Ухвала суду № 24570693, 06.06.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2301/12 06.06.2012 06.06.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1490/1595/12 Суддя першої інстанції: Коваленко І.В.

Категорія 37 Суддя-доповідач апеляційного суду: Крамаренко Т.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 травня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Лівінського І.В., Крамаренко Т.В.,

при секретарі: Шпонарській О.Ю.,

за участю: позивача - ОСОБА_2 його представника - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2012 року по справі за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_5 про стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2011 року ОСОБА_2 звернуся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення коштів.

Позивач зазначав, що після смерті свого батька - ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить Ѕ частина спадщини, яка складається з грошових вкладів з належними відсотками та компенсаціями, що збереглися в у відділеннях Державного ощадного банку України. Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 через банкомат з рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я батька у Ощадбанку зняв кошти у сумі 23 918,40 грн.

Посилаючись на те, що половина коштів належить йому як спадкоємцю за законом, а відповідач в добровільному порядку відмовляється йому їх повернути, просив суд стягнути з останнього на його користь 11 909,70 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 кошти у сумі 11 909,70 грн. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилаючись на невідповідність рішення суду нормам матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом положень ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або, день, з якого вона оголошується померлою (частина третя ст.46 цього Кодексу).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщини є рівними, якщо спадкодавець заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, актовий запис про смерть №42 (а.с.4).

Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих Другою Миколаївською державною нотаріальною конторою від 15 вересня 2011 року та 1 грудня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить по Ѕ частці грошових вкладів з належними відсотками та компенсаціями, що зберігаються у відділеннях Державного ощадного банку України, зокрема Філія-міське відділення №8351, місто Миколаїв, рахунок № НОМЕР_1, що належали їх батьку - ОСОБА_6 (а.с. 38,43).

Згідно звіту про стан рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім'я спадкодавця за період з 26 грудня 2010 року по 25 січня 2011 року та довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 16.11.2011р., 31 грудня 2010 року у м. Одеса проведена банківська операція із зняттям коштів в сумі 23 819,40 грн. (а.с. 6, 56).

Гроші з вказаного рахунку були зняті сином померлого - ОСОБА_5, про що не заперечувала представник відповідача у судовому засіданні під час розгляду справи.

Як встановлено судом, зазначені кошти були нараховані та накопичені за життя спадкодавця, а тому не є щомісячною пенсією, яка витрачалася на його утримання та повинні бути передані відповідачу, як члену його сім'ї на підставі ст. 1227 ЦК України.

Крім того, доказів того, що ОСОБА_5 є членом сім'ї спадкодавця, який постійно проживав разом з померлим та вів з ним спільне господарство, як того вимагає ст. 64 ЖК України матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного та положень зазначених вище норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що гроші у сумі 23 819,40 грн. це спадкове майно та обґрунтовано стягнув з відповідача Ѕ частину у розмірі - 11 909 70 грн. на користь позивача.

Доводи відповідача про те, що спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені на утримання, догляд лікування та поховання є безпідставними, оскільки це не є предметом спору.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції укладеного з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 303, 307, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: