Рішення № 24570665, 30.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/2359/12 30.05.2012 30.05.2012 30.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22-ц/1490/1635/12 Головуючий у першій інстанції - Паньков Д.А..

Категорія 31 Доповідач апеляційної інстанції - Крамаренко Т.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2012 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.,

суддів: Лівінського І.В., Крамаренко Т.В.,

при секретарі: Богуславській О.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 березня 2012 року по справі за позовом

ОСОБА_5

до

ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства «Мегабанк»

про

визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони на відчуження та виключення запису з реєстру іпотек,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2011 року ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_6, ПАТ «Мегабанк», який в подальшому уточнив про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони на відчуження та виключення запису з реєстру іпотек.

Позивач зазначав, що до 13 лютого 2008 року перебував з ОСОБА_6 у зареєстрованому шлюбі під час якого ними було придбано квартиру АДРЕСА_1. На підставі рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 березня 2010 року за ним визнано право власності на Ѕ частку вказаної квартири. 16 квітня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Мегабанк» (правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк») було укладено договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що договір іпотеки на квартиру був укладений без його згоди як співвласника квартири, яка перебувала у спільній сумісній власності, просив визнати договір іпотеки, укладений між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_6 на квартиру АДРЕСА_1 від 16 квітня 2008 року недійсним та зобов'язати приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 зняти заборону на відчуження вказаної квартири та виключити запис з реєстру іпотек щодо вказаної квартири.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 6 березня 2012 року позов ОСОБА_5 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки квартири, укладений між ОСОБА_6 та ВАТ «Мегабанк» 16 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 за р/№ 4410 та скасовано заборону відчуження квартири АДРЕСА_1, накладену приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 за р/№ 4411, шляхом зобов'язання нотаріуса виключити запис з реєстру іпотек вказаної квартири. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач - ПАТ «Мегабанк», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені вимог ОСОБА_5

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що відсутня згода ОСОБА_5, як співвласника відповідно до ст. 369 ЦК України на вчинення правочину щодо розпорядження спільний майном - квартирою АДРЕСА_1 при укладання договору іпотеки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що згода на вчинення правочину щодо розпорядження спільний майном - квартирою АДРЕСА_1 при укладання договору іпотеки, ОСОБА_5, як співвласника відсутня.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна.

Відповідно до положень ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, і зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.

За змістом ст.ст. 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Згідно до ст. 578 ЦК України та ст. 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх власників.

Іпотекодавець зобов'язаний до укладання іпотечного договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі і ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов'язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

Стаття 18 Закону України «Про іпотеку» встановлює перелік істотних умов іпотечного договору, до якого включаються зокрема, дані про його учасників. Відсутність хоч би однієї із умов, що визначаються істотними, є підставою для визнання судом договору недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, ОСОБА_5 з 1984 року по 30 січня 2008 року перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі, під час якого було придбано квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 березня 2010 року за ОСОБА_5 визнано право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1, внаслідок поділу сумісного майна подружжя (а.с.8-10).

16 квітня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ «Мегабанк» (правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк») було укладено іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 в забезпечення виконання кредитного договору від 16 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ «Мегабанк», посвідчений приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_7 за р/№4410. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 2007 року (а.с.56).

Цього ж дня накладено заборону на відчуження вказаної квартири за р/№4411 та внесена в реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

З матеріалів справи вбачається, що при укладанні договору іпотеки ОСОБА_6 особисто надала банку документи та інформацію щодо предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1, яка належить їй одноособо на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 2007 року. В своїй заяві ОСОБА_6 вказала, що відсутні особи, які б могли поставити питання про визнання права власності на частку вказаної квартири. На момент укладання іпотечного договору у шлюбі, або у фактичних шлюбних відносинах не перебувала (а.с. 36-38, 55).

Отже, на момент укладання договору іпотеки єдиною власницею квартири була ОСОБА_6, а тому не було підстав для надання позивачем згоди на його укладання.

Посилання позивача на те, що квартира на момент укладання договору іпотеки перебувала у спільній сумісній власності подружжя і після розірвання шлюбу, розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності відповідно до ч.2 ст. 68 СК України здійснюється за взаємної згодою співвласників є безпідставними.

Договір іпотеки не є договором щодо розпорядження майном подружжя і згода одного з подружжя при його укладанні, як того вимагає ст. 65 СК України не потрібна. Крім того, на час укладання оспорюваного договору шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 було розірвано.

На зазначені положення вказаних норм суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилково висновку про наявність підстав для визнання договору іпотеки недійсним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі п. 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5

Керуючись статтями 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» задовольнити.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 березня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства «Мегабанк» про визнання недійсним договору іпотеки, зняття заборони на відчуження та виключення запису з реєстру іпотек - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: