Ухвала суду № 24574227, 05.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/666/11

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивач : Томенко Роман Вікторович

відповідач (апелянт) : Бабій Руслан Володимирович, Непийвода Інна Андріївна,

Боценко Денис Ігорович

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування ПДВ, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" звернулось до суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року заявлені позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Державною податковою інспекцією у м. Вінниці № 0000882330 від 01.02.2011р. та стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034, код 34004579, р/р 2600905690746 в ВОД ПАКТБ "Правекс-Банк", МФО 321983) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 325 325 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129 433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363 214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365 925 грн., за червень 2008 року в розмірі 3641 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач-1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову - про відмову в позові. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи.

Представники відповідачів підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДПІ у м. Вінниці задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Барлінек Інвест" з 17.01.2011 року, тривалістю 1 робочий день, наслідки якої знайшли своє відображення в акті перевірки № 72/2330/34004579 від 19.01.2011р.

Перевіркою встановлено порушення п. 1.8, п.п 7.7., п.п. 7.7.2, п.п. 7.7.10, п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", завищено суму бюджетного відшкодування на 2224229 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000882330 від 01.02.2011р., яким встановлено завищення суми бюджетного відшкодування на 2224229 грн.

Судовими інстанціями з'ясовано, що причиною завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду є порушення, описане в акті перевірки від 08.02.2011р. № 409/2330/34004579.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню та скасовуючи його суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний суд, вірно виходив з такого.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих із запізненням у тих звітних періодах, в яких вони були отримані.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до офіційних роз'яснень, наданих ДПА України, у межах наданих Законом повноважень, у Листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином" у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Така ж позиція висвітлена у Листах ДПА України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417, від 30.12.2005 року №26268/7/16-1117 які є офіційними роз'ясненнями податкового органу вищого рівня, дотримання яких згідно підпункту "д" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" виключає можливість притягнення платника податків до відповідальності.

За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної. Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 07.06.2011р. по справі № К/9991/2397/11.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", (чинний на час виникнення спірних правовідносин), встановлена персональна податкова відповідальність платників податків.

Недотримання вимог податкового законодавства одним платником податків не може нести негативних наслідків щодо інших платників податків, які не несуть відповідальності за законом за його дії чи бездіяльність.

В даному випадку відповідальність за порушення вимог податкового законодавства, передбачену як самим податковим, так і адміністративним та кримінальним законодавством, має нести саме цей платник податків.

У разі, якщо податковим органом встановлений факт несплати (недекларування) кимось з постачальників податку на додану вартість, відповідальність має нести саме цей платник податків, а не позивач, і органи державної податкової служби наділені всіма необхідними правами для притягнення таких осіб до відповідальності у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій, а також в порядку кримінального судочинства.

Крім того, в матеріалах справи містяться судові рішення, які набрали законної сил, про визнання протиправною бездіяльності Відповідача 1 щодо ненадання висновків Головному управлінню Державного казначейства України у Вінницькій області (надалі - Відповідач 2) про відшкодування Позивачу вказаних сум бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п.7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню бюджету.

Аналогічна норма міститься і абзаці 2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України.

Таким чином, судовими рішеннями, які набули законної сили, фактично підтверджено право позивача на отримання зазначених сум бюджетного відшкодування, і податковий орган позбавлений права зменшувати ці суми бюджетного відшкодування після їх перегляду в судовому порядку.

Щодо стягнення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень-червень 2008 року колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Постановами Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2009р. №2-а-2129/09/0270 та Київського апеляційного адміністративного суду України від 04.11.2010 року по справі №2-а-2129/09/0270, визнано протиправною бездіяльність Відповідача 1 щодо ненадання Відповідачу 2 висновків про відшкодування позивачу сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2008 року в розмірі 339660 грн., за лютий 2008 року в розмірі 129433 грн., за квітень 2008 року в розмірі 363214 грн., за травень 2008 року в розмірі 365925 грн., за червень 2008 року в розмірі 68242 грн.

Вказані постанови в цій частині залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.01.2012р. по справі № К-38548/10.

Згідно з ч. 3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про безпідставність винесених відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000882330 від 01.02.2011 та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 11 червня 2012 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.