Рішення № 24565039, 30.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/3310-2012 30.05.12

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за договором № 644 -К від 13.01.2010 р. «Про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг».

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.01.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 644 -К від 13.01.2010 р. «Про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг».

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 644-К «Про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг»від 13.01.2010 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/3310-2012, розгляд справи призначено на 11.04.2012 р.

У судове засідання 11.04.2012 р. представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3310-2012 сторони не виконали.

Враховуючи те, що представники сторін в судове засідання 11.04.2012 р. не з'явилися, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3310-2012, розгляд справи відкладено на 10.05.2012 р.

04.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3310-2012 та уточнення до позовних вимог.

У судове засідання 10.05.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3310-2012 позивач виконав частково.

Відповідач у судове засідання 10.05.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3310-2012 відповідач не виконав.

У судовому засіданні 10.05.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 10.05.2012 р. клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що відповідач в судове засідання 10.05.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 16.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/3310-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 30.05.2012 р.

21.05.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

У судове засідання 30.05.2012 р. представник позивач з'явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 30.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2010 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради (далі - позивач) та Фізичної особою -підприємцем ОСОБА_1 (далі - відповідач) було укладено Договір «Про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньо будинкових мереж та надання комунальних послуг» № 644-К (далі -Договір), відповідно до якого позивач забезпечує відповідачу (споживачу) надання комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж, а відповідач, що є власником нежитлового приміщення загальною площею 98,20 кв. м., займає приміщення для розміщення складу непродовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_2, на підставі Договору купівлі-продажу № 1671 від 25.06.2008 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, споживає комунальні послуги та бере участь у витратах на утримання будинку, прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж (п. 1.1. Договору).

Пунктом 2.1.2. Договору передбачено, що позивач має право вимагати від відповідача (споживача) своєчасного внесення плати відповідно до п. 8.2. цього Договору.

Відповідно до п. 2.3.1. Договору відповідач (споживач) має право знайомитись з розрахунками плати за комунальні послуги в бухгалтерії позивача.

Згідно з п. 2.4.1. Відповідач (споживач) зобов'язаний щомісячно до 30 числа поточного місяця повертати підписані акти виконаних послуг та сплачувати позивачу плату за послуги у відповідності до п. 8.2. цього Договору.

Як вбачається з п. 3.2. Договору плата по даному Договору вноситься до 30 числа поточного місяця.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за послуги надані позивачем.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача позивачем надані рахунки-фактури, підписані директором Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська Брама»Вознюком В.В., повноваження якого підтверджені Розпорядженням № 3-к від 10.11.2010 р. про призначення Вознюка В.В. директором комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району «печерська брама»з 10.11.2010 р. за контрактом.

04.05.2012 р. представником позивача подані суду уточнення позовних вимог за Договором № 644 від 13.01.2010 р. «Про відшкодування витрат на утримання будинку та прибудинкової території, внутрішньобудинкових мереж та надання комунальних послуг», відповідно до яких позивачем зменшений розмір позовних вимог, з огляду на помилковий розрахунок ціни позову через включення до ціни позову заборгованості за іншим договором, порушення умов якого не є предметом спору у даному проваджені.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що заборгованість має бути розрахована лише за порушення відповідачем умов Договору № 644-К, так як всі наявні у справі рахунки-фактури були виставлені відповідачу за вказаним Договором.

В даному випадку подані позивачем уточнення до позовних вимог не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймаються судом до уваги.

Судом встановлено, що відповідачем не були оплачені комунальні послуги, які надавались позивачем, згідно з Договором в період з 13.01.2010 р. по 31.03.2012 р., тому у відповідача виникла заборгованість в розмірі 10 524,73 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактури, чим порушені умови Договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6.2. Договору встановлено, що термін дії Договору встановлений з 13.01.2010 р. до 13.01.2012 р.

Відповідачем порушені умови Договору, а саме п. 2.4.1, 3.2, оскільки не було сплачено за фактично надані йому комунальні послуги, які були нараховані останньому позивачем, що підтверджується рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 10 524,73 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 735,71 грн., 3% річних в розмірі 709,33 грн. та інфляційні втрати в розмірі 124,08 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунку пені не порушено умови вищезазначеної норми Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 3.4. Договору за несвоєчасну сплату комунальних послуг, втрат на утримання будинку, прибудинкової території та внутрішньобудинкових мереж відповідач (споживач), крім заборгованості, сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Судом здійснено перерахунок пені та встановлено, що позивачем при розрахунку розміру пені допущено помилку.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача має бути стягнуто пеню в розмірі 733,50 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищезазначене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Судом здійснено перерахунок 3% річних та інфляційних втрат та виявлено, що позивачем допущено арифметичну помилку у розрахунку вказаних показників, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних в розмірі 684,25 грн. та інфляційні втрати в розмірі 124,08 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги, пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі: заборгованість за надані комунальні послуги - 10524,73 грн., пеня - 733,50 грн., 3 % річних - 684,25 грн. та інфляційні втрати -124,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (01004, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків: НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Печерська брама»Печерської районної у м. Києві ради (01042, м. Київ, вул. Марії Приймаченко, 3, ідентифікаційний код: 34239762) заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі 10 524 (десять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 73 коп., пеню в розмірі 733 (сімсот тридцять три) грн. 50 коп., 3 % річних в розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 124 (сто двадцять чотири) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 605 (одна тисяча шістсот п'ять) грн. 87 коп.

3. Перерахувати суму заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 10 524 (десять тисяч п'ятсот двадцять чотири) грн. 73 коп., пеню в розмірі 733 (сімсот тридцять три) грн. 50 коп., 3 % річних в розмірі 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн. 25 коп., інфляційні втрати в розмірі 124 (сто двадцять чотири) грн. 08 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 605 (одна тисяча шістсот п'ять) грн. 87 коп. на р/р 26002154781 в ВАТ «Райффайзен банк Аваль»м. Києва, МФО 380805, ідентифікаційний код: 34239762, одержувач -Комунальне підприємство «Печерська брама».

4. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 05.06.2012 р.