Рішення № 24564859, 05.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/65/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5009/1784/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж»(71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, 65/97)

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -довіреність № 2 від 05.01.2012 р.

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж»звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" заборгованості за договором купівлі -продажу теплової енергії у вигляді гарячої води № 960 від 25.12.2008р. у загальному розмірі 70 597, 78 грн., з яких: 69 190,85 грн. сума основного боргу та 1406, 93 грн. сума пені.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між Закритим акціонерним товариством "Бердянське підприємство теплових мереж (нове найменування Публічне акціонерне товариство «Бердянське підприємство теплових мереж») та Приватним акціонерним товариством "Акціонерний центр "Восток" договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води № 960 від 25.12.2008 р., за період січень 2012 р. -березень 2012 р. ПАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 69190, 85 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався. За порушення грошового зобов'язання, на підставі пункту 5.3. Договору, відповідачу нараховано до сплати 1 406, 93 грн. пені. Посилаючись на приписи статей 11, 509, 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 216-218, 230, 276 ГК України та умови договору купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води № 960 від 25.12.2008 р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.05.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/1784/12, розгляд якої призначено на 05.06.2012 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач -Приватне акціонерне товариство "Акціонерний центр "Восток" вимоги суду, викладені в ухвалі від 14.05.2012 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 14.05.2012 р. про призначення справи до розгляду на 05.06.2012 р., направлену судом на адресу відповідача: 69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, було вручено його уповноваженому представнику - 17.05.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 25.12.2008 р. між ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»(Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та Приватним акціонерним товариством "Акціонерний центр "Восток" (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 960 (надалі -Договір) за умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію на потреби опалення об'єктів Споживача, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість відповідно до умов даного Договору.

Показником виконання гарантійного відпуску теплової енергії є відсутність актів-претензій Споживача до Постачальника за поточний місяць, до 5-го числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 4.1 Договору кількість теплової енергії, відпущеної Споживачеві, визначається згідно до показань приладів обліку теплової енергії, встановлених у Споживача.

Згідно п. 4.3 Договору Споживач, маючій прилад обліку теплової енергії, щомісяця, у два останніх робочих дня поточного місяця, надає Постачальнику акт про фактичне споживання теплової енергії згідно до показань приладів обліку та копію сторінок журналу обліку споживання теплової енергії за звітній місяць.

Відповідно до п. 4.6. Договору розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 02.10.2008 р.№ 486 «Про узгодження тарифу на послуги ЗАТ «Бердянське підприємство теплових мереж»по теплопостачанню для бюджетних організацій, промислових споживачів і інших суб'єктів господарювання».

Пунктом 4.9. Договору визначено, що рахунок-акт виконаних робіт, виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 4.10 Договору оплата здійснюється споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 5.3.4. Договору за несвоєчасну оплату отриманих послуг споживач сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж 100% суми заборгованості.

Як встановлено судом, на підставі Договору, позивачем з січня 2012 р. по березень 2012 р. включно нараховано відповідачу плату за приєднане теплове навантаження на загальну суму 10 414, 79 грн., а саме: за січень 2012 р. - 3 433, 41 грн., за лютий 2012 р. - 3 433, 41 грн., за березень 2012 р. -3 547, 97 грн. Також, за період з січня 2012 р. по березень 2012 р.. включно відповідачу нараховано плату за фактично отриману теплову енергію в загальній сумі 58 776, 06 грн., а саме за січень 2012 р. - 10 659, 82 грн., за лютий 2012 р. - 34 933, 40 грн., за березень 2012 р. -13 182, 84 грн.

Факт подачі теплової енергії підтверджуються рахунками - актами виконаних робіт: від: 31.01.2012 р. на суму 14 093, 23 грн., від 29.02.2012 р. на суму 38 366,81 грн., від 31.03.2012 р. на суму 16 730, 81 грн., всього на суму 69 190, 85 грн.

При цьому слід зазначити, що рахунки - акти виконаних робіт: від: 31.01.2012 р., від 29.02.2012 р., від 31.03.2012 р. містять підпис Споживача (відповідача у справі).

Проте, в строки, передбачені Договором, відповідач оплату теплової енергії не здійснив.

Позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" заборгованості за договором купівлі -продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 960 від 25.12.2008 р. у загальному розмірі 70 597, 78 грн., з яких: 69 190,85 грн. сума основного боргу та 1406, 93 грн. сума пені, стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 4.9 та 4.10 Договору підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок -акт виконаних робіт. Споживач зобов'язаний не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Згідно долучених до матеріалів справи копій рахунків - актів виконаних робіт за період з січня 2012 р. по березень 2012 р., позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 69 190, 85 грн. Вказані рахунки-акти містять підпис Споживача (відповідача у справі).

Враховуючи відсутність Актів-претензій з боку відповідача, рахунки-акти виконаних робіт за спірний період вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворився основний борг за Договором у спірний період в сумі 69 190, 85 грн.

Доказів сплати боргу в сумі 69 190, 85 грн. відповідачем суду надано не було.

За таких обставин, суд констатує наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача 69 190, 85 грн. основного боргу за Договором у повному обсязі.

Отже, відповідач не виконав своє зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого товару, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України.

Так, ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(далі -Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Разом з тим, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимога про стягнення пені була заявлена позивачем на підставі п. 5.3.4. Договору, яким передбачено, що за несвоєчасну оплату отриманих послуг споживач сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше ніж 100% суми заборгованості. Таким чином п.5.3.4 фактично містить умову щодо відповідальності відповідача у вигляді стягнення пені ( а не штрафу), оскільки у вказаному пункті йдеться саме про нарахування і стягнення санкції за кожен день прострочення платежу.

При цьому сума 1406,93грн. пені розрахована позивачем виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати, але не з розміру 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Тобто, розмір пені, заявленої до стягнення позивачем відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

В даному випадку, факт порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати підтверджується матеріалами справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків оплати за Договором, умови Договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем обґрунтовано.

Перевіривши правильність розрахунку пені за заявлений позивачем період (з 20.02.2012 р. по 10.05.2012 р.), з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України, суд знаходить підстави для її задоволення у заявленому розмірі (1406,93 грн.).

За таких обставин, позов задовольняється у повному обсязі.

При цьому, суд відзначає, що відповідач в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 960 від 25.12.2008 р.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерний центр "Восток" (69096, м. Запоріжжя, бул. Вінтера, 2, код ЄДР 06723314) на користь Публічного акціонерного товариства «Бердянське підприємство теплових мереж»(71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Мазіна, 65/97, код ЄДР 05541120, р/р № 26032301000530 в Філії -ЗОУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 313957) суму 69 190 (шістдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто) грн. 85 коп. основного боргу, суму 1406 (одна тисяча чотириста шість) грн. 93 коп. пені та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.06.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко