Постанова № 24574711, 28.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4551/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коблова О.Д., розглянувши в порядку скороченого провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення недоїмки, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення недоїмки в розмірі 203,87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті перевірки суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 було виявлено порушення чинного законодавства України щодо своєчасності перерахування страхових внесків, в результаті чого відповідно до рішення № 382/26 відповідачу було нараховано пені 4,66 грн. та накладено штраф в розмірі 199,21 грн., які не сплачуються останнім добровільно.

Позивач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 04.05.2012 року про отримання ухвали про відкриття скороченого провадження, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття скороченого провадження за цим адміністративним позовом був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення 08.05.2012 року, яке наявне в матеріалах справи.

Згідно пункту 3 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідач зареєстрований як страхувальник у Вільногірській міжрайонній виконавчій дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується заявою від 28.03.2001 року, яка міститься в матеріалах справи.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням регулюються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року за № 2240-III (далі Закон України за № 2240-III) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 4-5 ст. 13 Закону України за № 2240-III Виконавча дирекція Фонду забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням та представляє інтереси страховика в судових та інших органах.

24.03.2009 року фахівцями Вільногірської міжрайонної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціальною страхування з тимчасової втрати працездатності проведено перевірку правильності нарахування, сплати страхових внесків та цільового використання коштів ФСС з ТВП суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 за період з 01.01.2006р. по 01.01.2009р. відповідно до Плану проведення ревізій та перевірок страхувальників на 1-й квартал 2009 року, затвердженого наказом директора Вільногірської МрВД від 22.12.2008 року № 91, на підставі доручення від 10.03.2009 року № 77.

За результатами перевірки за період з 01.01.2006р. по 01.01.2009р. складено акт №89 від 24.03.2009 року, яким встановлено порушення своєчасності перерахування страхових внесків, у зв'язку з чим, відповідно до п.15.2 ст.15 «Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року № 38 проведено перевірку страхувальника за більш ранній період з 01.01.2004р. по 01.01.2009р.

Встановлено, що перерахування страхових внесків здійснювалось несвоєчасно, що є порушенням пп. 2 п. 2 ст. 27 Закону України № 2240-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», сума несвоєчасної сплати страхових внесків становить 398 грн. 41 коп. За несвоєчасну сплату страхових внесків відповідно до п.1 ст. 30 Закону України № 2240-III нараховано штраф у розмірі 199 грн. 21 коп. (398,41 і 50%) та пеню в сумі 4 грн. 66 коп.

Загальна сума фінансових та штрафних санкцій за актом становить 203 грн. 87 коп. Перерахування страхових внесків неналежним страховикам за перевіряємий період не встановлено.

Згідно з п. 2 ч. 2. ст. 27 Закону України за № 2240-III страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України за № 2240-III страхові внески - кошти відрахувань на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які спрямовуються на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Відповідно до ст. 21 Закону України за № 2240-III розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках: для роботодавців до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб; для найманих працівників до сум оплати праці, які включають основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб; для застрахованих осіб, зазначених у частинах другій і третій статті 6 цього Закону до сум оподатковуваного доходу (прибутку).

Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, та є розрахунковою величиною при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах.

В порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону України за № 2240-III відповідач не повністю перерахував до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нараховані ним страхові внески у сумі 398 грн. 41 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України за № 2240-III страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Відповідно до абз. 3-4 ч. 1 ст. 30 Закону України за № 2240-III за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Згідно з п. ч. 1 ст. 28 Закону України за № 2240-III страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 30 Закону України за № 2240-III право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.

Згідно з п.п.15.14.5 п. 15.14 ст. 15 Інструкції № 38 за матеріалами акта ревізії протягом 20 календарних днів керівники виконавчої дирекції Фонду або його відділень, їх заступники приймають рішення про застосування фінансових та штрафних санкцій до страхувальника. Рішення приймається за встановленою формою (додаток 1) відповідно до ст. 28, 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». У рішенні вказуються суми фінансових санкцій, які належить зарахувати до бюджету Фонду, шляхом відображення у звіті страхувальника по коштах Фонду (за формою Ф4-ФСС з ТВП. Облік рішень проводиться за встановленою формою (додаток 2). В рішенні, яке надсилається страхувальнику зазначаються строки, передбачені цією Інструкцією для можливого оскарження нарахованого зобов'язання (штрафних санкцій і пені за їх наявності) по коштах Фонду.

На підставі зазначених норм щодо відповідача було прийнято рішення № 382/26 від 09.04.2009 року про застосування штрафних санкцій у вигляді пені розміром 4 грн. 66 коп. та накладення на нього штрафу в розмірі 199 грн. 21 коп.

Також, судом встановлено, що 06.05.2009 року відповідач звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання недійсним вищезазначеного рішення. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 року СПД-ФО ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2011 року апеляційну скаргу СПД-ФО ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду-без змін.

Відповідно до п.п. 15.14.6 п. 15.14 ст. 15 Інструкції № 38 рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій та зарахування їх до бюджету Фонду, вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано поштовим відправленням з повідомленням про вручення.

Згідно з п.п.15.14.7 п. 15.14 ст. 15 Інструкції № 38 страхувальник у визначені строки інформує в письмовій формі робочий орган Фонду про усунення недоліків, виявлених ревізією, а також щодо виконання рішення по накладанню штрафних і фінансових санкцій.

Відповідачем не було сплачено визначені у рішенні № 382/26 від 09.04.2009 року суми штрафу та пені.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року за № 2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України за № 2464-VI) недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України за № 2240-III не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Відповідно до ст. 7 розділу VIII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України за № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем добровільно не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.4 ст. 94 КАС України в справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення недоїмки - задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (р/р 25609231103002 в ПАТ «КБ «Надра», м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26049860, одержувач - Вільногірська міжрайонна виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності) суму недоїмки в розмірі 203,87 грн. (двісті три грн. 87 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст. 183-2 та ч.1 ст.256 КАС України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя О. Д. Коблова