки не надані документи, які-б підтверджували розрахунки між сторонами за договорами та первинні документи бухгалтерського обліку господарських операцій із зазначеними контрагентами, у тому числі документи, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг), передачі права власності (договори, довіреності, акти прийому-здачі, сертифікати якості).

Наполягав на непідтверджені позивачем документально отримання товарів (робіт, послуг), відповідно відсутності права на формування податкового кредиту.

Додатково послався акт Ленінської податкової інспекції у м. Луганську від 30.08.2011р. № 1614/16-34721183 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки ТОВ "Монтаж-демонтаж проект" з питань взаємовідносин з контрагентами за операціями з якими сформовані податкові зобов'язання за лютий 2011року та встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ "Монтаж-демонтаж роект» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підстави викладеного вважав, що операції позивача з ТОВ "Монтаж-демонтаж проект» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «ПКФ «Дельта» послався на надання позивачем лише податкової накладної, виписаної у травні 2011 року на суму ПДВ 12910,00 грн., відсутність документів, що підтверджують розрахунки між підприємствами за отримані товари (роботи, послуги).

Інформації щодо відображення у бухгалтерському обліку ПАТ «Краснодонвугілля» зазначених операцій до перевірки не надано.

Документи, які підтверджують факт придбання товарів (робіт, послуг), передачі права власності (договір, довіреності, акти прийому-здачі, сертифікати якості) до перевірки не надані.

Таким чином ПАТ «Краснодовугілля» документально не підтверджено отримання товарів (робіт, послуг).

При відсутності фактичних поставок товарів (робіт, послуг) підприємство не має права на формування податкового кредиту.

Додатково послався на акт Ленінської МДПІ у м. Луганську № 1026/16/37287667 від 08.06.2011р. «Про результати камеральної перевірки ТОВ "ПКФ "ДЕЛЬТА" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2011р.», яким встановлена неможливість фактичного здійснення ТОВ "ПКФ "ДЕЛЬТА" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

З рахуванням зазначених даних та з посиланням на вимоги ч. 1 ст. 203, ч.1 ст.207, ст. 215 , п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України стверджував, що усі операції ТОВ "ПКФ "ДЕЛЬТА" з продажу ПАТ ,,Краснодонвутілля" не спричиняють реального настання правових наслідків.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію належним виконанням умов договорів та наявністю первинних документів, які підтверджують зазначений факт.

Представник відповідача позов не визнав, надав пояснення, тотожні даним, викладеним в заперечені на позов.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Публічне акціонерне товариство "Краснодонвугілля" зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 14.06.2004 в якості юридичної особи, є платником податків, у тому числі на додану вартість. (а.с. т.1 а.с.97-101)

Згідно ст.1 Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Повноваження відповідача визначені ст. 20 ПК України.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі -наказ № 984).

Згідно із п.3 наказу № 984 результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В порядку визначеному ст. 203 ПК України позивачем були подані декларації з податку на додану вартість за березень - квітень 2011 року (т.2.а.с. 8-28) з розшифровками, в яких зазначені суми кредиту з податку на прибуток відповідно за березень 56804326 грн., за квітень 50469729грн.

На підставі наказу відповідача № 52 від 27.01.12 у період з 31.01.2012 р. по 03.02.2012 р. уповноваженими особами відповідача, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 та п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача,з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 01.01.2009р.- 31.10.2009р., 01.12.2009р. - 28.02.2010р., 01.02.2011р. -30.04.2011р та податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2009р.- 31.12.2009р., 01.01.2010р - 31.03.2010р., 01.01.2011р. -30.06.2011 р. (т.1.а.с.218)

Факт проведення перевірки визнаний та не оскаржується сторонами.

За результатами перевірки складено акт від 03.02.2012 року №17/08-2/32363486 (т.1 а.с.222-245, далі - акт № 17), у висновках якого зазначено про порушення позивачем норми ч. а п. 198.1 ст. 198 ПК України та зазначено про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 211554 гривень, заявленого в податковій декларації по податку на додану вартість за березень, квітень 2011 року.

З податкової звітності позивача за березень, квітень 2011 року та пояснень сторін убачається, що податковий кредит у звітні періоди сформовано, у тому числі по операціях з контрагентом ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» та ТОВ «ПКФ «Дельта».

Відповідач наполягав на нікчемності операцій із зазначеними контрагентами, оскільки позивачем не надані витребувані відповідачем первинні документи на підтвердження операцій, контрагенти не займаються та не мають можливості займатись господарською діяльністю, та не подають звітність.

Відповідно до п.п.54.3.2. ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством у тому числі якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках,

Згідно з абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Згідно з п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

У зв'язку із виявленими порушеннями відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000488012 від 27.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання ПАТ «Краснодонвугілля» по податку на додану вартість на суму 211 554 грн. (т.1.а.с.13), яке є предметом спору по даній справі.

Відповідно до п.73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків за наявності підстав, передбачених законом.

Листами від 05.07.2011 р. №11840/10/08-217 №11841/10/08-217 відповідач звернувся до позивача стосовно надання документального підтвердження щодо здійснення ПАТ «Краснодонвугілля» господарських операцій та правомірності формування податкового кредиту з ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» та ТОВ «ПКФ «Дельта» за березень 2011 року. (т.1.а.с.214, 216)

На зазначені листи позивачем направлені відповіді від 20.07.2011р. № 4/1Н-74 (вх. 4383/10 від 20.07.2011р) (т.1.а.с.215,217).

Відповідно п. 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій по: а) придбанню або виготовленню товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) і послуг.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК Україні податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з надання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

21.12.2010 року між позивачем та ТОВ «ПКФ «Дельта» був укладений договір постачання № 887-У/12-10 КУО (т.1.а.с.70-73), за яким згідно із специфікацією (т.1.а.с.74) ТОВ «ПКФ «Дельта» зобов'язано поставити відповідні ресурси позивачу.

Відповідно до п.п. 2.1 договору від 21.12.2010 кількість та номенклатура ресурсів зазначена в специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно із специфікацією № 1 від 21.12.2010 ТОВ "ПКФ "Дельта" передає, а ПАТ "Краснодонвугілля" приймає ресурсі загальною вартістю 79038 грн., в т.ч. ПДВ - 13173 грн. (т.1 а.с. 74).

Згідно із прибутковим ордером № 266, товарно-транспорною накладною від 30.03.2011 року та видатковою накладною, товар був поставлений на адресу позивача (т.1.а.с.75-76).

Надана позивачем товарно-транспортна накладна від 30.03.2011 року відповідає вимогам "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568. (далі - наказ № 363).

В розумінні вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та п. 11 Наказу № 363, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Підтвердженням оплати позивачем за ресурси ТОВ "ПКФ "Дельта" є рахунок -фактура (т.1.а.с.77) та виписки з банківських рахунків ( т.1 а.с. 142, 145)

Позивач в судовому засіданні надав докази реєстрації ТОВ "ПКФ "Дельта" в якості юридичної особи та платника податків (т.1.а.с.80-84).

При розгляді адміністративної справи № 2а-7107/11/1270 між тими самими сторонами про скасування податкового повідомлення - рішення № 00022008012 від 29.06.2011, був встановлений факт виконання умов договору № 887-У/12-10 КУО за специфікаціями № 2, 3 (т.1 а.с.85-95).

На підтвердження виконання умов договору та права на податковий кредит позивачем надана податкова накладна № 547 від 30.03.2011 року, видана ПКФ «Дельта» на загальну суму 77460 грн. із сумою ПДВ 12910 грн. , яка відповідає вимогам законодавства (т.1.а.с.69).

31.12.2012 року позивачем та ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» був укладений договір №966-У/12-10КУО на надання транспортних послуг з перевезення працівників ПАТ «Краснодонвугілля», за яким підрядник передавав позивачу автобуси для перевезення працівників (т.1.а.с.62-63).

На підтвердження права на укладення договору №966-У/12-10КУО про перевезення пасажирів позивачем надані правовстановлюючі документи контрагента - ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» : свідоцтво про державну реєстрацію від 30.11.2006 року Л01 №018203, довідку ЄДРПОУ від 28.10.2009 року, копію статуту, копію свідоцтва №1000461189 про реєстрацію платником ПДВ від 14.12.2006 року, а також копію ліцензії АВ №406000 від 01.04.2008 року на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом згідно виду робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», копію ліцензії АВ №406004 від 01.04.2008 року на право надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) (т.1.а.с. 57-61).

Наявність у ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» транспортних засобів для виконання умов договору на перевезення підтверджується, у тому числі договорами оренди, укладеними ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та актами прийому - передавання транспортних засобів на підставі зазначених договорів (т.3.а.с.64-67).

Згідно із свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів, останні належать орендодавцям - фізичним особам-підприємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.3.а.с.68-103).

Відсутність у договорі №966-У/12-10КУО переліку автобусів та їх державних номерів, а також номерів кузовів та інших індивідуальних ознак не тягне нікчемності цього договору, тим більше що ці данні автобусів відображені в довідках про виконаний обсяг робіт, які в свою чергу, передбачені п.3.1. договору та в актах здачі-приймання виконаних робіт, та співпадають із затвердженими графіками руху автобусів (т.2. а.с.82-194, т. 1 а.с. 40-54, т.2 а.с.201-222).

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На підтвердження фактичного виконання господарських операцій позивачем надані податкові накладні № 368 від 28.02.2011 року із сумою ПДВ 87362,85грн. та №142 від 11.03.2011 року із сумою ПДВ 111281,15 грн., видані ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» на загальну суму 667686,92 грн. (зокрема ПДВ - 111 281,15 грн.) на підставі яких позивач включив до складу податкового кредиту зазначену суму ПДВ. (т.1.а.с.38-39).

Вказані документи є документами первинного бухгалтерського обліку.

Податкові накладні складені у відповідності до вимог законодавства, на час їх видачі постачальник послуг був зареєстрований як платник ПДВ і вказану суму відобразив в своїх податкових зобов'язаннях.

На підтвердження виконання умов договору №966-У/12-10КУО від 31.12.2010 року позивачем були надані акти прийому-передачі виконаних робіт перевізником ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» про надання послуг з перевезення працівників ВАТ «Краснодонвугілля», на загальну суму 1 191 864,03 грн., у тому числі ПДВ у розмірі 198 644 грн., з довідками та реєстрами (т.2, а.с.31-194, т.1 а.с. 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54).

В порядку, визначеному договором №966-У/12-10КУО від 31.12.2010 року між позивачем узгоджувались ціни виконаних робіт на підставі калькуляції вартості транспортних послуг т.2 а.с. 195-199).

На підтвердження оплати виконаних робіт позивачем надані виписки з особового рахунку та платіжні доручення(т.2.а.с.226-236), які, на виконання вимог ст. 71 КАС України, не спростовані відповідачем.

Вказані документи є документами первинного бухгалтерського обліку.

Податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України №996 «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

На виконання вимог статей 11, 69 КАС України, суд пропонував сторонам надати додаткові докази на підтвердження викладених позицій, у тому числі паспорти автобусних маршрутів.

Наказом Міністерства транспорту № 278 від 07.05.2010 року затверджений порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, який встановлює вимоги до паспортів автобусних маршрутів регулярних та регулярних спеціальних перевезень, процедуру розроблення, погодження та затвердження таких паспортів (далі - наказ № 278).

Паспорта приміських автобусних маршрутів затверджені в порядку визначеному Наказом № 278 та зазначені в них маршрути співпадають з умовами договору №966-У/12-10КУО від 31.12.2010 року та актами виконаних робіт.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, яка підписувала відповідь на запит суду (т. 3 а.с. 18,20), пояснила, що у відповіді зроблена описка, замість слів: «акти не оскаржувались» необхідно було зазначити: «не скасовувались», оскільки постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2012 року, відмовлено в задоволені позову про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки контрагента ТОВ "ПКФ "ДЕЛЬТА" (т.3 а.с.47).

З урахуванням викладеного не заслуговують на увагу посилання позивача на скасування акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 30.08.2011р. № 1614/16-34721183 «Про проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки " Монтаж-демонтаж проект" та акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 08.06.2011р. № 1026/16/37287667 «Про результати камеральної перевірки ТОВ "ПКФ "ДЕЛЬТА", оскільки на час прийняття оскарженого податкового повідомлення - рішення дії щодо складання зазначених актів не визнавались протиправними та не скасовувались накази на перевірку.

Належним способом захисту в даному випадку є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки остання тягне негативні наслідки для позивача. Самі по собі дії з винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення не тягнуть негативних наслідків для позивача.

З урахуванням обраного позивачем способу захисту та вимог ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000488012 від 27.02.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача пропорційно задоволенню позову.

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні 29.05.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення повного тексту постанови відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000488012 від 27.02.2012 року задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби №0000488012 від 27.02.2012 року про збільшення грошового зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» з податку на додану вартість на суму 211 554 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Краснодонвугілля" судові витрати у розмірі 2115,55 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 01 червня 2012 року.

СуддяС.М. Чиркін