Вирок № 24568714, 13.06.2012, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

< Позивач > < відповідач > < третя особа > Охтирський міськрайонний суд Сумської області < Суд-місто > < Суд-вул > < Суд-буд. >

Справа № 1813/2833/2012

1/1813/133/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2012 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в м. Охтирка Сумської області в складі :

головуючого-судді Білери П.П.

при секретарі Алєксєєнко І. В.

з участю прокурора Вініченка О.М.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Охтирка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, студента 5 курсу інституту Фізичної культури Сумського педагогічного університету ім. Макаренка м. Суми, освіта незакінчена вища, не одруженого, раніше судимого 24 червня 2010 року Охтирським міськрайонним судом Сумської області по Ст. 296 ч. 4 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі Ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строк на 2 роки

по Ст. 186 ч. 2 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, уродженця сел. Кириківка Великописарівського району Сумської області, мешканця АДРЕСА_2, студента 5 курсу інституту Фізичної культури Сумського педагогічного університету ім. Макаренка м. Суми, освіта незакінчена вища, не одруженого, раніше не судимого

по Ст. 396 ч. 1 КК України, суд

Встановив :

Підсудний ОСОБА_6 17 липня 2011 року близько 02 години 30 хвилин рухаючись в якості пасажира по вул. Київській с. Комиші Охтирського району Сумської області разом з підсудним ОСОБА_7, який не перебував з ним у злочинній змові, на автомобілі «ЗАЗ -Daewoo», державний номер НОМЕР_1, який підсудний ОСОБА_7 взяв в м. Суми в оренду, під керуванням останнього, помітив неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4 Маючи давнішню образу та тривалі неприязні стосунки з ОСОБА_8., з метою спричинення шкоди його здоров'ю, підсудний ОСОБА_6, знаходячись на передньому пасажирському сидінні у салоні вказаного автомобіля, застосовуючи засоби маскування, одягнув шапочку -маску, дістав аерозольний газовий балончик із сльозоточивим газом «Терен-4м», що був у нього і опустивши скло правих передніх дверей автомобіля, через вікно направив руку з балончиком у бік групи вищеозначених неповнолітніх та став умисно розпилювати сльозоточивий газ, усвідомлюючи та допускаючи попадання газу всім особам, що рухалися. В результаті чого потерпіла ОСОБА_4 отримала хімічний опік обличчя легкого ступеня. Після цього підсудний ОСОБА_7, не бажаючи брати участі у вчиненні злочину, з метою залишення місця події, розвернув автомобіль у зворотній бік і через наявність у салоні автомобіля сльозоточивого газу, зупинився і відчинив двері автомобіля для того, щоб провітрити автомобіль. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 почали втікати в бік вул. Леніна с. Комиші Охтирського району Сумської області, а потерпіла ОСОБА_4 побігла в бік вул. Київської с. Комиші Охтирського району Сумської області і на обочині проїзної дороги впала колінами на землю. Помітивши це, підсудний ОСОБА_6, маючи на меті відкрито заволодіти чужим майном, вийшов із автомобіля і направився до потерпілої ОСОБА_4, яка в цей час сиділа на обочині дороги. Підсудний ОСОБА_6 підійшов до потерпілої та застосовуючи фізичне насильство до неї , яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, застосовуючи вдруге газовий балончик «Терен -4м» направив його у бік потерпілої ОСОБА_4 та зробив розпилювання газу в безпосередній близькості від її обличчя. Потерпіла ОСОБА_4 усвідомлюючи реальну загрозу для її здоров'я, ухилилася від попадання в обличчя газу, закривши лице кофтою. Після цього, підсудний ОСОБА_6 усвідомлюючи, що потерпіла розуміє протиправний характер його дій, зірвав з її плеча та відкрито заволодів її сумкою вартістю 178 грн. 20 коп. в якій знаходилися мобільний телефон «Нокіа -5610»вартістю 394 грн. 40 коп. з Сім -картою оператора мобільного зв'язку «МТС»вартістю 10 грн. та гроші в сумі 11 гривень, а всього на суму 593 грн. 60 коп. Крім того, в результаті застосування щодо потерпілої ОСОБА_12 насильницьких дій, їй були завдані легкі тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку легкого ступеню кон'юктиви обох очей, які не є небезпечними для її життя та здоров'я. Підсудний ОСОБА_7 будучи присутнім під час вчинення підсудним ОСОБА_6 відкритого викрадення майна у потерпілої ОСОБА_4, із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, а саме жіночої сумки вартістю 178 грн. 20 коп. в якій знаходилися мобільний телефон «Нокіа -5610»вартістю 394 грн. 40 коп. з Сім -картою оператора мобільного зв'язку «МТС»вартістю 10 грн. та гроші в сумі 11 гривень, а всього на суму 593 грн. 60 коп., тобто злочину, передбаченого Ст. 186 ч. 2 КК України, який згідно Ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, та не беручи участі у вчиненні цього злочину, не маючи попередньої змови між собою, не передбачаючи і не бажаючи настання наслідків у вигляді заподіяння будь -якої шкоди стороннім особам, не змігши перешкодити підсудному ОСОБА_6 вчинити заволодіння чужим майном, оскільки дані дії його мали раптовий характер, достовірно знаючи про вчинений, заздалегідь необіцяний тяжкий злочин, і маючи реальну можливість повідомити про його вчинення правоохоронним органам, приховав цей злочин і протягом тривалого часу, до вересня 2011 року, не повідомив правоохоронним органам про вищеозначений злочин. Таким чином підсудний ОСОБА_7, усвідомлюючи фактичні обставини вчиненого підсудним ОСОБА_6 злочину, відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, не беручи при цьому участі в ньому, вчинив приховання тяжкого злочину.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю та суду пояснив, що з підсудним ОСОБА_6 вони чотири роки разом навчалися, вони товаришували. Зі слів підсудного ОСОБА_6 йому відомо, що його в с. Комиші Охтирського району Сумської області ображає ОСОБА_8, а тому необхідно поїхати та «розібратися» з ним. Так як підсудного ОСОБА_6 він вважав своїм другом, то він погодився на цю пропозицію. Маючи бажання захистити товариша, він 16 липня 2011 року взяв в оренду автомобіль «ЗАЗ -Daewoo», державний номер НОМЕР_1 та ввечері цього ж дня поїхали в с. Комиші Охтирського району Сумської області. Коли вони приїхали в с. Комиші Охтирського району Сумської області то було близько 00 годин. Керував автомобілем він, підсудний ОСОБА_6, сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_13 сиділа на задньому сидінні. Вони поїздили по селу, під'їхали до клубу, та дочекались закінчення дискотеки. Коли дискотека закінчилась, молодь почали розходитись по домівкам. Проїжджаючи по вул. Київській с. Комиші Охтирського району Сумської області, підсудний ОСОБА_6 помітив ОСОБА_8, який був з двома дівчатами, як потім з'ясувалося він був з неповнолітніми ОСОБА_9 та ОСОБА_4 Підсудний ОСОБА_6 попросив його під'їхати ближче до них. Коли вони під'їхали ближче то той одягнув на голову шапку - маску з прорізами для очей та рота, опустив скло та став розпиляти у натовп, де знаходився ОСОБА_8 з дівчатами, газового балончика. Не бажаючи брати участь у вчиненні правопорушення він розвернув автомобіль у зворотній бік і через наявність в салоні автомобіля сльозоточивого газу, зупинився та відчинив двері для того щоб провітрити автомобіль. Підсудний ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, а через деякий час повернувся вже ж жіночою сумкою в руках білого кольору. Він зрозумів, що підсудний ОСОБА_6 вчинив злочин, а саме відкрито викрав сумку в однієї з дівчат, які йшли разом з ОСОБА_8, як з'ясувалося потім, він відкрито викрав сумку у потерпілої ОСОБА_4 Після цього вони поїхали спочатку на АЗС, щоб заправити автомобіль, а потім до м. Суми. Коли він їздив заправляти автомобіль, то підсудний ОСОБА_6 та його дівчина ОСОБА_13 залишали автомобіль в зв'язку з тим, що підсудний ОСОБА_6 не хотів щоб на АЗС його помітив брат ОСОБА_8, який там працює. По дорозі в м. Суми, підсудний ОСОБА_6 викинув сумку з вікна автомобіля, а телефон залишив собі. Він зрозумів, що підсудний ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин, - грабіж, але про це правоохоронним органам не повідомив, так як не хотів, щоб його товариш, підсудний ОСОБА_6 був притягнутий до кримінальної відповідальності. Свою вину у тому, що він вчинив заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого злочину, вчиненого підсудним ОСОБА_6, він визнає повністю та просить суд суворо його не карати.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині не визнав повністю та суду пояснив, що 16 червня 2011 року підсудний ОСОБА_7 в м. Суми взяв в оренду автомобіль, для того щоб покататися. В автомобілі знаходились він, підсудний ОСОБА_14 та ОСОБА_13 За кермом автомобіля вони їздили всі по черзі. Потім за його ініціативою вони поїхали до с. Комиші Охтирського району Сумської області, куди приїхали після 12 години ночі. Він нічого не говорив підсудному ОСОБА_7 про те, що йому з кимсь необхідно розібратися. Газовий балончик в нього в кишені був завжди з ним. По дорозі з м. Суми він виклав з кишені газовий балончик і положив його до лобового скла автомобіля. Коли вони приїхали до с. Комиші, то даний газовий балончик залишився лежати біля лобового скла в автомобілі. В с. Комиші вони покаталися по селу, а потім під'їхали до клубу та думали, що далі роботи. Потім вони вирішили їхати назад до м. Суми. Він був за кермом автомобіля. Підсудний ОСОБА_7 сидів на передньому пасажирському сидінні, а ОСОБА_13 сиділа на задньому сидінні. Проїжджаючи по вул. Київській с. Комиші Охтирського району Сумської області він помітив ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 Він сказав ОСОБА_7, що це іде погана людина, а саме ОСОБА_10, який пише заяви на людей до міліції та таким чином заробляє гроші, але у нього з ним ніяких конфліктів не було. Підсудний ОСОБА_7 сказав, щоб він розвернув автомобіль, бо він хоче поспілкуватися з ОСОБА_8 Він розвернув автомобіль і в цей час підсудний ОСОБА_7 взяв його газовий балончик, опустив скло в вікні та розпилив сльозоточивий газ в бік ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_4 Навіщо він це зробив, йому не відомо. За проханням підсудного ОСОБА_7 він зупинив автомобіль. Той вийшов з автомобіля, кудись сходив і швидко повернувся з білою жіночою сумкою в руках. Підсудний ОСОБА_7 поставив дану сумку собі коло ніг і почав там, щось шукати. Він зрозумів, що підсудний ОСОБА_7 відкрито викрав сумку у когось з дівчат та запитав у нього: «Навіщо ти забрав сумку», на що той йому відповів: «Це не твоя справа». Потім, коли вони під'їхали до с. М. Павлівка Охтирського району Сумської області, то підсудний ОСОБА_7, сказав, щоб вони вийшли з автомобіля і почекали його, доки він заправить автомобіль. Після того, як підсудний ОСОБА_7 заправив автомобіль, вони поїхали до м. Суми. Десь по дорозі підсудний ОСОБА_7 викинув сумку. Мобільний телефон, викрадений у потерпілої, він бачив в руках підсудного ОСОБА_7, але в руки його не брав. Що робив з телефоном підсудний ОСОБА_7 йому не відомо, але через декілька днів він купив у підсудного ОСОБА_7 мобільний телефон. За яку суму він купив телефон він вже не пам'ятає. Даний телефон він подарував своїй сестрі, а та продала телефон. Напад на потерпілу ОСОБА_4 він не вчиняв, даний напад вчинив підсудний ОСОБА_7, покази ОСОБА_7 про те, що він не вчиняв цей злочин він вважає такими, що не відповідають дійсності. На його думку підсудний ОСОБА_7 дав такі покази з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин, а тому повністю не визнає своєї вини у пред'явленому йому обвинуваченні.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_7 та незважаючи на не визнання своє вини підсудним ОСОБА_6. вина їх в скоєних злочинах повністю доказана доказами, зібраними під час досудового слідства і перевіреними в суді.

Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 17 липня 2011 року близько 02 години 30 хвилин вона разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8 йшла додому з танців. Вони йшли по вул. Київській с. Комиші Охтирського району Сумської області в напрямку до АДРЕСА_3 по цій вулиці то мимо них проїхав автомобіль «ЗАЗ -Daewoo», державний номер НОМЕР_1 зеленого кольору. Автомобіль доїхав до млина, розвернувся і поїхав в їхній бік. Коли до них під'їхав цей автомобіль, в автомобілі опустилося скло правих передніх дверей, з вікна висунулася рука з аерозольним балончиком і хтось бризнув на них якоюсь речовиною від чого у неї сильно запекло обличчя, з очей потекли сльози, вона нічого не могла бачити та їй стало важко дихати. ОСОБА_8 крикнув: «Тікайте». Вона стала втікати і впала. Коли вона сиділа навколішках то побачила, що автомобіль зупинився і з переднього пасажирського місця вийшов якийсь чоловік у світлих кросівках. Лице його їй не було видно. Цей чоловік підбіг до неї, витяг руку вперед і розпилив два рази сльозоточиву рідину з аерозольного балончика. Так як в неї в руках була кофта, то вона прикривала нею обличчя, щоб рідина з аерозольного балончика знову не попала їй в очі. Потім вона відчула, як у неї щось тріснуло. Автомобіль поїхав. Як вона зрозуміла, тріск вона відчула в той момент, коли невідома їй особа, яка розпиляла на неї рідину з аерозольного балончика, зірвала в неї з плеча її сумку білого кольору в якій знаходився її мобільний телефон «Нокіа -5610»з СІМ- картою оператора мобільного зв'язку МТС та гроші в сумі 11 гривень. Вона побігла додому та розповіла батькові про те, що сталося. Разом з батьком вони поїхали в міліцію де заявили про скоєний злочин. Десь через місяць мобільний телефон їй повернули працівники міліції. Незважаючи на те, що ні матеріальна ні моральна шкода їй не відшкодована, в даний час вона до підсудних претензій матеріального та морального характеру не має та просить суд покарати їх згідно вимог чинного законодавства.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 в судовому засіданні суду пояснив, що потерпіла ОСОБА_4 є його донька, 17 липня 2011 року вночі вона прийшла додому та плакала. Вона йому розповіла, що якийсь хлопець розпилював в її бік аерозольним балончиком сльозоточивий газ. Він -же зірвав з її руки сумку з мобільним телефоном. Мобільний телефон їм був повернутий працівниками міліції десь через місяць. Незважаючи на те, що ні матеріальна ні моральна шкода не відшкодована, в даний час вона до підсудних претензій матеріального та морального характеру не має та просить суд покарати їх згідно вимог чинного законодавства.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснила, що вона проживала разом з підсудним ОСОБА_6 в АДРЕСА_4 в одній кімнаті. 16 липня 2011 року, чи то підсудний ОСОБА_6 чи то підсудний ОСОБА_7 запропонували їй поїхати до с. Комиші Охтирського району Сумської області погуляти на дискотеку. Автомобіль для поїздки на дискотеку хтось із підсудних взяв на прокат. Вона сиділа на задньому пасажирському сидінні. Коли вони приїхали до с. Комиші Охтирського району Сумської області, то дискотека вже закінчувалася. На вул. Київській с. Комиші Охтирського району Сумської області, вони зустріли потерпілу ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 Їй відомо, що підсудний ОСОБА_6 просив підсудного ОСОБА_7 «порозмовляти по мужському» з ОСОБА_8 Коли вони проїхали вищевказаних неповнолітніх, чи то підсудний ОСОБА_6, чи то підсудний ОСОБА_7 сказав, що необхідно розвернутись і під'їхати до них. За кермом був підсудний ОСОБА_6, а підсудний ОСОБА_7 сидів на передньому пасажирському сидінні. Автомобіль розвернувся, під'їхав до потерпілої ОСОБА_4 , ОСОБА_8, ОСОБА_9 Підсудний ОСОБА_7, в якого обличчя було закрите шапочкою -маскою, опустив скло у вікні автомобіля, висунув руку з балончиком із сльозоточивим газом та розпилив його на них. Потім підсудний ОСОБА_6 зупинив автомобіль, а підсудний ОСОБА_7 відкрив двері і ненадовго виходив з автомобіля, а коли повернувся та в руках у нього вже знаходилась жіноча сумка білого кольору, потерпілої ОСОБА_4 Потім вони поїхали до автозаправочної станції, щоб заправити автомобіль пальним. На саму автозаправку вона та підсудний ОСОБА_6 не їздили, заправлятися їздив сам підсудний ОСОБА_7, а вони чекали його на дорозі в полі. Коли підсудний ОСОБА_7 заправив автомобіль, він забрав їх і вони поїхали в м. Суми. Чи викидала вона на слідуючий день, після вчинення злочину шапку - маску, підсудного ОСОБА_6 вона вже не пам'ятає. На досудовому слідстві вона давала покази, що злочин вчиняв, як підсудний ОСОБА_6 так і підсудний ОСОБА_7, так як їй погрожували працівники міліції.

До показів, які дала в судовому засіданні свідок ОСОБА_13 суд відноситься критично, так як 02 вересня 2011 року під час допиту її старшим слідчим СВ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області майором міліції Голівець Т. В. (том 1 а. с. 101-103) вона пояснила, що останні чотири місяці вона проживає спільно з підсудним ОСОБА_6 в одній квартирі. Так як вона працює продавцем в нічному магазині, то підсудний ОСОБА_6 постійно забирає її з роботи пізно ввечері. З метою самозахисту, підсудний ОСОБА_6 купив балончик зі сльозоточивим газом, який постійно носив при собі. 16 липня 2011 року вона дізналася, що підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зібралися їхати в с. Комиші Охтирського району Сумської області погуляти. Вона сказала підсудному ОСОБА_6, що самого його не відпустить і він погодився взяти її з собою. Коли вони приїхали в с. Комиші то на вулиці побачили групу молоді серед яких, як сказав підсудний ОСОБА_6 був ОСОБА_8 Підсудний ОСОБА_6, який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля попросив підсудного ОСОБА_7 розвернути автомобіль і під'їхати до них. Підсудні ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одягли на голови шапочки з прорізами для очей та рота, натягши їх до шиї і так під'їхали до вищеозначених неповнолітніх. Підсудний ОСОБА_6 відчинив скло в вікні і протягнувши руку на вулицю у бік ОСОБА_8 бризнув на нього із аерозольного балончика. Вона бачила, як потерпіла ОСОБА_4 побігла в бік обочини і там упала, підсудний ОСОБА_7 зупинив автомобіль і залишився за кермом автомобіля, а підсудний ОСОБА_6 вийшов з автомобіля і побіг до ОСОБА_4, на обличчі в нього була маска. Хвилин через 20 -40 підсудний ОСОБА_6 повернувся в автомобіль, в руках в нього була жіноча сумка білого кольору і зрозуміла, що підсудний ОСОБА_6 забрав її у потерпілої ОСОБА_4 Вони поїхали в бік автозаправочної станції. По дорозі підсудний ОСОБА_6 став роздивлятися жіночу сумку та знайшов в ній мобільний телефон «Нокіа 5610». Підсудний ОСОБА_7 запитав у підсудного ОСОБА_6 навіщо він викрав сумку, але той нічого йому на це не відповів. Підсудний ОСОБА_6 сказав, що мобільний телефон залишить собі. Вона запропонувала йому викинути мобільний телефон. Не доїжджаючи до АЗС підсудний ОСОБА_6 сказав, що так як брати ОСОБА_8 працюють на АЗС , і він не бажає показуватися їм на очі, то він на АЗС не поїде. Вона з підсудним ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, підсудний ОСОБА_7 сам з'їздив на АЗС, заправив автомобіль і повернувся до них. Вони поїхали в м. Суми. Підсудний ОСОБА_7 довіз їх додому, підсудний ОСОБА_6 забрав мобільний телефон та маску і вони пішли додому. На слідуючий день вона викинула дану маску щоб підсудний ОСОБА_6 більше ніде її не використовував. Приховувати цей злочин вона не мала наміру, все збиралася повідомити про це в міліцію, але не знала коли та яким чином. Також 02 вересня 2011 року вона підтвердила вищеозначені покази на очній ставці з підсудним ОСОБА_6.(а. с. 176-177 том-1). 12 вересня 2011 року за клопотанням захисника підсудного ОСОБА_6 додатково була допитана свідок ОСОБА_13 При цьому вона пояснила, що в с. Комиші Охтирського району Сумської області за кермом автомобіля був не підсудний ОСОБА_7, а підсудний ОСОБА_6 Підсудний ОСОБА_6 побачивши неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_4 сказав підсудному ОСОБА_7: «Йде ОСОБА_8, який мене докучає, він до мене пристає». Після цього підсудний ОСОБА_6 проїхав ще декілька метрів і коли підсудний ОСОБА_7 сказав, що з ОСОБА_8 потрібно поговорити, в районі млина підсудний ОСОБА_6 розвернув машину і став їхати на зустріч вищеозначеним неповнолітнім. Підсудний ОСОБА_7 одягнув на голову маску - шапочку і опустивши скло у вікні автомобіля, витягнув руку із вікна та бризнув сльозоточивим газом в натовп неповнолітніх. Коли машина зупинилася, підсудний ОСОБА_7 виходив з автомобіля, але менше ніж через хвилину повернувся з жіночою сумкою білого кольору. Вони поїхали в сторону АЗС, але на АЗС підсудний ОСОБА_6 їхати не побажав, пояснивши, що там працюють брати ОСОБА_8, а тому там може бути, якась «розборка», тобто може бути бійка. Вона з підсудним ОСОБА_6 виходили з автомобіля, доки підсудний ОСОБА_7 заправить автомобіль на АЗС. Покази, які вона давала раніше про те, що грабіж вчинив підсудний ОСОБА_6 вона давала під психологічним тиском працівників міліції, фізичного насильства до неї застосовано не було. На очній ставці проведеній між свідком ОСОБА_13 та підсудним ОСОБА_7 12 вересня 2011 року підсудний ОСОБА_7 спростував вищеозначені її покази. (а. с. 199 -203 том-1). Також в матеріалах вищевказної кримінальної справи мається ксерокопії матеріалів перевірки за заявою свідка ОСОБА_13 в Охтирську міжрайонну прокуратуру про те, що працівники міліції застосовували відносно неї моральний та фізичний тиск, примушуючи її дати свідчення про те, що грабіж вчинив підсудний ОСОБА_6 (том - 1 а. с. 142). Також в матеріалах справи мається ксерокопія заяви, адресованої Охтирському міжрайонному прокурору, свідка ОСОБА_13 про те, що вона просить подальшу перевірку щодо нанесення їй тілесних ушкоджень працівником Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_16, не проводити, так як він тілесних ушкоджень їй не спричиняв та не бив її. (а. с. 154 том-1). По матеріалам перевірки заступником Охтирського міжрайонного прокурора Бондаренком С. В. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно заступника начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_16 на підставі Ст. 6 п. 2 КПК України в зв'язку з відсутністю в його діях ознак злочину. (том -1 а. с. 159). З вищеозначеної постанови вбачається, що заяву про побиття свідка ОСОБА_13 вона написала за порадою адвоката з метою ускладнити розслідування кримінальної справи. Заступник начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_16 її не бив, давати не правдиві свідчення її не примушував.

09 вересня 2011 року згідно зі Ст. 128-1 КПК України свідок ОСОБА_13 була опитана старшим оперуповноваженим УКР УМВС України в Сумській області капітаном міліції Голубничим А. В. з використанням поліграфа, «Кріс»№77WWC2152008 на виконання постанови старшого слідчого СВ Охтирського МВ УМВС України майора міліції ОСОБА_18 від 06 вересня 2011 року. За результатами проведеного опитування свідок ОСОБА_13 давала неправдиві свідчення щодо непричетності до пограбування її співмешканця ОСОБА_6 в ході пограбування (результати опитування носять вірогідний орієнтовний характер). (том 1 а. с. 212-214).

На підстав викладеного суд приходить до висновку про те, що свідок ОСОБА_13 умисно надала суду завідомо неправдиві покази про роль підсудного ОСОБА_6 у вчиненому грабежі, з метою допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності за вчинений тяжкий злочин. Однією з підстав такого висновку є те, що підсудний ОСОБА_7 позитивно за характеризується за місцем проживання та навчання, паралельно навчанню він займає посаду охоронця, згідно якій він контролює правопорядок на території університету та гуртожитків, в той час як підсудний ОСОБА_6, згідно матеріалів даної кримінальної справи, схильний до вчинення злочинів, так як притягувався до кримінальної відповідальності 13 вересня 2006 року по Ст. 122 ч. 1 КК України ( судимість погашена). Притягувався до кримінальної відповідальності 24 червня 2010 року по Ст. ст. 296 ч. 4, 75 КК України та характеризується за місцем проживання як особа, яка негативно впливає на однолітків та менших за віком односельчан, мав проблеми з правоохоронними органами. Крім того, підсудний ОСОБА_7 з мешканцями с. Комиші Охтирського району Сумської області раніше не спілкувався, будь з ким в неприязних стосунках не перебував, а тому в нього не було будь -якого мотиву вчиняти злочин відносно ОСОБА_8 чи потерпілої ОСОБА_4, в той час як підсудний ОСОБА_6 вважав, що з ОСОБА_8 потрібно «розібратися по мужські», що не заперечувала в судових засіданнях свідок ОСОБА_13 Підсудний ОСОБА_7 також пояснив, що мета поїздки в с. Комиші Охтирського району Сумської області була єдина - «розібратися» з ОСОБА_8 Тому суд приходить до висновку, що покази свідка ОСОБА_13 про те, що грабіж вчинив не підсудний ОСОБА_6 , а підсудний ОСОБА_7 є завідомо, неправдивими.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка старший слідчий СВ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_11 суду пояснив, що в його провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зі слів свідка ОСОБА_13 йому відомо, що газовий балончик знаходився у підсудного ОСОБА_6 і він його розпилював в бік потерпілої, а потім виходив з автомобіля та повернувся вже з сумкою в руках. Підсудний ОСОБА_7 сидів за кермом. Потім свідок ОСОБА_13 давала покази, що злочин вчиняв ОСОБА_7, а не ОСОБА_6 При допиті свідка ОСОБА_13 на неї тиск ніякий не вчинявся, їй ніхто не погрожував.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що він працює першим заступником начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області. В його обов'язки входить розкриття вчинених злочинів. Працюючи над розкриттям злочину -грабежу потерпілої ОСОБА_4 в ніч на 17 липня 2011 року в с. Комиші Охтирського району Сумської області, він проводив ряд оперативно -розшукових заходів, розмовляв з особами, які могли б дати будь -яку інформацію відносно вчиненого злочину. Так під час розмови з ОСОБА_13 та пояснила йому, що в ніч на 17 липня 2011 року вона разом з підсудними ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на автомобілі «ОСОБА_8 -ОСОБА_1» зеленого кольору поїхали до с. Комиші Охтирського району Сумської області . Вона говорила, що дійсної мети поїздки підсудних вона не знала, а поїхала з ними за компанію. Свідок ОСОБА_13 пояснювала, що за кермом постійно знаходився підсудний ОСОБА_7 На передньому пасажирському сидінні сидів підсудний ОСОБА_6 Коли вони приїхали до с. Комиші Охтирського району Сумської області, то весь час знаходились в автомобіля біля будинку культури, чекали поки закінчиться дискотека. Коли закінчилась дискотека, то вони стали їхати по вул. Київській у бік с. М. Павлівка Охтирського району Сумської області за кермом знаходився підсудний ОСОБА_7 Коли їхали по дорозі, на виїзд із села то підсудний ОСОБА_6 сказав, що по дорозі йде ОСОБА_8 Після цього підсудний ОСОБА_6 попросив підсудного ОСОБА_7 розвернути автомобіль і під'їхати до них. Вона сказала, що йшли ОСОБА_8 та дві дівчини, з яких вона впізнала потерпілу ОСОБА_4, як свою односельчанку. Коли тільки розвернули автомобіль, то обоє хлопців, як вона сказала, одягли темні шапочки -маски із прорізами для очей. Автомобіль під'їхав таким чином, що ці троє осіб опинилися ближче до дверей пасажира, тобто до підсудного ОСОБА_6 сидячи на передньому пасажирському сидінні відчинив скло і протягнувши руку у бік трьох осіб, бризнув із газового балончика, який був у нього. Також вона пояснила, що в момент бризкання газом хлопці були у масках. Потім ці троє осіб почали втікати через дорогу. Підсудний ОСОБА_7 знову розвернувся у протилежний бік на виїзд із села. Розвернувшись машина зупинилась. З салону вийшов підсудний ОСОБА_6 і пішов у бік, куди побігла через дорогу потерпіла ОСОБА_4 При цьому підсудний ОСОБА_7 був весь час у машині і з неї не виходив. Через декілька секунд підсудний ОСОБА_6 повернувся в автомобіль і в його руках вона побачила жіночу сумку білого кольору. Вона говорила, що зрозуміла, що підсудний ОСОБА_6 забрав у потерпілої ОСОБА_4 сумку. Але як він забирав сумку вона не бачила, бо на вулиці було темно. ОСОБА_13 говорила йому, що вона сильно злякалася і нікому нічого не могла сказати. Потім вони поїхали на виїзд із с. Комиші, десь біля заправочної станції вона разом з підсудним ОСОБА_6 вийшли з автомобіля, оскільки підсудний ОСОБА_6 боявся їхати до АЗС, через те, що там може бути хтось із ОСОБА_8. Також вона розповіла, що коли вони їхали в автомобілі, то підсудний ОСОБА_6 роздивився вміст сумки і знайшов там мобільний телефон «Нокіа -5610», про який він говорив, що залишить собі. Вона говорила, що підсудні при ній не домовлялися нападати в селі на будь - кого. Коли вони приїхали до м. Суми, то вона разом з підсудним ОСОБА_6 пішли до себе додому. Наступного дня вона знайшла в кімнаті маску -шапочку чорного кольору, яку одягав підсудний ОСОБА_6 в машині і щоб той більше нічого не накоїв вона викинула її. Під час даної розмови, ОСОБА_13 все говорила, що вона хвилюється за підсудного ОСОБА_6 , вона хоче розповісти правду щоб він більше нічого такого не скоював. На його неодноразові запитання ОСОБА_13 чи говорить вона правду на що та запевняла його, що каже правду і не хоче, щоб невинний чоловік, вказуючи на підсудного ОСОБА_7, постраждав. Він неодноразово запитував у ОСОБА_13 хто сидів за кермом машини, хто бризкав із балончика, у кого були маски, хто забирав сумку, на що ОСОБА_13 відповідала, що за кермом автомобіля знаходився підсудний ОСОБА_7 , а грабіж вчиняв підсудний ОСОБА_6 Свої покази свідок ОСОБА_13 також підтвердила на очній ставці з підсудним ОСОБА_6 Під час розмови з його боку до ОСОБА_13 ніякого тиску не було, вона все самостійно та добровільно розповідала, він їй нічим не погрожував. Того ж дня слідчий допитав її в якості свідка і провів очну ставку між підсудним ОСОБА_6 та свідком ОСОБА_13 Остання підтвердила свої покази, що розповідала при усній бесіді. 05 вересня 2011 року йому стало відомо що до Охтирської міжрайонної прокуратури, звернулась з заявою свідок ОСОБА_13, що вона давала покази стосовно вчинення вказаного злочину підсудним ОСОБА_6 під тиском збоку працівників міліції. Однак, згодом свідок ОСОБА_13 звернулась до прокуратури із іншою заявою, що до неї ніякий тиск з боку працівників міліції не застосовувався. В даний час вона змінила свої показання щодо дій підсудного ОСОБА_6 та пояснювала, що за кермом автомобіля знаходився підсудний ОСОБА_6, а грабіж вчиняв підсудний ОСОБА_7 Також оперативним шляхом було з'ясовано, що після відкритого викрадення телефону у потерпілої ОСОБА_4 в даний телефон вставлялися лише СІМ -карти підсудного ОСОБА_6 та його рідної сестри ОСОБА_19, яка в подальшому продала викрадений мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, пояснив, що 16 липня 2011 року близько 22 години він пішов до будинку культури на дискотеку, а 02 годині 30 хвилин 17 липня 2011 року повертався додому разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 по вул. Київській с. Комиші Охтирського району Сумської області. В цей час їм на зустріч рухався легковий автомобіль марки «Деу -Ланус». Коли автомобіль виїхав на зустрічну смугу дороги, то вони стали переходити по дорозі ліворуч, щоб уникнути наїзду. Коли вони порівнялись, то автомобіль зупинився і він опинився біля передньої пасажирської дверки. В цей момент пасажир відчинив скло дверки і хтось бризнув із вікна в їх бік газовим балончиком. Він крикнув дівчатам, щоб вони втікали і сам також побіг у бік з дороги. Хто знаходився в автомобілі та хто бризкав балончиком він не знає. Коли він почав втікати то ОСОБА_9 побігла за ним, а потерпіла ОСОБА_4 побігла в протилежному напрямку. Потім коли автомобіль поїхав він побачив потерпілу ОСОБА_4, яка сказала йому, що хлопець, який сидів на пасажирському сидінні вийшов і забрав у неї сумку в якій знаходився мобільний телефон «Нокіа» та гроші. Йому в результаті цієї події тілесних ушкоджень завдано не було та ніякої шкоди не спричинено, також між ним та ОСОБА_6 ніяких конфліктів не було.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка сестра підсудного ОСОБА_6, - ОСОБА_19, суду пояснила, що влітку 2011 року в м. Охтирка Сумської області вона зустрілась зі своїм братом, - підсудним ОСОБА_6 Він сказав, що купив у друга телефон «Нокіа» за скільки вона не пам'ятає . Даний телефон він їй подарував, хоча ніякого свята в неї не було. Даний телефон вона продала ОСОБА_20, за яку саме суму вона не пам'ятає, а гроші за телефон пішли за погашення боргу.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що влітку 2011 року до нього прийшла його знайома ОСОБА_19 та запропонувала йому купити в неї її мобільний телефон «Нокіа 5610»за 500 грн., так як вона винна була йому гроші в сумі 300 грн., то він погодився і дав їй 200 грн. за даний мобільний телефон.

Згідно висновку судово -медичної експертизи №362 від 05 вересня 2011 року потерпілій ОСОБА_4 встановлено діагноз: хімічний опік легкого ступеню кон'юктивив обох очей. Дані ушкодження утворились від дії хімічної речовини, про що свідчить характер ушкоджень. Дані ушкодження згідно пункту 2.3.5. „Правил судово -медичного визначення ступеню тяжості тілесних ушкоджень" відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 53 том-1).

Згідно висновку судово -медичної експертизи №93 від 10 квітня 2012 року, характер тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_4, відповідає обставинам вказаним під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину за її участі. Тілесні ушкодження виявлені у потерпілої ОСОБА_4 у вигляді хімічного опіку легкого ступеню кон'юктивів обох очей, не є небезпечним для життя та здоров'я (а. с. 221 том-2).

Під час відтворення обстановки та обставин події 19 вересня 2011 року (том 1 а. с. 108-118) підсудний ОСОБА_7 показав та розповів, як та при яких обставинах підсудний ОСОБА_6 вчиняв злочин, а саме відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_4, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Відповідно до довідки про результати опитування з використанням поліграфа, свідок ОСОБА_13 дає неправдиві свідчення щодо дій підсудного ОСОБА_6 в ході вчинення пограбування в с. Комиші, стосовно того, що приховує, що підсудний ОСОБА_6 був ініціатором поїздки в с. Комиші Охтирського району Сумської області , мета поїздки була помста родині ОСОБА_8, те, що підсудний ОСОБА_6 бризкав з газового балончика у потерпілу, виходив з автомобіля та забирав сумку у потерпілої.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи №256 від 08 вересня 2011 року вартість майна станом на 17 липня 2011 року, з урахуванням початкової вартості та суми процентного зносу, становить 572 грн. (а. с. 61-63 том-1).

Дослідивши докази по справі та давши їм оцінку в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_6 винний у відкритому викрадені чужого майна (грабежі), поєднаному із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого і його дії суд кваліфікує по Ст. 186 ч.2 КК України.

Підсудний ОСОБА_7 винний у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину і його дії суд кваліфікує по Ст. 396 ч. 1 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних та обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання .

Суд враховує те, що підсудний ОСОБА_7 щиро розкаявся у вчиненому злочині, сприяв його розкриттю, вперше притягується до кримінальної відповідальності та враховуючи його як особу, який позитивно характеризується за місцем навчання та проживання, а тому суд вважає, що є підстави для застосування Ст. 69 КК України та призначити йому більш м'яке покарання, ніж передбачено законом за вчинення цього злочину.

Суд враховує, що підсудний ОСОБА_6 раніше судимий, вчинив злочин, під час відбування покарання у вигляді іспитового строку, також судом встановлено, що підсудний ОСОБА_6 у 2006 році був засуджений за умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, хоча судимість за вчинення даного злочину знята та погашена, суд вважає що це характеризує підсудного ОСОБА_6, як особу схильну до вчинення злочинів. Невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_6 суд розцінює, як бажання його уникнути покарання за вчинений ним злочин. Разом з тим, суд враховує, що підсудний ОСОБА_6 позитивно характеризується за місцем навчання, має сестру ОСОБА_21, 1985 року народження, яка є інвалідом ІІ групи загального захворювання, а тому суд вважає за можливе призначити підсудному ОСОБА_6 мінімальну міру покарання передбачену Ст. 186 ч. 2 КК України.

Судом встановлено, що 24 червня 2010 року вироком Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_6 був засуджений за Ст. 296 ч. 4, КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі Ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Суд вважає, що відповідно до Ст. 71 КК України до покарання, яке буде призначене за цим вироком, необхідно приєднати, частину не відбутого покарання за попереднім вироком, строком 1 рік 6 місяців позбавлення волі.

Речовий доказ по справі -мобільний телефон «NOKIA- 5610 - Xpress Music» ІМЕІ:НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, у відповідності до Ст.81 КПК України, суд вважає за можливе дозволити власнику використати на власний розсуд.

Речовий доказ по справі - маска -шапочка комбінованого кольору з прорізами для очей та рота, яка знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області згідно квитанції №005641 від 28 вересня 2011 року, суд вважає, що у відповідності до Ст.81 КПК України необхідно знищити.

По справі була проведена товарознавча експертиза, вартість якої у відповідності до Ст. 93 КПК України необхідно стягнути з підсудного ОСОБА_6

Враховуючи всі обставини справи, фактичну тяжкість злочинів та особи винних, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого ОСОБА_6 з ізоляцією його від суспільства, засудженого ОСОБА_7 без ізоляції його від суспільства.

На підставі вищеозначеного та керуючись Ст.ст. 323-324 КПК України , суд -

Засудив :

ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого Ст.186 ч.2 КК України та призначити йому покарання по цьому закону у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі .

На підставі Ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 червня 2010 року у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі та остаточно призначити засудженому ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п'яти) років 6 (шести ) місяців позбавлення волі .

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_6, до вступу вироку в законну силу , залишити попередній -взяття під варту .

Строк відбування міри покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з дня затримання його, з 02 вересня 2011 року.

ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого Ст. 396 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цьому закону з застосуванням Ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 700 (сімсот) грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_7, до вступу вироку в законну силу, залишити попередній -підписку про невиїзд .

Речовий доказ по справі - маска -шапочка комбінованого кольору з прорізами для очей та рота, яка зберігаються в камері схову для речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області , згідно квитанції №005641 від 28 вересня 2011 року, - знищити.

Речовий доказ по справі -мобільний телефон «NOKIA- 5610 - Xpress Music» ІМЕІ:НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_4, - дозволити власнику використати на власний розсуд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 за проведення товарознавчої експертизи 168 (сто шістдесят вісім) грн. 84 коп. , які перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області р/р № 31256272210011 в ГУДКУ в Сумській області , код 25574892 МФО 837013 .

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення , а для засудженого ОСОБА_6 з моменту вручення йому копії вироку.

СуддяП. П. Білера